Не так багато в світі я прожив.Став "розвідняк".І лає часто мати.І сниться місто те, де я служив,І дівчина, з якою йшов гуляти.Яка шовеова в тім краю трава!Та ягоди й гриби ростуть на втіху!Коханій говорив п'янкі словаТа проморочив голову й поїхав.Омріяне й щасливе - не збулось.Я гарним ще не став тоді поетом.Бо легко, одним днем, колись жилосьІ все сприймалось чисто за монету.Кортіло розпізнати більше світІ мішуру зірвати, як сороці.Жив я не глуздом мужа зрілих літ,А плив ...
Читати далі...