Тебя опять я мысленно целую,
И как лошадка в замкнутом кругу,
Я на арене под софитами гарцую...
От прошлого никак не убегу...

Не убежать от ласковости взгляда,
Улыбки расплескавшейся в словах,
Под музыку ночного снегопада...
Несказанных,застывших на губах...

Нет выхода из замкнутого круга,
И от себя бессмысленно бежать,
Метет в душе серебрянная вьюга...
Мне без тебя не жить и не дышать...

   Декабрь 2010
   Любовь Медведева

Я люблю тебя.....это так больно

Видеть грусть твоих ласковых глаз.

Я люблю тебя, с болью и кровью 

В десять букв, обыденность фраз...

Я люблю тебя слышишь родная!!!

Здесь стою своих слез не тая

На осколках вселенского рая

Был не лучшим ведь я у тебя.

Я люблю тебя, в каждом дыхании

В каждом вздохе, усталой души

И на каждом осколке сознания

Я люблю тебя, слышишь, дыши !!!

Мы разбились и в груде металла

На закате декабрьского дня

Ты.... "Взаимно"... тихонько сказала

И ушла навсегда от меня....

SimpsonGomer

Если я от тебя устану,
Дымкой рассветной стану...
Остынет забытый след...
Другого такого нет...

Если ты от меня устанешь,
Иным для меня не станешь...
Услышу:"Прощай" в ответ...
Другого такого нет...

Если будет судьба жестока,
И нас разлучит до срока...
Будет разлука на много лет...
Другого такого нет...

Если порвется хрупкая нить,
Не стану тебя винить...
Останется теплый и чистый свет...
Другого такого нет...

   Любовь Медведева
   Октябрь 2010

Нечутним ангелом ти поруч. Бережеш
від сліз сумних мої плаксиві очі,
обіймеш тихо, ніжно пригорнеш
й ховаються тривоги в тіні ночі.

Легеньким вітром поцілуєш у щоку
і зразу стане все не так і тьмяно,
забуду про проблем стрімку ріку
і посміхнуся знову я слухняно.

Ти завжди поруч. Ти на відстані руки,
мене рятуєш від самої себе,
засвічуєш у темряві зірки
у не завжди безхмарнім вирі неба.

Люби мене – з капризами і без,
на грані мрій тримай мене міцніше,
а я примхливо, по-жіночому без меж
любитиму тебе усе сильніше…

Стихи: http://blog.i.ua/community/53/588629/

Музыка и исполнение: Ирина Мринская

Це не страта, це не правда, це не ти
Бачиш, чуєш – далі щастя не знайти
Біля смутку, біля болю, дай хоч постою
Хочеш собі кращу долю, забери мою

Будеш знати, будеш дбати, будеш берегти
А насправді покохати, вже не зможеш ти
Спів пташок та шепіт вітру, терпкий смак роси
А насправді покохати, навіть не проси

Це не страта, це не правда, це – життя
Бачиш, чуєш, скоро прийде забуття
Біля смутку, біля болю, більше не стою
Хочеш собі кращу долю, не бери мою

Корупція і Батьківщина.

Не обирають собі Батьківщину

І долю люди не обирають

Тільки за дії життєві свої, всі 

Перед Богом відповідають

Немає корупції в Божому царстві,

Тому що всі шкуропродавці

У світі цьому –

Там не потрібні йому

Скільки життів в цьому світі

Людям потрібно прожити

Щоб врешті решт зрозуміти –

Ми тільки діти в безодні життя

І не уникнути нам каяття!

Тож може варто нам зупинитись

І на життя своє подивитись?

Все навкруги – це Батьківщина моя

Рідна, квітуча земля

Невже в багнюку корупції

Треба втоптати її, як свиня

В пошуках жолудя топче

В багнюку все навкруги

Скільки нам треба

До просвітління ідти?