Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Й захочеться кохання...

Насію на клумбі жоржин і левкоїв,
Над ними кружлятимуть ситі джмелі.
Й захочеться тиші - дзвінкої такої,
Кохання хмільного на грішній землі.

Змінити життя своє зовсім нелегко,
Та вірю, що прийде, нарешті,  той час,
Зів'є в нас з тобою гніздечко лелека
І виведе влітку малих лелечат.

Зимових  полів полюблю білосніжність,
Лиш тільки б торкатись твоєї руки...
З очей стигло-синіх вберу тиху ніжність,
У них розчинюся, уже навіки.



Мы с тобой неизвестные

  • 29.12.13, 23:14
Мы с тобой неизвестные, в этом простом уравнении.
Я ненавижу числа, их бесконечный счет…
Стань моим недоказанным, построенным на доверии.
Будь со мной «по - логичнее», или на оборот.

Мы с тобой не серьезные! Странное поколение!
Мы с тобой бестолковые! Некрасов, увы, был прав!
Раньше, писали  чудные, диво - стихотворения.
Жахнешь со мною морфию, или других отрав…?

Мы с тобой иностранные, несовместимо – редкие,
Наша с тобой задача -  друг друга не понимать!
Стань коллекционною, моею новой монеткою,
Чтоб я, как нормальная женщина, могла тебя доставать!



Калина

Звабливою і ніжною весною
 На квіти білі падали хрущі,
Їх  ніжно пестили п'янкі дощі
,
Коли була калина  молодою.

Роїлися над квітом її бджоли,
Тремтіли їхні крилечка легкі.
І формувались кетяги пругкі,
Спиваючи зорю лілову.

Улітку сну позбавилась й спокою:
Кохання не відводить від біди...
Гіркими стали ягоди-плоди
В виснажливім двобої із собою.

Зима розбавила життєву прозу,
Бо диво-дивнеє на світі є:
Чомусь солодкою завжди стає
Гірка калина від морозу !


Пламя в сердце.


                       
                         

                                Оторвем с тобой подруга,
                                Последний лист календаря,
                                Снова за окошком вьюга,
                                Тридцать первого декабря.


                                Проведем с тобою вечер,
                                Всем друзьям пошлем привет,
                                Очень рад я этой встрече,
                                И от тебя такой ответ.


                                Мы идем с тобой аллеей,-
                                Уже густеет ночной мрак,-
                                Вдохновленные идеей,
                                Встретить Новый год не так.


                               Будем жить мы друг для друга,
                               Навсегда будем вдвоем,
                               Не разлучит нас и вьюга,
                               Что бушует за углом.


                               Вновь любовь ко мне вернулась,
                               Быть иначе не могло,
                               С чувством страсть во мне проснулась,
                               Пламя в сердце вновь зажгло!

                        

                        

Неважливо, чи випав сніг

Топольок свічечки прочахлі
Нічні змагають ліхтарі.
Зимові чорно-білі кахлі
Дощем омиє у дворі.

Лишилось зовсім небагато:
В оселі прийде рік Новий.
Куди ж подівся сніг лапатий,
Чом землю в біле  не сповив?

Коли дванадцята настане,
За вікнами роздасться  сміх.
Повірте: неважливо стане,
Чи випав на подвір'я сніг.



Здравствуй,Новый год!


               

ФОТО ViktoriЯ

                  Новый год стучится в двери,
                  Рады люди,рады звери,
                  Он к нам мчится на коне,
                  Все довольные вполне,
                  Будут шутки и потеха,
                  Много радости и смеха,
                  А под елку Дед Мороз,
                  Всем подарочки принес.


                  Поет Тузик,пляшет Мурка,
                  Хоровод ведет Снегурка,
                  Кругом диво,чудеса,
                  Новогодняя краса,
                  Снегом все запорошилось,
                  Словно сказка вдруг явилась,
                  На часах двенадцать бьет,
                  Здравствуй,здравствуй Новый год!

                

              

Пробач матусю!


                                
                                   

Пробач матуся мою душу,
Колись завдав я тобі болю,
Крест по житті я нести мушу,
Таку нелегку в серце долю


Пробач мене люба мати,
Пробач,моя рідна ненько,
Щоб сніданком привітати,
Ти завжди вставала раненько



В житті не буває все гарно,
Ти голос,як пташка мала,
И для мене ти не марно,
Пісні українскі співала



У церкві я помолюся,
Прощення попрошу у Бога,
Христу в ноги я вклонюся,
Доля-каяття дорога!



Крест по житті я нести мушу,
Твоє серце могло прощати!-
Пробач Господь мою душу,
Завжди в моєму серце мати.










Якими ж молодими ми були...

Навіяно http://blog.i.ua/community/53/1329190/

Якими ж молодими ми були...
Ми без кохання дихать не могли.
Парфуми в сумочку,  повіки -  синім,
На шпильках туфлі і спідничку міні!

Крутилася у хлопців голова,
Куди й дівалися прості слова.
Затим пісні бриніли під гітару
І молодь розсідалася по парам.

Горіли поцілунки на щоках,
Слова зізнань тремтіли на устах...
Лише одне приводило до тями:
"Додому, доню!" - звали сонні мами.



На білих крилах мрії.


                    

                      

                             Цей рік і дні мені  принесуть,
                             На білих крилах мрії,
                             Через життеву каламуть,
                             Квіти любові і надії.


                             Нехай зникнуть злі тіні,
                             Я прочитаю молитву,
                             Перед життям у благоговінні,
                             Я піду назустріч вітру.


                             Буває не знаходиш слів,
                             Але напевно їх і не треба,
                             Коли жайворонка спів,
                             У синій висоті неба.


                             Коли щастя і любов,
                             Як троянд квітучий трунок,
                             Вони приносять мені немов,
                             Мрій яскравий поцілунок.


                             І немов казочка чарівна,
                            Діамантом уся сяє,
                            Так краса твоя царівна,
                            Переді мною грає!