Надійка

Надійка (початок) Море рябіло від хвиль. Вони накочувалися із-за горизонту цілими табунами. А вже тут, біля самого берега, об’єднавшись в єдиний вал, з піною і шумом, гнівливо кидались на нього. Вся енергія моря зібрана ними по дорозі, зіткнувшись з камінням, розбивалась на тисячі бризок, які мовби хотіли злетіти вверх до хмар, та обезсилівши від боротьби, падали назад у море.

Він все далі й далі відпливав від берега. З поля зору спочатку зникли голови плавців, не чутно стало і їх безтурботних голосів. Тепер чоловік залишився наодинці з морем. Наодинці з долею. Перевернувся на спину. Щоб залишитись на плаву, поволі рухав руками і ногами. Над головою висіло світло-голубе небо. Його погляд почав блукати серед білих пухнастих хмаринок, які невеличкими табунцями розбрелися по небосхилу. Споглядаючи за ними, він іще більше відчув цілковиту самотність.

Популярні приколи

відео

Сенс

Надійка

Останні статті

Коментарі