Хто тягне Україну вниз

Open Data Barometer – як дзеркало відкритості держави або хто тягне Україну вниз

28.07.2016

Open Data Barometer (ODB) – один з базових міжнародних рейтингів, який щороку визначає стан розвитку відкритих даних по всьому світу. Експерти ODB аналізують глобальні тенденції та надають порівняльні дані по країнах за базовими компонентами розвитку екосистеми відкритих даних.

За результатами 3-го видання Open Data Barometer (дослідження 2015 року) Україна посіла 62 місце. В основу цього дослідження було покладено принципи міжнародної Хартії відкритих даних та досліджувався стан їх виконання на рівні країни. Загалом всі показники були зведені до трьох індексів: готовність, впровадження та вплив. Кожен з цих показників оцінювався за 100-бальною шкалою. Результат України був невисоким – для порівняння наведемо середні показники по Європі та Центральній Азії:

– Готовність: 28 (Україна), 65,93 (Європа та Центральній Азія);

– Впровадження: 17 (Україна), 50,14 (Європа та Центральна Азія);

– Вплив: 5 (Україна), 35,41 (Європа та Центральна Азія).

Вже в липні цього року розпочато нове дослідження з метою підготовки 4-го видання за результатами 2016 року. Експерти #ПрограмиEGAP проаналізували новий підхід до підготовки рейтингу з метою надання українському Уряду методичної й консультативної допомоги для якісного представлення у новому рейтингу.

По-перше, відтепер дослідження відбувається у чотири етапи:

1.    Самостійне оцінювання уряду країни.

2.    Рецензоване експертне опитування.

3.    Детальна оцінка наборів даних.

4.    Вторинна інформація.

Тут перевага полягає у тому, що країна може самостійно подати всю необхідну інформацію, яку міжнародні експерти можуть пропустити. Саме зараз Державне агентство з питань е-урядування спільно з експертами Програми EGAP готують відповідну аналітику.

По-друге, надіслана анкета та її заповнення дає чітке уявлення щодо недоліків у розвитку та становленні екосистеми відкритих даних в Україні. Для чіткого розуміння наведемо конкретні блоки анкети, а також наші коментарі:

І. Що стосується першого блоку показників, пов’язаних з нормативно-правовим забезпеченням, формуванням державної та місцевої політики, залученням громадськості до спільних ініціатив. Тут, начебто, в Україні все добре, адже у 2015 році дійсно зроблено ривок шляхом ухвалення Закону України, Постанови КМУ та дорожньої мапи. Також, є важливі спільні ініціативи щодо проведення національного конкурсу #EGAPChallenge, створення інкубатору відкритих даних 1991, створення порталу відкритих даних ВРУ з ОПОРА та ПРООН, різноманітні ініціативи Texty.org.ua, Чесно тощо. Явним недоліком стан розвитку на місцевому рівні – адже офіційних місцевих порталів відкритих даних наші експерти нарахували у Львові, Одесі, Полтаві, Харкові, також є гарні окремі проекти-ініціативи у Дніпрі, Києві, Вінниці (не потрібно казати, що окремих місцевих політик майже не існує).

ІІ. Другий блок та третій блок, пов’язаний з відкриттям даних у конкретних сферах та оцінкою їх впливу на урядування, створення бізнесу та вирішення соціальних проблем, є найбільш проблемними. Ось тут ми одразу можемо визначити як лідерів, так і аутсайдерів. Наведемо для розуміння всі сфери, що пропонує Open Data Barometer:

1.    навколишнє середовище;

2.    економіка;

3.    земельна сфера;

4.    державна статистика;

5.    державний бюджет та витрати (хоч тут все добре, дякуючи команді #Є-ДАТА);

6.    бізнес-регістр (відкритий, але не повністю);

7.    нормативно-правова база (тут виручила ВРУ);

8.    транспортні дані (Укрзалізниця поки «на замку»);

9.    міжнародна торгівля;

10.  охорона здоров’я (тут нажаль жодного набору на data.gov.ua);

11.  освіта (близькі до охорона здоров’я);

12.  кримінальна статистика (порадувати нічим);

13.  вибори (ЦВК зробила перший API, але …);

14.  державні службовці (самі знаєте).

Безумовно, запровадження національного порталу відкритих даних data.gov.ua, дані державних закупівель від Prozorro, портал публічних фінансів e-data.gov.ua мають значно підвищити минулі показники України, але більшість зазначених вище сфер все ще залишаються закритими.

Показники цих розділів також будуть рости за рахунок громадських ініціатив – добре розвивається журналістика завдяки роботам та навчанням від texty.org.ua, ОПОРА, широку популярність здобули національні відбори проектів відкритих даних від #EGAPCgallenge та Інкубатору 1991.

*/ По-секрету – зараз ми як студенти намагаємось швидко хоч якось зрушити по мертвих напрямах, щоб відкрити там перші дані та покращити рейтинг. Все ж таки міжнародні рейтинги спонукають до роботи :)/*

Не дивлячись на наявність великої кількості проблем та викликів, які неможливо вирішити за один рік, в цілому експерти #ПрограмиEGAP очікують підвищення рейтингу України. Але, не слід забувати, що це порівняльний рейтинг і, щоб рухатись у перед, нам потрібно не лише розвиватись, а бігти швидше за інших.

Готуй сані з літа! У нас з Вами багато роботи! А у січні подивимось на нове місце України у рейтингу Open Data Barometer.