Чому я за Ющенка?
- 26.11.09, 11:06
- Ми любимо тебе, Україно!
І взагалі Віктор Ющенко не був на побігеньках ні перед ким: ні перед США, ні Євросоюзом тощо. Він жодного разу не зрадив інтересам України з особистих амбіцій. Для мене це є однією з найголовніших рис справді видатного державного діяча: коли особисті амбіції політик принижує в ім’я користі своєї держави та її громадян. Я щиро вклоняюсь тому правдивому християнському упокоренню гордині, яке проявляв Віктор Ющенко у своїх вчинках і в зовнішній політиці, а найбільше – у внутрішній. Що довелось йому перенести в душі, коли він погодився підписати призначення на посаду прем’єр-міністра Віктора Януковича або по другому колу Юлію Тимошенко, що вже йшла з відкрито ворожими намірами по відношенню до президента. Хіба легко було Віктору Ющенко це зробити? Ні. Але є воля суспільства і потреби держави – він робив мужні вчинки в інтересах людей, навіть якщо це було проти нього особисто. Я вже не кажу про ту кількість просто бруду і наклепів, які вихлюпували на Віктора Ющенко всі, кому хотілось – він мужньо все зносив і не принижувався до образ у відповідь і тим більше до репресій проти опонентів. Справжня демократія – це в першу чергу свобода слова і право відкрито критикувати владу. А Віктор Ющенко послідовно і неухильно дотримується принципів вільного демократичного суспільства. Як влучно зауважив один політолог: сила Віктора Ющенка в його найбільшій ваді – він не має жодних нахилів до диктаторства. Таку «ваду» я Віктору Ющенку вибачаю і якраз вона мене цілком влаштовує для людини, якій ми довіряємо найвищу посаду у державі – Президента України.
Доречно зауважити, що власне відсутність подібної «вади» у інших кандидатів на посаду президента України дуже і дуже насторожує. Я зараз не буду обговорювати претендентів, а наголошу на одному найважливішому моменті: ми знаємо з досвіду яким є Віктор Ющенко на посаді Президента України, а як поведуться на цій посаді інші претенденти – ми не знаємо. Тому добре подумайте, перш ніж голосувати за когось або не голосувати взагалі, - а чи так вже зле нам жити за президента Віктора Ющенка? Чи обрання іншого Президентом України дасть нам щось ліпше? Що? Він стане робити за кожного з нас роботу і буде піклуватись про наш персональний добробут? Я особисто в це не вірив і ніколи не повірю! Моє життя і мій добробут – то мій особистий клопіт: так було і буде! І дякувати Богу, що так є! Це означає, що я вільна людина у вільному світі, а не залежу від якогось пана Лозинського, що у ХХІ столітті самовласно вирішує жити мені чи ні і як жити. Чи можете ви бути упевненими, що обираючи нового президента України ви не оберете отакого самодура президента - Лозинського? Задумайтесь, добре задумайтесь, якщо збираєтесь жити далі в Україні.
Я добре продумав свій вибір і він зупинився на Вікторі Ющенку: цю кандидатуру ПЕРЕВІРЕНО! І тому я йому ДОВІРЯЮ!
Богдан Гордасевич
м. Львів, вул.Т. Шевченка д.400, кв. 61
1. Прошу розмножувати цей допис, а хто забажає долучитись до теми: «Чому я за Ющенка» - я буду радий і вдячний за підтримку в цій важливій справі. Україні треба ще 5 років гарантованої свободи!
2. І не подумайте, що мені живеться легко: особливо на теперішній час К з видання і розповсюдження українських книг щось заробити ну дуже важко, але я не проміняю свою теперішню свободу ні на який ласий шматок з панського столу. Моє маленьке щастя – виключно моє!
Коментарі
Богдан Бо
4126.11.09, 14:25Відповідь на 39 від ANne*
Так має бути. Головне щоб інтереси багатьох мали більший вплив над інтересами небагатьох.
ANne*
4226.11.09, 14:25Відповідь на 40 від Богдан Бо
Тут з Вами погоджуюся. Процес набуття незалежності нелегкий .
Не відомо, що легше : її здобути чи втримати .
Головне , врахувати помилки минулого і не втратити в черговий раз.
ANne*
4326.11.09, 14:27Відповідь на 41 від Богдан Бо
....і в межах країни і поза її межами.
Богдан Бо
4426.11.09, 14:39Відповідь на 42 від ANne*
Дякую за такі добрі думки.
А взагалі найголовне - це просто жити і радіти з того.
ANne*
4526.11.09, 14:42Відповідь на 44 від Богдан Бо
І Вам дякую . Найголовніше радіти життю, що ми і стараємося ро бити навіть на цьому сайті.
ёlkа
4626.11.09, 14:50Відповідь на 21 від Богдан Бо
так я про портрет ц1кавлюсь а не про шию не про статтю,не про декларац!ю

есть ли жизнь на марсе
Q2
4726.11.09, 17:57Відповідь на 41 від Богдан Бо
вот интересы большинства и преобладают ) хорошо что вас, зомбатов так мало )
dugme
4827.11.09, 04:37Відповідь на 40 від Богдан Бо
А яку країну ми маємо шанувати?
Таку, яка подобається Вам, чи ту, котра до вподоби мені?
Може, треба замислитись, а може ті люди не шанують деякі ідеї?
Бо коли грає збірна України з футболу всі однаково вболівають сам за Україну, бо це - їх держава.
І якщо Ющенко, за якого гомоніла на Майдані Україна, не зміг її об"єднати, а навпаки, вельми сприяв подальшому розколу, який сенс віддавати за нього голоси вдруге? Щоб знову тїєї юшки ж наїстися?
Може, варто вибирати саме тих, хто реально може об"єднати країну?
Богдан Бо
4927.11.09, 12:06Відповідь на 48 від dugme
Хто об’єднає і що? Яценюк? Тігібко? Вася Противсіх?
Тим більше, що країна поділена не територіально, а морально!
Є громадяни України і баласт, або точніше - зіпсуте гальмо.
Я маю на увазі всіх тих гомосовєтікус, що паплюжать державу, в якій живуть. А Україна, як справжня мати годує навіть цих своїх виродків-калічок.
І не треба любити мою країну, як не треба любити мою жінку і моїх дітей - любіть всі своє, якщо маєте. А якщо все це у вас викликає ненависть - я тут при чому?
Богдан Бо
5027.11.09, 12:12Відповідь на 45 від ANne*
* * *
Цей скромний пейзаж,
де в небі хмарина купчаста,
і вишня край хати,
і біля дороги трава, –
оце воно й є,
що називається щастя,
оце воно й є,
чим душа наша досі жива.
Дитина по стежці біжить
і мале цуценятко за нею,
а поруч дзюркоче струмок
і піщане просвічує дно, –
оце вона й є
та планета, що зветься Землею,
оце воно й є,
те життя, що лиш раз нам дано,
Куди ж поспішаємо, люди?
Спинім цю гонитву шалену!
Коли прогайнуєм життя,
воно не повернеться знов.
Навіщо ж плюндруємо хату,
траву край дороги зелену,
дитину з малим цуценятком,
і віру, й надію, й любов?
написала Галина Гордасевич (1935 - 2001)