УВЕРЕН
- 11.12.13, 19:10
Уверен
что у взрослого мужчины
в душе романтик и порой - пацан!
а ТЫ ?
что у взрослого мужчины
в душе романтик и порой - пацан!
а ТЫ ?
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
1
Про співтовариство
Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Шукати в архіві
Подарю тебе небо осени,
Оно сизое, с легкой проседью.
Небо пахнет багряными травами,
Сладко манит далекими странами.
Я пущу по нему кораблики,
Облака – жизни вечные странники,
Мои сны о тебе запоздалые,
И мечты, одиночеством рваные.
Пусть уносят в края нас безбрежные,
Да на части, смеемся грешные.
Поцелуи как бабочки - нежные,
Сердце в клочья осколками вечными.
Небо осени с горькими травами,
Взор ласкает закатами алыми,
В тонкой дымке видения прошлого
Облаками за грань невозможного….
Оно сизое, с легкой проседью.
Небо пахнет багряными травами,
Сладко манит далекими странами.
Я пущу по нему кораблики,
Облака – жизни вечные странники,
Мои сны о тебе запоздалые,
И мечты, одиночеством рваные.
Пусть уносят в края нас безбрежные,
Да на части, смеемся грешные.
Поцелуи как бабочки - нежные,
Сердце в клочья осколками вечными.
Небо осени с горькими травами,
Взор ласкает закатами алыми,
В тонкой дымке видения прошлого
Облаками за грань невозможного….
9
Благая нежность любви.
- 10.12.13, 21:07
Испытание дней суровых,
Не чувствую я этой зимой,
Из под ресниц твоих шелковых,
Сияют сапфиры синевой.
Хоть возраст делает нас строже,
И время диктует каждый час,
Нет в жизни ничего дороже,
Когда мы любим и любят нас.
Любовь дает благую нежность,
Нелюбимого бывает жаль,
Смятенье ревности мятежной,
Страсти безответная печаль.
И не ищи нигде ответа,
Без солнца нет росы цветам !-
Нет без солнца и рассвета,
И,как без чувств - любви мечтам !
Не любимым бывает трудно,
Но когда время их пришло,
Все на свете сияет чудно,
И от любви в душе светло.
8
Майдан - не анархія
- 09.12.13, 22:29
Майдан - не анархія! Значить, дістало.
Це значить, що хліба й видовищ замало.
Народ - не платформа для експериментів.
Немає свободи - так геть президента!
Пани депутати у Раді все скачуть,
Одягнуті, вбуті з Європи, одначе.
Для них лікування в Європі, пологи.
Чому ж для народу немає дороги?
А діти все бачуть і все розуміють.
Максималісти... Брехати не вміють.
Тому на майдані в них воля родилась,
І совість, що в спадок від предків лишилась.
Бо ж можна сидіти ще довго у хаті
І гибнути духом, й духовно вмирати.
Та лаяти владу в кутках потихеньку,
І пить оковиту, і згадувать неньку.
"Еліта" злякалась людського "потопу",
Везе своїх діток й жінок до Європи.
Нехай відпочинуть: канікули скоро,
Там ждуть -не діждуться СПА-центри, гондоли,
Красиві коханки, богемні коханці,
І море, і шоу, і музика, й танці.
А тут, в Україні , хай мерзнуть вкраїнці,
У них - власні діти, а решта - чужинці.
Грабують, гребуть "золоті унітази"
Країну на шмаття - щоб все і відразу.
А потім дивуються: "Наче все мають
Оці українці, а їм, б.., все мало..
Навіщо майдан? Чом "мішаєте власті"?
Та дайте ж, нарешті, останнє докрасти!!!"
Це значить, що хліба й видовищ замало.
Народ - не платформа для експериментів.
Немає свободи - так геть президента!
Пани депутати у Раді все скачуть,
Одягнуті, вбуті з Європи, одначе.
Для них лікування в Європі, пологи.
Чому ж для народу немає дороги?
А діти все бачуть і все розуміють.
Максималісти... Брехати не вміють.
Тому на майдані в них воля родилась,
І совість, що в спадок від предків лишилась.
Бо ж можна сидіти ще довго у хаті
І гибнути духом, й духовно вмирати.
Та лаяти владу в кутках потихеньку,
І пить оковиту, і згадувать неньку.
"Еліта" злякалась людського "потопу",
Везе своїх діток й жінок до Європи.
Нехай відпочинуть: канікули скоро,
Там ждуть -не діждуться СПА-центри, гондоли,
Красиві коханки, богемні коханці,
І море, і шоу, і музика, й танці.
А тут, в Україні , хай мерзнуть вкраїнці,
У них - власні діти, а решта - чужинці.
Грабують, гребуть "золоті унітази"
Країну на шмаття - щоб все і відразу.
А потім дивуються: "Наче все мають
Оці українці, а їм, б.., все мало..
Навіщо майдан? Чом "мішаєте власті"?
Та дайте ж, нарешті, останнє докрасти!!!"
66
О,как она его любила!
- 09.12.13, 19:39
О,как она его любила,
Расстаться с любимым не могла,
Всю страсть свою ему дарила,
И словно роза при нем цвела.
Улыбкой нежною,лукавой,
И фигуркой стройной сложена,
Головкой милою,кудрявой,
К груди прикасалась его она.
Ее голос,как звук свирели,
Музыкой звенел над тишиной,
Губы желанием горели,
Но не хотели любви иной.
Безответные влечения,
Наложили на нее печать,
Не нашлось у ней стремления,
С другими любовь свою начать.
И вот теперь она старушка,
Грустит ли,тоскует о былом?-
Лишь одинокая подушка,
На сердце лежит у ней больном.
11
Что ищем?
- 09.12.13, 12:36
Безумств великая страна,
Чего ты в самом деле хочешь?
Гремит мятежная волна,
Что завтра ты еще отмочишь?
Опять дубинками грозят,
И снова газом людей травят,
Булыжники в ''Беркута" летят,
Ультиматум повсюду ставят.
И что? И где? И как? И в чем?
Ты хочешь для себя награды,
Евросоюз тут не причем,
Как говорит шутник с эстрады.
Возможно лучшего нашли,
На трон желанный президента?
Ведь не даром на майдан пришли,
Ожидая важного момента.
Так кто же? Где он,тот герой,
Кто вытащит страну из грязи?
Неужто снова,как порой,
Придет король пиковой мрази?
15
Лети...
- 09.12.13, 09:21
В небо белой стрелой,
Виски пей у окна.
Как по маслу ножом,
Сталью режь облака.
А меня ... "на вчера"
Беззаботно порви.
На полоски слова,
А стихи на куски...
Виски пей у окна.
Как по маслу ножом,
Сталью режь облака.
А меня ... "на вчера"
Беззаботно порви.
На полоски слова,
А стихи на куски...
5
Путь к любимой.
- 08.12.13, 13:45
Огоньки мерцают и гаснут вдали,
Все сложнее заснеженный путь,
Тоска и печаль мне на сердце легли,
Все сильнее сжимается грудь.
В белой пелене весь потонул,
Словно в вате березовый лес,
И лишь месяц на миг заглянул,
И снова скрылся в тучах небес.
Зимой тяжелый путь за рулем,
Всю дорогу вокруг занесло,
Но во влюбленном сердце моем,
Словно от солнца очень тепло.
Хоть трассу снегом всю замело,
Я охваченный суровой борьбою,
На душе у меня отлегло,
От любимая, встречи с тобою.
Городские блестят уже фонари,
Но облик замазанный мглою,
От утренней светлее стало зари,
Солнышко взошло над землею.
15
Ні, я не плакала, що ти старий
- 08.12.13, 00:57
Після прочитання вірша землячки Наталі Горішної :
Я плакала, що ти такий старий,
Що ти скоріше пара моїй мамі.
Ходила із опухлими губами -
Я плакала, що ти такий старий.
Дивлюсь на ту закоханість згори
І світло заздрю: вже не буде з нами,
Щоб плакати, що ти такий старий,
Ходити із опухлими губами.
(Н. Горішна)
Ні, я не плакала, що ти старий,
Була б з тобою поруч аж до смерті.
Гортаю спогади, щемливі і затерті.
Ні, я не плакала, що ти старий!
Та розійшлись, на превеликий жаль,
Твоя й моя навік-віки дороги.
Із попелом розвіяні тривоги.
Лиш іноді в полон бере печаль.
Ти був для мене милим, батьком, братом...
Міг Соломон позаздрити, їй Богу,
Бо мудрість ти отримав в нагороду.
В одному схибив: що мене ти втратив.
Я плакала, що ти такий старий,
Що ти скоріше пара моїй мамі.
Ходила із опухлими губами -
Я плакала, що ти такий старий.
Дивлюсь на ту закоханість згори
І світло заздрю: вже не буде з нами,
Щоб плакати, що ти такий старий,
Ходити із опухлими губами.
(Н. Горішна)
Ні, я не плакала, що ти старий,
Була б з тобою поруч аж до смерті.
Гортаю спогади, щемливі і затерті.
Ні, я не плакала, що ти старий!
Та розійшлись, на превеликий жаль,
Твоя й моя навік-віки дороги.
Із попелом розвіяні тривоги.
Лиш іноді в полон бере печаль.
Ти був для мене милим, батьком, братом...
Міг Соломон позаздрити, їй Богу,
Бо мудрість ти отримав в нагороду.
В одному схибив: що мене ти втратив.
25
Два лебедя.
- 07.12.13, 17:29
В час тихого молчания,
Я в комнате опять один,
Снова миг воспоминания,-
Ярким пламенем горит камин.
Свет далекий отзывался,
Неизвестностью меня томил,
Мрак разлуки забывался,
Но не выбивал меня из сил.
И когда мели метели,
Твои руки несли тепло,
Годы быстро пролетели,
Но мое чувство не прошло.
Взаимностью убежденный,
Нес огонь я сердца своего,
Любовью ошеломленный,
Я брел не видя ничего.
Лились от счастья у нас слезы,
И все светло было кругом,
И летели наши грезы,
Как два лебедя на юг вдвоем
13
