Генеза українського націоналізму

Дмитро Мирон-„Орлик”

Ідея і Чин України

II.  ГЕНЕЗА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ

Ціла Європа, а з нею й Україна, переживають глибокий перелом духовності та світогляду.  Відбуваються глибокі переміни і гарячкові шукання нових ідей і нових шляхів у культурно-цивілізаційному житті від раціоналізму і відірваного від життя інтелектуалізму, від матеріалізму і переваги технічно-економічних первнів, від поверховості до поглиблення культури, волі, духово-ідейного життя до волюнтаризму, ідеалізму й віталізму.  В суспільно-політичній ділянці наступив сумерк космополітизму, індивідуалізму з його проявами: лібералізмом, демократією, капіталізмом – та сумерк матеріалістичного соціалізму й комунізму, що розбивали суспільність, націю, державу, родину, мораль і особовість. 

Живемо в переломових часах наростання нової епохи, як колись в часах упадку римської імперії та апостольства християнізму і мандрівки народів, яка своїми ідеями, силою удару й переміни є куди глибша від епохи культурно-цивілізаційного ренесансу і французької революції.  В сучасній добі є порушені найглибші підстави, діючі сили, життєві енергії та ідеї життя, що шукають свого творчого вияву й оформлення.  Зараз Україна переживає подібний перелом як і за часів Володимира Великого і Хмельницького.  Український націоналізм треба оцінювати й розуміти як епохальну історично-творчу появу у зв'язку з цілим дотеперішнім розвитком України і на тлі глибоких перемін цілої епохи.  Коли б ідеї середньовіччя назвати тезою, то ідеї епохи ренесансу і французької революції можна б назвати різкою антитезою, а ідеї нової наростаючої епохи – творчим синтезом того, що було вартісного в древніх, середніх і нових часах, зі встановленням нових вартостей на тлі сучасного культурно-цивілізаційного і суспільно-політичного розвитку.  Саме український націоналізм є творчим синтезом вартостей, що випливають з духовності і світогляду, з глибини життя і потреб українського народу.  Він оновлює і відроджує все те, що було в нашій історичній дійсності здорове, сильне, творче, встановлює нову оцінку та приносить нові вартості, а усуває все те, що було шкідливе, нездорове, розкладаюче. 

В українській психіці, ще остаточно неоформленій, мають перевагу емоції, почування над волею і розумом.  В нас мають перевагу чуттєвість, настроєвість, гарячкове кидання і величні вибухи життєвих енергій.  На це склалися різні внутрішні і зовнішні причини, що надмірно розвинули чуттєвість, емотивну сторінку, як постійне кидання в боротьбі з ворогами, скоре знищення кристалізаційного ядра: культурно-цивілізаційного і політичного.  Довгий час поневолення, зокрема культурницького провансальства, не розвинули чинно-волевих первнів.  Тому вимога українського націоналізму – плекати волю нації до повного життя, волю чину, влади, могутності.  І саме з духовності українського народу, з нашої сучасної дійсності та змагань на будуче випливає потреба волюнтаризму, ідеалізму, активізму і героїзму, що дістає теоретично-наукове обґрунтування у здобутках сучасної науки: волюнтаристичної філософії, психології, соціології і т. п.  У сфері розуму: брак чинного життя, брак власного державного життя, брак можливості творити власну дійсність, проявити вповні свою волю – викликав схильність до рефлексій, утопій, мрійництва, інтелектуалізування, доктринерства.  Українці жили більше почуваннями і думкою, роздумуваннями над своєю власною недолею, а не чином і волею; жили більше внутрішньо-духовим життям, ніж зовнішньо-чинним; пасивним почуванням треба дати опертя в силі волі і чині та дати кристалізаційну форму в ідеї – світогляді. 

Націоналістичний світогляд має дати кристалізаційне ядро, щоб опанувати і усунути старі нахили до слабості, психічні суперечності понад усякі кордони партикуляризму й ворожі впливи, а формувати сильну монолітну духовність, соборну психіку та владарний героїчний характер героїчного народу, щоб була в нас одна керуюча залізна воля, одна формуюча провідна ідея, один керуючий суспільно-політичний центр і прапор, щоб була в нас «воля і дума єдина».  А щоби усунути і випалити розпеченим залізом шкідливі нахили та слабості і опанувати психічні суперечності, треба глибокого духовно-ідейного перелому, революційного потрясіння та зриву, щоби розбудити і визволити дрімучі, здавлені й розпорошені психоволеві енергії.  Треба різко, ударно й виключно поставити нову всеобіймаючу ідею, новий світогляд, щоб оформити нову монолітну духовність і протиставитись чужим розкладаючим силам і ворожим доктринам: большевизмові, партійництву і т. п.  Ідея українського націоналізму мусить бути: всеобіймаюча, органічно-творча, ясно оформлена, синтетична, виключна, ударна, динамічна, постійно творча.  В сфері думки треба розвинути волево-чинний, систематичний і синтетичний спосіб думання, глибину й ширину думки, а поборювати відірваний від життя інтелектуалізм, пасивне теоретизування і доктринерство.