ЧОМУ НАЗИВАЮСЯ SONCE
- 28.02.12, 01:51

Бабуся, що ростила мене змалу,
Для мене ясним соняхом була,
Свою любов до щенту віддавала,
Я ж світла набиралася й тепла.
Опікувалась і матуся мною,
Світила сонцем лагідним у небі.
А ще була невтомною бджолою,
Домашнім щирим оберегом.
Роки пливли, роки минали…
Уже й сама я сонцем стала…
Тож дітям, і бабусі, й мамі
Любов безмежну дарувала.
І сіючи зерно у душі дітям,
Я мріяла про благодатний грунт:
Щоб соняховим пишним цвітом
Моїм донькам стелилась путь.
Я знаю: з’являться внучатка -
Віддам любов свою до донця.
Їх зватиму «мої кульбабки» --
Хай тягнуться ізмалечку до сонця!



