Президент України Віктор Янукович у своїй заяві розповів, що під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Броніславом Коморовським  вони говорили про євроінтеграцію, екс-прем'єрку Юлію Тимошенко та ЄВРО-2012. Також В.Янукович доручив відповідним державним структурам  створити гідні умови для лікування, обстеження та загального утримання  лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко та зазначив, що Україна  врахує рекомендації Ради Європи під час внесення змін до  кримінально-процесуального кодексу. В свою чергу Б.Коморовський,  зазначив, що Україна має знайти таке вирішення справи Юлії Тимошенко, яке отримає схвальну оцінку серед європейських партнерів. Крім  того, Президент Республіки Польща обговорить питання декриміналізації  365-ї статті Кримінально-процесуального кодексу України під час зустрічі з представниками партії "Батьківщина" в рамках свого візиту до  України. Також користуючись нагодою, президент України В.Янукович  зачіпив питання "чорнобильців".

Президент України Віктор Янукович у своїй заяві розповів, що під час зустрічі з Президентом Республіки Польща паном Броніславом Коморовським вони говорили про євроінтеграцію, екс-прем'єрку Юлію Тимошенко та ЄВРО-2012. "Я щиро радий вітати сьогодні в Києві Президента Республіки Польща пана Броніслава Коморовського. Зовсім нещодавно ми зустрічалися у Вроцлаві. Такі наші активні контакти є цілком природними. Впевнений, що цей крок, як і створення на місці трагедії  Меморіального комплексу, сприятиме належному відновленню історичної правди про злочини, скоєні в Биківні радянським тоталітарним режимом. У рамках сьогоднішнього візиту ми обговорили питання подальшого поступу України на шляху європейської інтеграції. Хочу ще раз висловити пану Коморовському і польському уряду вдячність за незмінну підтримку нашої держави на цьому шляху, яка особливо була відчутною під час головування Польщі в Європейському Союзі.

Ми обговорили багато питань наших двосторонніх відносин – економічних, торговельно-економічних. Однією з тем було завершення  переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію і проведення Саміту  Україна – ЄС у Києві", - сказав В.Янукович. Він також додав, що вони торкнулися насамперед тих питань, які  залишаються відкритими і потребують політичних рішень. У першу чергу  йдеться про європейську перспективу України.

"Ми також торкнулися питання Тимошенко. Ми приділили окрему увагу і питанням українсько-польського співробітництва в економічній сфері, реалізації перспективних спільних проектів у галузі торгівлі, інвестицій та енергетики. Актуальним напрямом нашої спільної роботи є підготовка до проведення Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012. Вже за декілька днів відбудеться урочиста церемонія жеребкування фінальної частини цього змагання. В Україні будуть вітати представницьку польську делегацію на цьому заході", - зазначив В.Янукович. Президент додав, що "ми налаштовані й надалі підтримувати таку динаміку двосторонніх відносин та сподіваємося, що у наступному році будемо вітати пана Президента Коморовського в Україні з державним візитом".

Також під час виступу Президент зазначив, що доручив забезпечити гідний рівень обстеження та утримання Ю.Тимошенко. "Я останнім часом почув багато зауважень від адвокатів колишнього  прем’єр-міністра Тимошенко щодо утримання її у в’язниці. І я дав  доручення всім установам, які опікуються цим питанням, створити всі  умови, які передбачені сьогодні на європейському рівні. Мається на увазі і лікування, і обстеження, і утримання", - сказав В.Янукович.

 Президент України нагадав, що розслідування справи відносно Ю.Тимошенко було ініційоване у 2009 році, коли вона не була в опозиції, а обіймала посаду Прем’єр-міністра України.В.Янукович наголосив, що Україна врахує зауваження Ради Європи під час внесення змін до КПК. Глава держави сказав, що проблеми недосконалості кримінально-процесуального законодавства залишились Україні від радянських часів, тому сьогодні постало питання про внесення змін до даного документу. "Невдовзі ми отримаємо висновки Ради Європи щодо кримінально-процесуального кодексу, які будемо враховувати під час розгляду цього кодексу в парламенті", - зазначив В.Янукович. В свою чергу Б.Коморовський, зазначив, що Україна має знайти таке вирішення справи Юлії Тимошенко, яке отримає схвальну оцінку серед європейських партнерів. "Я бажаю, щоб ця справа якомога менше впливала на питання щодо майбутньої асоціації між Україною та ЄС. Водночас усвідомлюю, що у деяких держав-членів ЄС ця справа викликає багато емоцій. Хочу сказати, що є важливі справи, але є й найважливіші справи. І до найважливіших належить перспектива європейської інтеграції України. Ми розуміємо, що справа Юлії Тимошенко є важливою справою, і ця справа має вирішуватися таким чином, щоб отримати відповідну оцінку щодо України від країн-членів ЄС, бо це ті держави, які пізніше будуть парафувати та підписувати договори про асоціацію та про зону вільної торгівлі", – зазначив Б.Коморовський. Крім того, Президент Республіки Польща обговорить питання декриміналізації 365-ї статті Кримінально-процесуального кодексу України під час зустрічі з представниками партії "Батьківщина" в рамках свого візиту до України. "Я мав великі надії у зв’язку з можливістю декриміналізації 365 статті. Саме тому я буду обговорювати це питання під час зустрічі з представниками опозиційних партій, у тому числі з представниками партії Юлії Тимошенко. Я маю зустрітись з представником партії Юлії Тимошенко в польському посольстві", - зазначив Б.Коморовський. Він зауважив, що неможна політизувати складнощі між Україною та ЄС, що виникли через ситуацію навколо справи Ю.Тимошенко.

Між іншим польський глава держави задоволений тим, що В.Янукович приділив увагу обстеженню Ю.Тимошенко. "Я задоволений словами Президента України про те, що він звертає увагу на умови, в яких перебуває колишній прем’єр-міністр України", - зазначив Б.Коморовський. Також користуючись нагодою, президент України В.Янукович зачіпив питання "чорнобильців". Він зазначив, що його дуже вразив випадок зі смертю "чорнобильця" в наметовому містечку у Донецьку.

Випадок, який вчора стався в донецьку, коли померла людина мене дуже вразив. Я, перш за все, співчуваю родині загиблого. Я дав доручення Генеральній прокуратурі упродовж десяти днів дослідити цю ситуацію і оприлюднити висновки", – зазначив В.Янукович. Крім того, президент пообіцяв, що соціальні виплати інвалідам-чорнобильцям збільшаться вдвічі. "Ситуація, яка стосується виплат чорнобильцям у 2012 році, вона зараз розглядається урядом, і внесені відповідні пропозиції до бюджету на 2012 рік. Загальна тенденція така: інвалідам-чорнобильцям будуть підвищені соціальні виплати порівняно з нинішнім періодом майже вдвічі", – зазначив В.Янукович. Президент України наголосив, що соціальні виплати для інших категорій чорнобильців, а також для афганців у 2012 році збільшаться на 25%. "Це ті можливості, які є в бюджеті. І, я сподіваюсь, що і уряд, і парламент разом ухвалять ці рішення", – додав він. Денис Шпігов УНН

У нових призначеннях чиновників жодної сенсації немає. Так чи інакше, ці призначення (вслід за якими розпочнеться неминучий кадровий землетрус у верхівці МВС та ДПСУ) логічно випливають не лише із особистих  інтересів сімейства Януковичів і їхнього найближчого оточення, а й із  усієї логіки побудови соціального життя Донбасу. Донбас – це особлива територія не тільки у складі України, а й в усьому колишньому СРСР. Бурхливий розвиток видобувної та важкої індустрії з  кінця ХІХ століття йшов пліч-о-пліч із менш бурхливим формуванням дуже  своєрідної напівурбаністичної культури, де патріархальні, традиційні, «сімейні» відносини були перенесені в межі міст та робітничих селищ, а  пізніше міських агломерацій. Донбас, попри переважну кількість етнічних  українців поміж його населення, – нововитвір Російської імперії, коли націєтворчі процеси тільки розгорталися. Понад те, людський матеріал  Донбасу за умов Першої світової війни, коли на шахти і заводи пішов вельми специфічний контингент, не випадково став у пригоді більшовикам («большакам», як їх називали в  масах; большак – це головний чоловік у великій традиційній сім’ї). А перетворення «нахаловок» на більш-менш сучасні міста в повоєнний час (за збереження здебільшого відсталої індустрії з відповідною соціальною  структурою) закріпило радянський характер регіону.

Після Другої світової війни на шахти силоміць посилали нестандартну публіку – як спецпоселенців, так і в’язнів ҐУЛАҐу; там тримали здебільшого не «політичних» (на тих чекали віддалені місця), а кримінальників і колишніх поліцаїв та інших «зрадників». Традиції зміцніли: у пізні радянські часи в деяких містах Донбасу до третини чоловіків мали щонайменше приводи до міліції, якщо не відсидки; ось вам і специфічне плем’я зі своїми табу, татуюваннями, ціннісними настановами і жаргоном...

При цьому на Донбасі переважає не російська культура і російська  ідентичність, як дехто переконаний, а совєтська вперемішку з місцевою.  Там (якщо вести мову про більшість населення, про домінуючу тенденцію) взагалі відсутня національна ідентичність як така, бо остання формується за ґрунті спільноти вільних (чи таких, що прагнуть бути вільними)  громадян. Натомість панують соціально-регіональна, по суті, трайбалістська свідомість та ідентичність, що знаходять свої вияви на всіх рівнях.

Класичне значення поняття трайбалізм чи трибалізм (англ. tribalism, від лат. tribus– плем’я) – це настанова на культурно-побутову, культову і соціально-політичну племінну відокремленість, відрубність, одрізненість. Трайбалізм – характерна риса суспільств, що перебувають у процесі переходу від архаїчного, племінного устрою до ранніх форм капіталізму. 

Його практика полягає в наданні привілеїв вихідцям з однієї етнічної чи  субетнічної групи під час добору кадрів у державному апараті за рахунок  інших груп населення. Трайбалізм використовує в неусталених національних державах формально демократичні інституції для здобуття певною  регіонально-етнічною спільнотою контролю над усім державним механізмом;  голосування на виборах відбувається не на ідеологічній основі чи відповідно до харизми політичного лідера, а за принципом «наш, земляк,  місцевий» – «чужий, не наш». У постколоніальній Африці й частково Азії,  де поширений трайбалізм, формування органів державної влади на підставі  етнорегіональних зв’язків виливається часом у сепаратизм і призводить до громадянських воєн.

Гадаю, не так важко знайти відповіді на запитання: населення якого українського регіону, окрім Криму, зазвичай практикує (принаймні це стосується людей старшого віку) словесний зворот: «Я поехал на Украину»?

У якому регіоні нашої держави достатньо поширеним, якщо не домінуючим, є звернення: «Земляк, землячка, земеля»? У якому регіоні найбільше  пишаються своїм «особливим», «унікальним», «істинно чоловічим» (так!) характером?

Або за кого ж голосували на минулих парламентських виборах на Донбасі? Партія регіонів: Донецька область – 72,05%, Луганська – 73,53%. Із першої десятки списку ПР  семеро – донбасівці. З урахуванням голосів за комуністів і соціалістів, на Донбасі за «своїх» проголосувало близько 85% виборців.

У жодному регіоні України такого не було й не могло бути. У Криму  вималювалася приблизно така сама картина уподобань електорату, але  підґрунтя більш ідеологічне: проти «бандер», за «братерство з Росією». В інших областях Сходу й Півдня Партія регіонів мала скромніші  результати: від 43% (Херсонщина) до 55% (Запоріжжя). Опоненти  регіоналів, БЮТ і НУ-НС, у жодній області на Заході не здобули захмарних показників. Наприклад, в областях Галичини першим із них дісталося  50–52% голосів, другим – близько 36%. НУ – НС, 36,02%, 36,78% і35,16%. І при цьому в перших п’ятірках списків цих блоків – жодного галичанина. І їхні лідери, на відміну від «своїх» у ПР та КПУ, були з інших регіонів. Знову-таки на першому місці не «земляцтво», а щось подібне до ідеології, причому всеукраїнської.

Що ж стосується панівної ідеології Донбасу, то її навряд чи в повному сенсі слова можна назвати політичною. Це трайбалістська міфологія зі стрижнем у вигляді «образу Донбасу – зразкового радянського краю з богатирським людом, якому «все задачи по плечу» і який гордо крокує по життю з високо піднесеною головою «гегемона», як писав академік Іван Дзюба, виходець із цього краю, що добре знає своїх земляків. Це, за його ж словами, вельми специфічний «донецький патріотизм, у чомусь щирий, у чомусь облудний, у чомусь і трагікомічний, а швидше, може, та розпливиста донецька ідентичність, в основі яких – відчуття (хай і перебільшене) унікальної ролі Донбасу в життєзабезпеченні країни (колись– СРСР, тепер – України)». Причому дійсний стан справ тут, за Дзюбою, не має якогось значення: «Знаменитий слоган: «Донбасс никто не ставил на колени и никому поставить не дано» – народився саме тоді, коли Донбас, як і вся радянська країна, стояв на колінах».

З інших позицій, але той самий феномен описав співак, бізнесмен,  депутат Держдуми Росії від партії «Єдиная Россия», також виходець із  Донбасу Іосіф Кобзон: «Що таке Донбас, знає весь світ... Багато хто тут каже, що він зайняв усі ключові позиції в Україні, тому що президент із  Донбасу. Так це нормальне явище. Він знає, кого призначає. Знає своїх  земляків та колег, довіряє їм і є відповідальним за те, що на всіх  ключових позиціях перебувають його земляки... Над нами всевишній  побудував якусь таку ауру й оберігає нас, розповідає про те, що вихідці з Донбасу – це обраний народ. Досі говорили, що обраний народ в Ізраїлі. А я кажу, що обраний народ на Донбасі».

Проте проблеми інтегрування Донбасу в загальноукраїнський політичний та культурний простір з обов’язковим подоланням совково-трайбалістських міфологем – це окрема (і надзвичайно важлива) тема. Натомість достатньо констатувати факт «племінної» ідентичності більшості населення регіону та ті наслідки, які звідси випливають.

По-перше, йдеться про те, що окреслив щиросердо Кобзон, – про  призначення на всі ключові позиції земляків, «своїх». Аж до начальників  райвідділів міліції по всій країні, коли на полковничі посади приходять  майори й капітани з Донеччини та Луганщини. «Земляк» – значить надійний. Годі й казати, що добір тут відбувається не на основі професіоналізму, а взаємини між «своїми» аж ніяк не регулюються ані законами, ані  загальними моральними нормами: є специфічні «племінні» поняття,  побудовані на принципі «свої – чужі».

По-друге, з огляду на окреслену вище об’єктивну специфіку формування «донецького характеру», неминучим є перенесення кланових відносин на всю державну систему. Класична мафія була побудована на патріархальних, донаціональних засадах, які вивезли до США емігранти з Південної Італії, передусім із Сицилії. Іншого зразка ефективних відносин ті емігранти, які не хотіли «розчинятися» в американському «плавильному казані», просто не уявляли. Врешті-решт переплавило всіх, але за ціле століття...

По-третє, всередині самого сучасного «племені» так само об’єктивно існують різні «кола» довіри і посвячення. Приміром, донецькі мають перевагу над луганськими, єнакіївські – над горлівськими тощо. Але це  загальний принцип, є і винятки, які ґрунтуються на наближеності до «вождів» регіону, на засвідченій учинками відданості їм.

По-четверте, у групі «вождів» неминуче має виокремитися «головний вождь», який водночас є й своєрідним «живим тотемом» трайбалістської спільноти, символом, уособленням її реальних та міфологічно змальованих чеснот. Він так само неминуче прагне передати владу у спадок та спиратися на кревних родичів (передусім синів) та їхніх «побратимів». Отож, скажімо, поява на владному Олімпі Олександра Вікторовича Януковича, віднедавна мультимільйонера, разом зі своїми молодими й енергійними «побратимами» (так само як вивищення інших «майже кревних» персонажів, наближених до «Самого») – це об’єктивна тенденція сьогодення. Питання лише в тому, що з нею робити і чи, зрештою, навіть на Донбасі всі згодні жити на основі родоплемінних звичаїв дикунського світу.

Сергій Грабовський

для УТ

Влада продовжує тиснути на голодуючіх в Донецьку чорнобильців, незважаючи на загибель учора ввечері 70-літнього Геннадія Коноплева.

Зараз близько 300 чорнобильців перебувають біля будинку Пенсійного фонду. У розведенім багатті вони демонстративно спалили агітаційну куртку з написом «Янукович - наш президент!», повідомляє Цензор.НЕМАЄ з посиланням на 62.ua 

 "Цензор.НЕТ" 

Близько сотні мітингувальників-пенсіонерів у Донецьку вибили двері будинку Донецької обладміністрації.

Як повідомляє сайт "В городе. Донецк", близько сотні осіб пенсійного віку, які називають себе членами спілки ошуканих вкладників, оточили донецьку обладміністрацію і вимагають особистої зустрічі c губернатором Андрієм Шишацьким.

Мітингувальники виступають за зниження комунальних тарифів та дотримання прав пільговиків, зокрема, мова йде про дітей війни і чорнобильців, пише "Донбасс.ua".

Як зазначає видання, люди озброєні вилами і лопатами.

Між учасниками мітингу і охороною обладміністрації сталася бійка, в результаті якої були виламані пластикові двері на вході до вестибюлю та вибиті вікна.

Під час зіткнення постраждав охоронець ОДА. Через отримані травми він втратив свідомість. Незабаром потерпілого забрала машина швидкої допомоги.

За словами мітингувальників, поштовхом до штурму послужив розгін мітингу чорнобильців близько Пенсійного фонду в Донецьку.

Як повідомляє "Донецк.Комментарии", мітингувальникам протистоїть близько двох десятків охоронців. Акцією протесту керує депутат Ленінської райради в Донецьку Дмитро Верзилов.

++++

Он выступил с инициативой выдвинуть ряд требований председателю Донецкой облгосадминистрации Андрею Шишацкому и председателю областного совета Андрею Федоруку: «Потребовать, чтобы они прекратили обман. Неоднократно в прямом эфире Шишацкий обещал мне лично, когда мы с ним сидели, защитить права обманутых вкладчиков кредитных союзов. Что мы имеем на практике? Они отказались направлять обращение Президенту Украины Януковичу, Верховной Раде Украины».

«Я вас прошу оставаться до конца, и мы пойдем на прием к губернатору и добьемся. Губернатор нас примет и областной совет примет соответствующее решение или мы будем требовать и добьемся его отставки. Народ против этой власти», - сказал Верзилов.

 

«Якщо міністри закордонних справ Швеції і Польщі ставили собі за мету максимально ускладнити долю Тимошенко, то вони вибрали правильний шлях — злітали до Ахметова», — так відгукнулася про візит двох дипломатів одна людина з близького оточення Януковича. Зрозуміло, два дипломати — два головні лобісти України в ЄС — такої мети перед собою не ставили. Роблячи цей жест відчаю — політ на матч «Шахтар» — «Порту», який послужив формальним приводом для зустрічі з Рінатом Ахметовим, — Більдт і Сікорський були впевнені, що діють на благо і Тимошенко, а головне — України.

Приймаючи рішення здійснити цей неординарний, я б навіть сказала — безпрецедентний візит, дипломати, очевидно, керувалися такими резонами. По-перше, в ЄС майже втратили надію на взаємопорозуміння з Віктором Януковичем, усвідомивши, що говорять із ним різними дипломатичними мовами. Під час багатьох зустрічей із посланцями, бюрократами й лідерами країн Євросоюзу, які порушували тему політичних в’язнів в Україні, Віктор Янукович виголошував фрази, котрих жодним чином не розглядав як виданих ним зобов’язань. «Я вас почув. Ми будемо думати над вирішенням цього питання. Я подивлюся, що можна зробити». Його візаві, які звикли вважати, що такі фрази, промовлені на такому високому рівні, просто не можуть бути ухильними відповідями, сприймали їх як обіцянку вирішити питання. Дарма. Але якщо семантичні суперечки сторони вирішують кожна на свою користь, то в одному випадку обман Януковича сумнівів не викликає: він чітко й публічно дав зрозуміти, що шлях до вирішення проблеми Тимошенко, пов’язаної зі старим карним законодавством, лежить через його лібералізацію. Послання було однозначне, так же само однозначно пропрезидентська більшість у парламенті відмовилася вносити зміни до статей, за якими засуджено Тимошенко.

По-друге, польський і шведський дипломати бачили в Ахметові одного з небагатьох впливових представників чинної влади, зацікавлених у розвитку західного вектора руху України як альтернативи вектору східному. Що, до речі, правда. Бо з важковаговиків до «європейської фракції» ПР входять лише Ахметов, Льовочкін, Акімова та, під настрій, Колєсніков. Тут же все зрозуміло: з Європою і Америкою бізнес-перспективи Ріната Ахметова ув’язуються набагато більше, ніж із Росією.

По-третє, очевидно, європейські політики стали жертвою поширеного міфу про те, що Янукович — лише маріонетка в руках його оточення і більшість ниток від його бутафорської постаті перебувають у руках Ахметова.

[ Читати далі ]
 

 

Обращаюсь ко всем жителям Донецка и лидерам общественных организаций и движений! Призываю всех незамедлительно поднять членов гражданских организаций и защитить людей в Донецке. Власть не только растоптала достоинство каждого человека в нашей стране, она растоптала людей физически. Все донетчане, которые ...не желают быть затоптанными в асфальт сапогами распоясавшихся прислужников стаи шакалов, чувствующими полную безнаказанность, окружите чернобыльцев живой стеной. Давайте выстроим мощную горизонталь, способную противостоять бессмысленно-жестокой властной вертикали! Требуем от губернатора увольнения всех причастных , санкционировавших и проводивших расправу над беззащитными людьми. Всех – в отставку и к народному суду! Наш гражданский долг, наше человеческое достоинство требует одного – дать отпор произволу и не допустить повторения донецкой бойни. А это возможно только общими силами, когда мы станем плечом – к -плечу с теми, кто сегодня нуждается в нашей поддержке. 29 ноября в 10 часов утра состоится акция чернобыльцев под Кабмином в Киеве. Призываю всех украинцев, которые хотят изменений в нашей стране, присоединиться к митингующим. Нет человека, который был бы как Остров, сам по себе… ; смерть каждого Человека умаляет и меня, ибо я един со всем Человечеством, а потому не спрашивай, по ком звонит колокол: он звонит по Тебе.

Наметове містечко чорнобильців у Донецьку розганяла міліція разом з особами кримінальної зовнішності. На цьому наголосив народний депутат фракції «БЮТ-Батьківщина» Михайло ВОЛИНЕЦЬ.
Як повідомили УНІАН у прес-службі партії «Батьківщина», за словами депутата, ці особи завалили великий армійський намет, у якому був генератор, що забезпечував табір освітленням і теплом.
«Ці штурмовики пробігли по тілам людей і затоптали шахтаря Геннадія КОНОПЛЬОВА, який був головою ветеранської організації учасників і дітей війни у місті Родинське, а також членом партії «Батьківщина», - повідомив М.ВОЛИНЕЦЬ.
Він також додав, що півроку тому п’яний працівник міліції, перебуваючи за кермом автомобіля, вбив невістку загиблого сьогодні Г.КОНОПЛЬОВА.
«Розслідування не проводиться. Цей працівник міліції знаходиться нібито в розшуку», - додав народний депутат.
М.ВОЛИНЕЦЬ зазначив, що Г.КОНОПЛЬОВ (на фото) був надзвичайно справедливою, чесною і порядною людиною.

 [ Читати далі ]
 

 

Кілька слів щодо мітингу та концерту. Найбільш зворушливим мені видався виступ Ніни Матвієнко (коли вона співала молитву до Юлі, у людей в очах стояли сльози; потім всі разом з нею заспівали пісню про рушник - яка ж вона щира, чиста людина!) . також дуже палко і щиро виступила Олександра Кужель. Народ, що там стояв, підтримував її як нікого іншого з політиків. Вона говорила так, що її слова знаходили самий гарячий відгук. Чудово виступила Марічка Бурмака, Андрій Миколайчук. Був і Олександр Пономарьов - разом із ним співали гімн України. Звичайно не можна не пригадати нашого славетного патріота - Левка Григоровича Лук"яненка. Попри свій поважний вік й хитке здоров"я, він зміг прийти, виступити й підтримати Юлію. Його беззаперечний авторітет та красномовний життєвий шлях став тією ланкою, що з"єднала тих, хто боровся за незалежність під час радянської влади із тими, хто зараз чинить опір режиму Януковича. Прекрасно говорив Яценюк, тільки не зрозуміло, чому члени його партії (якщо вони є), проігнорували цей мітинг. Виступали Коваль від НРУ, Вячеслав Кириленко від ЗУ, Іван Кириленко та Турчинов від Батьківщини, Женя Тимошенко, Сергій Соболєв від ПРП. Вів концерт Олесь Доній. Бачив на сцені О.Данилюка та З.Шкіряка. Закінчився концерт на мажорній ноті, коли Тарас Петриненко заспівав свою найбільш відому пісню "Україно"

[ Читати далі ]

 
Известный российский оппозиционер рассказал, как в России фабриковалось дело против Юлии Тимошенко.
++++++++++++++++++++++++
После серии материалов по «делу Тимошенко», в том числе и интервью с экс-замгенпрокурором Украины Николаем Обиходом, с нашим изданием связался известный российский оппозиционер, бывший сотрудник КГБ, ФСБ и Федеральной службы налоговой полиции России – Михаил Трепашкин. В эксклюзивном интервью НБН он рассказал о том, как в 2004 году во время его «отсидки» в российской тюрьме фабриковалось дело против экс-премьер-министра Украины Юлии Тимошенко.

Михаил Трепашкин стал известен в 1998 году – после того, как вместе с группой сотрудников ФСБ России, среди которых был Александр Литвиненко (Умер в 2006 г. от отравления полонием-210 – НБН.) принял участие в пресс-конференции по обвинению руководства ФСБ в организации готовящегося убийства Бориса Березовского (Российский предприниматель. Обвиняется во многочисленных преступлениях в России, в настоящее время скрывается от российского правосудия в эмиграции и заочно приговорен к тюремному заключению – НБН.).

Трепашкин был экспертом общественной комиссии по расследованию серии взрывов жилых домов в России (сентябрь 1999 года). В органах госбезопасности служил с 1984 по 1997 год. В 2002 году Главная военная прокуратура России возбудила против него уголовное дело за незаконное хранение патронов и разглашение государственной тайны. Трепашкин обвинялся в том, что, будучи сотрудником КГБ и ФСБ, копировал и незаконно хранил дома служебные документы, многие из которых были секретными. В 2003 году был заключён под стражу, а в 2004, по приговору суда, осужден к 4 годам лишения свободы. «Дело Трепашкина» освещалось западной прессой и вызвало международную кампанию в его защиту.

В настоящее время Михаил Трепашкин живет в Москве, занимается адвокатской и правозащитной деятельностью.

- Михаил Иванович, в свое время вы действительно сидели в одной камере с генералом, бывшим замминистра обороны Российской Федерации Георгием Олейником? (Бывший генерал-полковник, главный финансист Минобороны России в 1996-2001 годах. В 2002 году осуждён за превышение должностных полномочий по «делу «Единых энергетических систем» экс-премьера Украины Юлии Тимошенко и Минобороны», но через три месяца амнистирован. В 2003 году, решением Президиума Верховного суда России, реабилитирован – НБН.).

- Да. С Георгием Семеновичем Олейником мы находились в одной камере №602 на Матросской тишине (следственный изолятор №1 города Москвы, Россия – НБН.).

- В Украине говорят: «Генерал Олейник в России отсидел за долги ЕЭСУ, то есть за долги Тимошенко. Значит, и Тимошенко должна сидеть». Действительно ли генерал Георгий Олейник отбывал наказание из-за Тимошенко?

- Я как юрист, который имеет большой стаж работы, хочу заметить, что Георгий Олейник в Российской Федерации сидел, не совершив преступлений. Потому что по тому долгу, который на него вешали, были проведены экспертизы, которые доказали, что он не причинил никакого ущерба. И по этому, первому, приговору его оправдали.

[ Читати далі ]

Розкуркулена й пограбована родина залишає свій дім. Село Удачне, тепер Красноармійського району Донецької області, 1930 рік. Фото Марка Желізняка

— Тривале голодування призводить до так званої аліментарної дистрофії. На вигляд людина з таким діагнозом — скелет, обтягнутий шкірою, — розповідає головний дієтолог управління охорони здоров'я у Львівській області Зоряна Завада, 48 років. — Хвороба розвивається в чоловіків значно швидше і перебіг її тяжчий. Жінки переносили Голодомор легше. Бо в них менш інтенсивний обмін речовин, більший запас жирів. Організм стійкіший від природи. Бо призначення жінки — виносити і народити дитину. Повне голодування при умові вживання води не приносить шкоди протягом одного-двох днів. Потім — зникає підшкірна жирова клітковина з обличчя, шиї, молочних залоз, сідниць, стегон. Обличчя худне, покривається зморшками. Молочні залози справляють враження пустих зморщених мішків. М'язи атрофуються, людина не може ні сміятися, ні кривитися. Найбільше зменшується селезінка — на 60 відсотків, печінка — на 53,7. Найменше ваги втрачає серце — 3,6 та нервова тканина — 3,9 відсотка. Випадає волосся, ламаються нігті, зуби кришаться і випадають через цингу. Шкіра лущиться, потім червоніє, у деяких місцях можуть з'явитися виразки. Такі ж виникають у шлунково-кишковому тракті. Через п'ять-сім днів голоду в організмі утворюються кетонові тіла — продукти окислення організму. Отруєння призводить до обезводнення всіх клітин. Вони відмирають. Найперше — мозок, потім підшлункова залоза. Через зневоднення та авітаміноз падає зір. Зменшується шлунок, серце починає повільніше працювати, до органів поступає менше крові. Вона стає густою, майже чорною на вигляд. Тому на фоні блідувато-сірого обличчя губи мають яскраво-червоний колір. Серце б'ється все повільніше, аж до зупинки. Найменше страждають нирки — якщо людина п'є воду. Якщо не п'є, вони відмирають у першу чергу. У вагітної під час голоду завмирав плід. Але викидню не було через обмаль рідини в організмі. Плід розпадався всередині. Далі — запалення, сепсис і смерть. Чому люди пухнули? — Це стається після сьомого дня від окислення організму. Замість поділу клітин іде нагромадження отруйних речовин від переробки самого організму. Потім він починає руйнуватися, тому з'являється опухлість. Що відчуває людина в голод? — Болить голова. Адже набрякає мозок. Відчувається біль у грудній клітці через порушену роботу серця, але з часом він зникає. Болять суглоби. Із них виводиться вода. Порушуються їх функції. Ноги і руки не згинаються, викривляється хребет. Люди рухаються повільно. Кінцівки холодні, температура тіла приблизно 35 градусів, пульс 30–40 ударів за хвилину, максимальний артеріальний тиск 70 на 60. Дихання поверхневе, спостерігаються судоми. Людина відчуває холод, сонливість, втомлюваність, нервово-психічне перенапруження. Як змінюється її поведінка? — Слабшає пам'ять, людина концентрується тільки на собі. Знижується її моральний рівень, зникає почуття сорому й охайності. Пропадає сон. Чому коли людина вже починала їсти, могла померти? — Коли з'являлися продукти, люди починали їсти без міри. Більше, ніж міг перетравити шлунок. Оскільки підшлункова не виробляла соку в достатній кількості, їжа забивала шлунок. Не було ні прохідності кишківника, ні травлення. Утворювалися розриви шлунку, їжа викидалася в черевну порожнину. Звідси — отруєння і смерть, подібно до розриву апендиксу. Врятувати життя в такому випадку можна тільки операцією та промиванням. Які процеси в організмі після голоду незворотні? — Залишаться проблеми із травленням — виразки, кишкова непрохідність, закреп, гастрит, гепатит, цироз. Буде порушений обмін речовин, людина може ожиріти. Психічні розлади теж можливі, адже частина мозку відмерла. Імунна система залишиться слабкою. Буде підвищена хворобливість. Людина залишиться згорбленою, матиме проблеми із суглобами. Зір не відновиться. Серце з часом почне працювати нормально, бо піде наводнення кров'яного русла. Усі органи залишаться ослабленими через нееластичність тканин. Незворотні процеси починаються, коли повністю вичерпується жир з організму. Тому здоровішими лишилися ті, хто до голоду був повний. Чи могли люди, які пережили голод, народити здорових дітей? — Хвороби від голоду — набуті. Отже, дитині вони не передадуться. Жінки могли просто не доношувати перших одну-дві вагітності після одужання. Але народжували років через сім після голоду. Леся МЕЖВА