План дій

Остап Кривдик, політолог, активіст

Влада уже зробила ряд помилок, граючи сама проти себе. "Призупинити" євроінтеграцію в річницю Майдану, криваво розігнати студентів, влаштувати судилище над випадковими затриманими... Відбуття Януковича до Китаю є скоріше тривожним сигналом: площа Тяньаньминь знаходиться саме там.

Опозиція як мінімум двічі, 24 листопада і 1 грудня, втратила енергію людей, провалила відставку уряду, не змогла зупинити провокацію на Банковій. Частина людей на Майдані валиться з ніг зі втоми, в той час, як інші не знають,  де знайти собі місце...

Учасниками Євромайдану шириться відчуття, що не існує плану, що все відбувається "з сьогодні на сьогодні", в реагуючому, а не проактивному порядку. Тому насмілюся запропонувати мій варіант плану дій.

Стратегія

1. Програма/програми нової України. Велика кількість людей з серйозним інтелектуальним багажем марнують свій потенціал, просто прогулюючись або виконуючи найнеобхіднішу в даний момент роботу. Потрібні відкриті мікрофони, дискусія на Майдані в окремих наметах, а також в спеціалізованих інтернет-групах Євромайдану). Я рік тому запропонував такий варіант.

2. Люстрація. Люстраційні списки повинні бути вивішені онлайн і на папері на Майдані. Очільники держави, командири "Беркуту", судді Шевченківського районного суду, з зазначенням злочину і статті, за якою їх має бути притягнуто до відповідальності — ми повинні назвати тих, хто має понести відповідальність.

ПР має бути оголошена злочинною партією, співвідповідальною за конституційний переворот.  Члени ПР повинні пройти люстрацію із забороною обіймати певні посади .

Пропоную 5 ступенів люстрації (аналогічно до "денацифікації"):

- некриміналізовані особи
- послідовники 
- порушники середнього рівня
- активісти, бойовики, вигодонабувачі, звинувачені
- головні злочинці 

3. Командна гра опозиції. Необхідний розподіл відповідальності. Треба створити технічний, а не політичний уряд реформ, котрий підніме Україну після дефолту, з програмою дій: треба показати альтернативу Азірову. Ну, і назвати єдиного кандидата від опозиції.

Тактика

1. Виграти столицю. Страйкують далеко не всі київські вузи, поза Хрещатиком не відчувається протесту. На часі - провести громадські київські вибори, з добровільною реєстрацією виборців на окрузі протягом тижня, з обранням міського депутата.

2. Розширення протесту: Київщина (міста-супутники), райцентри, великі міста Сходу і Півдня (хоча б інформаційні центри по кілька людей).

3. Закріплення зон домінування опозиції: вимоги відставки очільників західноукраїнських областей, громадський контроль над міліцією, звільнення "слуг режиму".

4. Мобілізація людей на великий протест в п"ятницю ввечері, з повною блокадою центру міста революціонерами, на перспективу мінімум ще тижня блокади.

5. Юридичний мозковий штурм для пошуку виходів для зміни влади.

Оперативні речі

1. Забезпечити громадську безпеку навколо Майдану.

2. Знешкодити Корчинського.

3. Прокартографувати і моніторити всі зони знаходження внутрішніх військ і "Беркуту", їх чисельність і переміщення. будувати з ними комунікацію. Фіксувати і моніторити "тітушок".

4. Візуальна і гасельна присутність революції у всьому місті, графіті-атака (асфальт, великі паркани на в"їзді в місто, стіни будинків, що виходять фасадом на трасу).

5. Система веб-камер для спостереження на Майдані і найближчих вулицях; "точка зборки" для онлайн-розвідки для тих, хто може пересилати інформацію з фотодоказами

6. Захистити своїх: чітка юридична і медична допомога.

Насамкінець

Цей план не є ідеальним, він потребує критики, корекцій, доповнень, можливо, заперечень. Громадо, а давайте вдосконалимо і втілимо його в життя? Україні так потрібна перемога!