Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Куб никотина

  • 16.06.12, 22:55
Пачка уходит за час...
Тебе так идет быть нервной.
Куришь вторую "за нас"
И тушишь в жестянке консервной.

То ли стучат, то ли нет
Под горькой вуалью зубы.
Мысли хотят сигарет,
Ладони, запястья и губы.

Много. Уже тридцать три.
Окурки? А может возраст?
Вредно?! Да что там - кури.
Ну, вот же она, - безысходность.

Пусть бы убил никотин!
В рекламе сказали - может.
Уж лучше останусь один.
Засну ли? Мурашки по коже.

Сто девяносто...Эхма...
Кто личность. А кто скотина?
Ты не умрешь, нет. Сама
"Убьешь" целый куб никотина.

Умирає любов від утоми

  • 16.06.12, 20:30



Умирає любов від утоми,
а ховає її забуття.  Ж.Лабрюєр

Ми стомилися... Так буває...
І червневого літнього дня
Я збагнула, що нас немає:
А окремо є ти, і окремо є я.

Серед спеки пірнула у зиму.
Небо те ж, лиш гуркочуть громи.
Завтра станемо зовсім чужими
І при зустрічі будем на "ви"...

Про любов нагадають альбоми,
У минуле ж нема вороття.
"Умирає любов від утоми,
А ховає її забуття"...

ИГРА СЛОВ - 443

  • 16.06.12, 19:00
— какой любимый город твой? – спросила ГЕНУ Я,
а он от страха, чуть живой, ответил – «ГЕНУЯ».

Нектар любви.

                                            
                                   
                                  

                                   Жара.Красивый город дремлет,
                                   Ночь раскинула серебряную сеть,
                                   Словам любви сердце внемлет,
                                   Душа в восторге готова петь.


                                   Полуночным сном природа дышит,
                                   Луна над городом плывет,
                                   Шепот страсти ухо слышит,
                                   И поцелуев тело ждет.


                                   Нежный стон призывно тает,
                                   Грудь вздымается и льнет,
                                   Тело изгибаясь замирает,
                                   Нектар любви волшебный пьет.


                                   От сладострастия взор сияет,
                                   Дает румянец свежий аромат,
                                   Дух неги упоительно взирает,
                                   И восхитительный несет азарт.


                                   Красивый город ликуя дремлет,
                                   И страсть взлетает над душой,
                                   Взаимность уз любовь приемлет,
                                   Тела сплетая в тиши ночной.
                                   
                                  

                               
                                  

МИРАЖ- sonce-автор(перевод-мой)

Лишь ты и я...Звучит шансон

На белой скатерти-вино и два бокала

Милодии,звучавшей в унисон ,

В янтарной жидкости два лучика играли

Твой тост уже,не в первый раз,

Пиподнят залюбовь,поет оссану.

Я в прошое гляжу не опуская глаз,

О нем я вспоминать не перестану.

Ты долго мне о чем-то говорил

 О чем?...Я вся в воспоминаньи

Я помню парк,котопый ты забыл,

И первое любовное свидание

Тот летний дождь,который нас накрыл

И липу старую,что от дождя укрыла

Те поцелуи,шепот,обо всем забыв,

Тебя я мокрыми руками обнимала.

Сейчас гляжу в лицо-совсем чужие мы

Звучит шансон и нет любви я знаю

От прошлого остались миражи,

Мелькнут в глазах,когда их закрываю.

 

Дитячий гумор

  • 16.06.12, 12:48
Підставляй вуха!

- Як ти навчаєшся у школі? -
Допитувала внука бабця Маня.
- Пятірки , - вихвалявся Коля, -
Скажу я вам, оцінки непогані!
Та бабця і сама не промах,
Бо радіо і телевізор слуха.
-Якщо за дванадцятибальною, Миколо,
То підставляй не гаманця, а вуха!

Просилася на похорони


Зустріла вчительку стара бабуся:
- Як там онука, чи слухняна?
Лиш за уроками сидить Настуся,
Перевтомилась, зник рум'янець.

Змарніла, бідна, ніби в неї горе,
Не їсть нічого: ні борщу, ні каші...
- Та й правда, горе: ще з учора
Просилася на похорони Ваші!

Пенсія в бабусі

Біжить Сашко і витирає з лоба піт.
- Що сталося? - йому кричать услід.
- Бабуся пенсію отримала в обід,
А в неї внуків п'ятеро й  п'яниця-дід!

Міражі

  • 16.06.12, 09:22


Лиш ти  і  я..    Звучить    шансон...
Два келиха на білій скатертині.
Промінчик виграє  в бурштині.
Твій тост вже вкотре за любов.

Ти говорив, щось довго говорив,
А я поринула всеціло у минуле.
В той парк, де ми про все забули, 
У дощ, що із  відра обох накрив.

Старенька липа під своє крило
Взяла, промоклих  аж до  нитки.
Цілунки. Шепіт. Пульсувала жилка
У скронях швидко-швидко. Це було...

...Вдивляюся  в обличчя - ми чужі!
Змінилась музика кохання на шансон.
Не стукають два серця в унісон.
Любов в минулому. А зараз - міражі...

О Любви земной

  • 16.06.12, 07:37
Всё  вечно - сущее  создано  Любовью,
Величайшей  бесконечности  предел,
Хотя  свечу  поставив  к  изголовью,
Мы  думаем,  что  кто-то  не  у  дел,

Но  проявление  Любви  во  всём,
К  ребёнку,  зверю  и  листочку,
К  воде  и  суше,  в  которых  мы  живём,
И  в  этой  каждой,  каждой  строчке,

Нам  не  дано  осмыслить  эту  Высоту,
Понять  ведь  Бога  может  только  Бог !
Безмерность,  бесконечность,  чистоту,
Создание  всего,  да  кто  бы  это  мог,

А  как  всё  есть,  и  любит  ли  нас  ОН ?
Анализ  в  очень  тонкой  сфере,
Сравнения  с  собой? Иль  высшего  закон?
Любовь  мы обретаем  только  в  вере,

Пусть  назовём  нашу  любовь - земной,
Соединив  своё "любовное"  с  Любовию  Творца,
Он  дал  нам  всё  и  "рай  и  ад"   с  собой,
А  мы  вершим :  хотим  иль  не  хотим  венца.

ИГРА СЛОВ - 442

  • 15.06.12, 19:00
сидели в баре мы за водочкой С ВИНЦОМ,
вдруг входит парень, «угощает» нас СВИНЦОМ.

Её ему по жизни не хватало

  • 15.06.12, 17:31
Он искал её по жизни не один десяток лет,
Ведь её ему по жизни не хватало.
И врагам назло курил он много меньше сигарет,
И мечтал, чтоб их любовь не умирала