Справедливості не буде

Державне бюро розслідувань, яке за часів керівництва Ірини Венедіктової активно намагалося домогтися скасування "закону про недоторканість" учасників Революції Гідності, не відмовилося від власних намірів, і тепер протягує бажане  під приводом вимоги Моніторингової місії ООН з прав людини.

"Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) надала у звіті свої рекомендації щодо розслідування вбивств під час акцій протестів на Майдані. У ньому Моніторингова місія наголошує, що у розслідуванні 98 вбивств відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб", - повідомляє пре служба ДБР.

Серед головних перешкод для ефективного розслідування злочинів, вчинених упродовж листопада 2013 – березня 2014 року, фахівці Місії виділяють: недоукомплектованість судів слідчими суддями; недостатнє фінансування установ судових експертиз; закон про амністію майданівців, який не допускає проведення розслідування вбивств правоохоронців.

Водночас Моніторингова місія рекомендує Україні:

- забезпечити незалежне та неупереджене розслідування всіх без виключення вбивств, скоєних під час протестів на Майдані Незалежності у Києві;

- змінити процедуру заочного провадження, дозволивши переглядати вирок суду після затримання обвинуваченого;

- скасувати "закон про недоторканність";

- забезпечити явку в суд підозрюваних та обвинувачених, звільнених з-під варти.

Виконуючий обов'язки директора ДБР Олександр Соколов наголосив на необхідності врахування слідчими підрозділами Бюро рекомендацій Моніторингової місії ООН у своїй роботі.

Нагадаємо, восени 2019 року Генеральна прокуратура України (нині Офіс генерального прокурора – ред.) втратила функції досудового розслідування, справи Майдану передали до спеціально створеного управління у Державному бюро розслідувань.

У лютому 2020 року генеральний прокурор, а тоді в.о. директорки ДБР Ірина Венедіктова заявила, що для справедливого розслідування справ Майдану необхідно скасувати закон про недопущення кримінального переслідування його учасників. Відповідний закон ухвалили 21 лютого 2014 року – наступного дня після масових розстрілів на вулиці Інститутській.

Пропозицію Венедіктової розкритикував її попередник у кріслі генпрокурора Руслан Рябошапка. Він назвав ідею "юридичним абсурдом" і запропонував внести зміни до чинного закону, які дозволили б проводити розслідування незалежно від того, кого підозрюють у злочині. "Ця норма, зокрема, стосується неможливості збирати докази, зберігати інформацію. І цю норму необхідно поправити", - пояснив він.

Докладніше про розслідування читайте в статті Євгенії Закревської "Суд у справі Майдану" для ZN.UA.