хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Зі Святом Жіночності








Любі  Жінки!





Дівчата!

Вітаю нас всіх зі Святом Весни,

Любові, Ніжності,Чистоти і Гармонії



Бо саме такою і є енергія інського порядку,


саме такою

Бог і створив Жінку...


 



Жіноче Серце -  Нескінченне Джерело Любові!  




Любові!...Любові...Всім!...







Ми сьогодні уміємо так багато…
Ми розумні несправжнє цінити і
І з того химерне щось будувати…
Ми затято змагаємось, боремось
І з отих перемог примарних радіємо…
Ми страждаємо, бо багато пустого
І непотрібного робимо,
а ЛЮБИТИ -
що є найприроднішим в світі -
цього ми не вміємо!


Не вправлялися, не училися,
Бо змагались, хвалились, сварилися…
Кожний Світла світ в собі носить,
Але йде жебраком, чогось просить…
І те щось не знаходить — шукає,
Свого скарбу в собі не знає…
Отого океану Любові,
Що нуртує, зринає в крові,
Омиває і живить серце,
Відмикає в Найвище дверці…

Темно буде тобі, коли вночі
Ще зав’яжеш і хустку на очі,
Серце сховане в тьму, як в кожуха,
І закриті для істини вуха…
Тож не чуєш і серцем не бачиш,
І радіти не можеш – лиш плачеш,
Бо неясний, і блідий, і тьмяний
Шлях не бачить себе у тумані.
Довго-довго ідеш по цім шляху…

Але глянь, яке Сонце над дахом!
Ну ж, давай, подивись йому в очі –
Нагадати тобі Сонце хоче,
В простоті сокровенне відкрити…
Треба заново з Світла зродитись,
Щоб узріти красу сього світу —
З серця вилити могу ЛЮБИТИ!

Як? Піднятись в собі понад світи!
Стать подібним у святості дітям!
Бо вони – геній чистий природи:
Радість з Радості божого роду…
А дерзати навчися у вітру:
Всепроникний цей шал гордовитий,
Враз охоплює світ - в частку миті,
Його сила повсюди розлита…
А хіба ти не ту силу маєш?
То чому на весь світ не співаєш?

Вчися, вчись у природи радіти,
То спроможешся й світ цей любити!
Неосяжна палітра Любові…
В ній всі барви яріють в онові
І палають світильником людям…
Що було, а ще зродиться й буде,
Непізнанне, глибинне – поволі
Все розкриє себе лиш в Любові…
Тож узрій в серці іскру сю, брате,
І роздмухай її у багаття!
У вогненнім світлянім покої
Шлях відкриється в космос Хрестовий...

Наталка Артанія Кобза
28 грудня 2007 р. – 7 січня 2008 р.









Маленький мальчик спросил маму: "Почему ты плачешь?"
- Потому что я - женщина.
- Я не понимаю!
Мама обняла его и сказала:"Этого ты не поймешь никогда."
Тогда мальчик спросил y отца: "Почему мама иногда плачет без причин?"
"Все женщины иногда плачут без причин,"- всё, что смог ответить отец.
Потом мальчик вырос, стал мужчиной, но не переставал удивляться: "Почему же женщины плачут?"

Наконец, он спросил у Бога. И Бог ответил:

"Задумав женщину, Я хотел, чтобы она была совершенной. Я дал ей плечи
такие сильные, чтобы держать весь мир, и такие нежные, чтобы
поддерживать дeтскую головку.

Я дал ей дух настолько сильный, чтобы вынести боль.

Я дал ей волю, настолько сильную, что она идёт вперёд, когда другие падают, и она заботится о павших, и больных, и усталых,
не жалуясь.

Я дал ей доброту любить детей при любых обстоятельствах,
даже если они обижают её.

Я дал ей силу поддерживать мужа, несмотря на все его недостатки.

Я сделал её из его ребра, чтобы она защищала его сердце.

Я дал ей мудрость понять, что хороший муж никогда нe причиняет жене
боль намеренно, но иногда испытывает её силу и решимость стать рядом с
ним, без колебаний.

И, наконец, Я дал ей слёзы. И право проливать их где и когда необходимо.

И тебе, сын Мой, надо понять, что красота женщины не в её одежде или причёске.
Её красота в глазах, которые открывают дверь к её сердцу. Тому месту, где обитает любовь."




(взято где-то на просторах инета)













В горах, на скале о беспутстве мечтая,
Сидела Измена чужая и злая,
А рядом Любовь, рассветное золото, в косу вплетая,
С утра, собирая плоды и коренья

Они отдыхали у горных озер
И вечно вели неоконченный спор.
С улыбкой одна, а другая с презреньем.
Одна говорила: - На свете нужны

Верность, порядочность и чистота
Мы светлыми, добрыми быть должны,
В этом и есть красота!
Другая кричала: - Пустые мечты!

Да кто тебе скажет за это спасибо?
Тут право от смеха порвут животы
Даже безмозглые рыбы!
Однажды такой они подняли крик,

Что в гневе проснулся косматый старик
Великий Колдун раздражительный дед
Проспавший в пещере три тысячи лет!
И рявкнул старик: - Это что за война?

Я Вам покажу, как будить Колдуна!
Так вот, чтобы кончить все Ваши раздоры
Я сплавлю Вас вместе на все времена!
Схватил он Любовь колдовскою рукою,

Схватил он Измену рукой другой.
И бросил в кувшин их, зелёный, как море,
А следом туда же и радость, и горе,
И верность, и злость, доброту,

И дурман, и чистую правду, и ложь, и обман.
Едва Он поставил кувшин на костёр,
Дым взмылься над лесом, как черный шатер.
Все выше и выше до горных вершин.

Старик с любопытством глядит на кувшин,
Когда переплавится все, перемучится,
Какая же там чертовщина получится?
Кувшин остывает. Опыт готов.

По дну пробежала трещина,
Затем он распался на сотни кусков,
И... появилась... ЖЕНЩИНА...

















23

Коментарі

Гість: Элен68

17.03.09, 22:31


С наступающим праздником!

    Гість: Svetlaя

    27.03.09, 22:54

      38.03.09, 08:53Відповідь на 1 від Гість: Элен68

      Спасибо!
      Взаимно!

        48.03.09, 08:53Відповідь на 2 від Гість: Svetlaя

          58.03.09, 10:24

          Вітаю всіх дівчат співтовариства

            68.03.09, 10:28Відповідь на 5 від Untitled

            дякуємо

              78.03.09, 10:30Відповідь на 6 від Ружа

                88.03.09, 10:56

                Дякую, дякую, дякую!!!

                  98.03.09, 11:50

                  Дякуєм за гарне вітання! Зі святом!!!

                    анонім

                    108.03.09, 12:40

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      попередня
                      наступна