Повстань Україно !

А де ж вони, твої сини, моя згорьована Вкраїно ?,
З чиєї чорної вини ти перетворена в руїну ?,
Де серед нищих плазунів під мат московського капрала
Карали істинних синів, дух вольності святий карали.
Давили віру в Соловках і на невольницьких кістках
На світ кайдани приміряли ...

А скільки споєно отрути, і скільки страчено й забуто
Святих імен та добрих діл твоїх дітей ...
А скільки тих німих могил в льодах безкрайнього Сибіру
твоїх Синів, що полягли за віру, і за надію, й за любов 
до тебе рідна Україно, до тебе Нене лебедина,
До тебе страдниця моя !

А ви, шабашників бригади, московські прихвостні й раби,
Рятуйте душі, бо влада й гроші вас не врятують від ганьби.
Коли ви гідність Українську ординським зайдам продали,
А рідну мову материнську в шинках московських пропили.

Рятуйте душі, яничари, бо ж в невблаганний смертний час
Вам не минуть святої кари, Земля батьків не прийме вас.
І ваші зрадницькі могили осотом хижим проростуть,
А внуки, вільні та прозрілі, до вас на помин не прийдуть !

Вставай Україно ! Повстань Україно ! Кайдани ката скинь.

Кращі сини та доньки українського народу завжди боролись проти окупантів земель України.
В цій нерівній боротьбі багато їх загинуло. І лежать українці у землі, навіть полюдські непоховані,
лежать в землі, у тому числі і в чужій землі Сибіру.
А пристосуванці з окупантами та їх нащадки стали панами життя в Україні.
Все так не буде !