хочу сюда!
 

Особенная

36 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 34-45 лет

Бій УПА під Уневом. Спогади

Це був один з найбільших боїв УПА, який відбувся у лісах під Уневом на Львівщині в останні дні вересня. Тоді повстанський курінь «Верховинці» командира «Яструба» («Лютого»), колишнього старшого лейтенанта радянської армії Дмитра Карпенка, потрапив в оточення двох батальйонів НКВС за підтримки важкої артилерії та авіації.

Напередодні курінь у складі п’яти сотень (зокрема «Сіроманці», «Бурлаки», «Полтавці») перейшов у ліси поблизу Унева і затаборував недалеко від монастиря отців Василіян. Дізнавшись про місце розташування повстанців до Унева було направлено 18 бригаду внутрішніх військ НКВС.

Протягом доби, 29 вересня, з 9 до 23 год повстанці зуміли відбити 23 більшовицькі атаки та здійснити успішний прорив з оточення. Крім того, було підбито два радянських танки, один з яких особисто підбив «Яструб».

Безпосереднім свідком Унівського бою була Лукія Лесіцька (1932-2015). «Той бій був тридцятого вересня сорок четвертого року, тут кружляла сотня Карпенка, то було велике бандерівське об’єднання, але фронт вже був в Бродах. І вони (партизани, – авт.) колосили тут, шоб пробратись заграницю в Чехословакію туда, але їм то не вдавалося. Бо москалі вже взяли німця в кліщі. 

[…] Я ше до дверей не дійшла, а коло корчми вже кулемет стоїть, стоять в шкіряних куртках три чи чотири начальники, я потом їх пізнала, там потім один з них робив в міліції, другий робив в банку, я вже була на роботі і я ше мусіла з ними стикатись. […] А там вже бандерівці окопалися на горі, де той хрест там стоїть зараз, якраз там стояло два кулемети. Ті люди, вони просто пожертвували своїм життям, щоб привернути вогонь на себе, а ті шоб відступали. А ті рішили їх просто обкружити зі всіх сторін, і почали там гамселити зі села, одного кулеметника вбили раніше, той шо справа був, а той один лишився. А він був високий блондин, мав кучеряве волосся, бо вони тут ходили, ми їх знали. 

[…] Дивлюсь через вікно, а там їх маса йде, несуть тії макогони, а то до гармат такі набої, одні несуть платформу з гарматкою на плечах, гранатами обвішені і тіїво фінки – автомати такі з дисками, і вони лізуть і лізуть під гору як жуки. А я стояла в вікні і дивилася, і мені то всьо було видно... І вже як вони долізли туда під гору вже кулемет заглох, видно шо його поранили, а ті вже рачки перестали лізти, зірвалися на ноги і там де був той кулмет вони почали шось товкти. Чи вони добивали того кулеметинка… Вони там скакали кругом як чорти. А тамті (партизани, – авт.) вже пішли в ліс далі, а ті за ними, почали стріляти, підтягнули свою техніку. Вони стріляли так навмання по лісу, бо ліс був як стерня посічений снарядами. Ті старі дерева були, столітні дуби, буки […] 

Партизани попали в обкруження, то протягнулося до ночі, і вони якось вирвалися з того окруження. А на другий день рано, ми пасли худобу там на тій горі і відразу летимо на те місце, а того небожчика (кулеметника, – авт.) вже хтось спрєтав вночі. А на тім місці я вперше в житті зобачила таку велику калюжу людської крові…».

Аудіо можна послухати тут https://soundcloud.com/lokalna_istoriya/hepqlhzkq0zn

Матеріал з ФБ Локальна історія 


13

Комментарии

111.10.21, 12:43

То есть они отвлекали на себя, что бы немецкой армии было легче?

    211.10.21, 15:59Ответ на 1 от Tas371

    Нет. Дело не в немцах. Чтоб дать основным силам партизан выйти в Чехословакию.

      311.10.21, 17:01

      Уроды. Они в кабину моего деда пуль посадили больше. Чем немцы. Мне они враги до всегда.

        411.10.21, 17:12Ответ на 3 от _advisor_

        Уроды. Они в кабину моего деда пуль посадили больше. Чем немцы. Мне они враги до всегда.Так они уже все умерли, наверное. Или очень старые.

          511.10.21, 17:30Ответ на 4 от Хайдер

          Уроды. Они в кабину моего деда пуль посадили больше. Чем немцы. Мне они враги до всегда.Так они уже все умерли, наверное. Или очень старые.Умерли или нет не важно. Я их там достану где они подумают что спокойно им. У упорный и хорошо обучен.

            611.10.21, 18:24

            "Тим,що загинули, і тим, що вижили
            Слово своє вдячно присвячую!
            Хай ворог зиркає очима хижими
            Нехай гарчить-мені не лячно.
            Хто вріс корінням, той не зламається
            Хто має стержень, той не зігнеться.
            Любов до матері-найкраща порадниця.
            Любов до Вітчизни-ідея серця"(Тартак," Мій лицарський хрест"

              711.10.21, 18:27

              Какие большевики во время войны против немецко-фашистских оккупантов?
              Большевики были, когда были и меньшевики с эсэрами.
              В НКВД же служили такие же парни из простого народа, которых задуривали воевать за упа. Часто из одних мест проживания. Так те нацики и тогда разжигали гражданскую войну, и сейчас в Донбассе.
              Вышли типа за ЕС, а в январе уже морда бандеры на пол дома.
              А теперь, когда ЕС и НАТО послали наХ, сидят и рассуждают в студиях. Так что же им теперь делать? Добывать свой газ, ска! А для этого надо работать, а не скакать.

                811.10.21, 18:29Ответ на 6 от Стрийко Зеник

                Та красивыми словами вы научились прикрывать свою гниль. Но они не вернут погибших по вашей вине, из-за сраных покрышек и коктейлей молотова...

                  911.10.21, 18:50Ответ на 3 от _advisor_

                  Коли це було і де?

                    1011.10.21, 18:54Ответ на 8 от ЕщёВыше@

                    Пиши по людському і поважай Конституцію України

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      предыдущая
                      следующая