Экс-лидер фракции БЮТ-Батьківщина Иван Кириленко и ее новый руководитель Андрей Кожемякин заявили, что смена руководства фракции обсуждалась с лидером партии Юлией Тимошенко.
"Мы вчера обсудили этот вопрос на политсовете и такое решение было принято согласовано. А с Юлией Владимировной мы обсуждали этот вопрос еще год назад, что нам пора в связи с теми событиями, которые произошли в результате президентских выборов и так далее, пора давать дорогу более молодым, инициативным членам фракции", - сказал Кириленко. "Андрей Анатольевич (Кожемякин - ред.) как раз полностью соответствует этим требованиям, и фракция сегодня единогласно приняла его. Это прекрасный выбор, я говорю откровенно, и нужно было сделать это раньше", - добавил Кириленко. Кроме того, Кириленко заявил, что намерен сосредоточиться на организации избирательной кампании партии Всеукраинское объединение Батьківщина по выборам парламента. "Фракция приняла решение о том, что я перехожу на другой участок работы, который связан с началом разворачивания избирательной кампании и нужно сосредоточиться на том,чтобы в новых условиях, с новым законом успешно пройти избирательную кампанию. Поэтому я перехожу на работу сейчас в центральный аппаратнашей партии для организации работы избирательного процесса нашей политической силы", - сообщил Кириленко. В свою очередь Кожемякин подчеркнул, что в своих комментариях депутаты постоянно подчеркивают то, что лидером фракции и политической силы бессменно остается Тимошенко. "Политические задачи фракции в Верховной Раде ставит Юлия Владимировна Тимошенко", - подчеркнул он. "Поэтому информация, о которой вы спрашиваете, ей известна", - добавил Кожемякин. Кожемякин также заявил, что фракция БЮТ-Батьківщина выразила ему доверие, и в этом "заслуга Ивана Кириленко". "Я хочу вам сказать, что Иван Григорьевич для меня не только тот человек, у которого я учился и учусь политике и политическим наукам, это мой друг и мы с ним дружим семьями и за пределами политики, за пределами парламента", - сказал он."В наших отношениях ничего не изменилось, я хочу поблагодарить фракцию за доверие, и хочу выразить надежду, что у нас будет с вами и с журналистами сотрудничество в рабочем ритме", - добавил он. 3 грудня «Фронт змін» Арсенія Яценюка мітингував, ходив на Банкову, передавав підписи. «Жорстко і безжалісно» таврував тих, хто начебто обіцяв оплатити робочий час учасників мітингу.
На з’їзд «Фронту змін» мені потрапити не вдалося: у «кращих традиціях» вітчизняної демократії його провели у закритому режимі. На мітинг я потрапив. Не полишало відчуття якоїсь штучності, театральності, шоу. Всі ці зелено-екологічні прапори, що нагадують рекламу горілки чи один з варіантів виборчої кампанії Володимира Литвина.
Я, звичайно, запам’ятав слова, сказані 25 листопада в «Шустер live» «вічно непрохідного» опозиціонера Анатолія Гриценка: Яценюк, мовляв, "у присутності п’ятьох людей", на запитання, чи погодиться на прем’єрство при Вікторі Януковичі після парламентських виборів, відповів ствердно. Гриценко до того ж порівняв Яценюка із Ющенком.
Не думаю, що варто довіряти всім оцінкам Гриценка. Той співав осанну Ющенку у 2004-му, лякав його «бумерангом народного гніву» у 2008-му. Але й спільного між Ющенком та Яценюком – більше, ніж могло бути.
По пунктах.
1. Демагогія. Молоти язиком про «свиней» у Ющенка та про «вила» у Яценюка - виходить краще, ніж працювати. Адже не забувайте: «досягнення» Ющенка-президента – це «досягнення» Яценюка-спікера.
2. Індивідуальні особливості психіки. Самовідчуття «мессіанства», нарцисизм. І Ющенко, і Яценюк завжди хочуть бути в центрі уваги. Вони б себе поцілували, якби могли. Ця самозакоханість, навіть пиха поєднується із злопам’ятністю та прихованими істериками. Згадайте плач Яценюка, що його «не пускають» на «Інтер». Яценюк навіть не відчував, що він смішний.
3. Самозакоханість та істеричність – наслідки природної невпевненості в собі. Ця невпевненість потребує зовнішньої підтримки, таких собі «милиць». 12 листопада 2009-го для Ющенка вигадали рейтинг «найкращих банкірів світу». Милицею для Яценюка слугують заяви Миколи Мартиненка про «молодого, енергійного екс-міністра».
Це невеликий перелік того, чим схожі Ющенко та Яценюк. А тепер про те, чи може бути Яценюк проектом влади?
Яценюк може бути ОДНИМ із проектів влади. Тому що є досить «гачків», на яких Яценюка можна тримати. І на яких його тримають, я в цьому впевнений.
«Гачок» перший - марнославство. Яценюк прагне посад, він міряє себе разом із п’єдесталами посад. Можна знайти стільки завгодно заяв про молодого Яценюка, який попрацював і в Нацбанку, і в одеській ОДА, і в РМ Криму, і в адміністрації Балоги, і в парламенті, і в МЗС. Половина цих заяв ініційована самим Яценюком. А от тепер він прагне бути «найголовнішим серед опозиціонерів». Чому на цьому його не можна тримати?
«Гачок» другий: Яценюк – боягуз. Це не образа, це оціночне судження – щоб не порушувати закон. Яценюк не вміє працювати в умовах прямого, лобового конфлікту. У лютому 2008-го, коли офіцер «Кобри» продемонстрував йому, Яценюку, середній палець, той відправив у МВС Ющенка «розрулювати конфлікт». Ющенко, до речі, у конфліктних ситуаціях з Кучмою також відправляв до нього на переговори то Олександра Волкова, то Івана Плюща.
«Гачок» третій: Яценюк піддається впливу. Він «внушаемый», це по-російськи, він піддається навіюванню, якщо говорити українською мовою. Пригадуєте «лист трьох» від 15 січня 2008 року, Ющенка, Тимошенко та Яценюка про приєднання України до ПДЧ НАТО? 29 квітня 2009 року Яценюк заявляє: «я жалкую, що підписав цього листа». Одразу згадуєш, як і Ющенко жалкував, що підписав листа, де назвав «фашистами» учасників «України без Кучми».
«Гачок» четвертий: боягуз, що піддається навіюванню, схильний завжди домовлятися. Яценюк завжди домовлявся – і з Кучмою, і з Ющенком, і з Балогою. Щоправда, я уявляю собі, як би він домовлявся про знижку на газ з Володимиром Путіним! Тричі ха-ха-ха. Але чому б не припустити, що в таємних фантазіях Яценюк фантазує, як домовляється із Януковичем! Зрештою, і самого Яценюка називали «наступником Ющенка». Про такий «план» Катерини Чумаченко говорив 27 липня 2009 року Віктор Балога, людина, у словесних помилках не помічена.
З інформації, яку я маю, є досить підстав вважати, що Яценюк - ОДИН із проектів ОДНІЄЇ із груп в оточенні Віктора Януковича. Не менш важливо, що Яценюк ХОЧЕ бути таким проектом.
Парламентські вибори 2012 року – не більш ніж прелюдія до президентських виборів 2015 року. Яценюк суперзручний, щоб його «успішно перемогти» на президентських виборах. І отут гриценкова «чуйка» може спрацювати. В обмін на «рішучу, безкомпромісну і показову поразку» Яценюк може отримати посаду керівника уряду.
Схема-то, між іншим, апробована. У 1999-му Кучма призначав свого конкурента на виборах Марчука секретарем РНБО. Крім того, у 1999-му, у мене в програмі «Епіцентр», Ющенко підтримав Кучму на президентських виборах. І став прем’єром 22 грудня 1999-го.
Між Кучмою та Ющенком тоді був посередник - Олександр Волков. І зараз між владою та Яценюком є посередник. Його звати - Микола Мартиненко.
Ви помітили, що у Мартиненка, колись «любого друга» Ющенка, а тепер «нового друга» Яценюка, цього «непримиренного фронтовика», все супер по бізнесу із владою?
Ви бачите, що жодні економічні інтереси Мартиненка, а в цьому контексті кажуть про «Енергоатом», нинішня влада не зачепила?
І ви вважаєте випадковим, що, як стверджують обізнані люди, Мартиненко і досі успішно торгує ТВЕЛами з українськими державними підприємствами?
Звичайно, щоб схема «зручної поразки» Яценюка на виборах-2015 стала реальністю, йому ще треба потрапити до другого туру тих виборів. Для цього Яценюку слід «обіграти» пані Тимошенко. Думаю, суддя Родіон Кірєєв має всі права на почесне членство у «Фронті змін». Але тепер виборці мають повірити, що Яценюк – не симулянт, а справжній лідер опозиції. Що саме він, а не Олег Тягнибок, не Олександр Турчинов, не Анатолій Гриценко, бореться за визволення Тимошенко. Чому? Тому що тільки таким чином Яценюк може зібрати розчарованих прихильників Тимошенко, Тігіпка, Тягнибока.
А от для цього Яценюк має ще дужче критикувати владу.
Перевірте мої слова: коли Яценюк почне відверто хамити владі, вона… промовчить. Влада ж не заборонила мітинг Яценюка на Михайлівській площі.
А взагалі-то, у нашому місті, Києві, приблизно 2500 людей знайомі з Ющенком та Яценюком по 10 та більше років. Знають про них більше, ніж ті здогадуються, працювали з ними. Поговоріть з ними. Позбавитесь ілюзій – як мінімум. Вакцинуєтеся від облудної пропаганди про «нове покоління в політиці».
В’ячеслав Піховшек
+++++++++++
Цікава стаття.
При всій негативній репутації автора, йому не відмовиш у вичерпному знанні предмету аналізу. Особисто мене, звичайно, не цікавили його оціночні твердження, які є як завжди ангажовані, але інформація про Мартиненка, оцінка його ролі і паралель із Волковим, здаєься, потрапили в яблучко.
Нещодавно в Азарова взялися за перерозподіл бюджетних коштів. І чомусь знову на користь Президента, чиновників та нардепів.
Своїм розпорядженням від 28 листопада Кабмін збільшив видатки на обслуговування у 2011 році діяльності Президента, його Адміністрації та народних депутатів на 18 мільйонів 528 тисяч гривень. Водночас на 2 мільйони 101 тисячу гривень зменшив видатки, які були передбачені на державні премії та підготовку наукових кадрів.
На Банковій одразу відповіли , що “інформація про збільшення бюджетних видатків на Президента України і Адміністрацію Президента не відповідає дійсності. Мова йде про перерозподіл коштів з одного напрямку на інший за рахунок скорочення видатків за окремими програмами. Це рішення не передбачає збільшення видатків на жодну копійку”.
Подумаєш, ну отримає наука на мільйон менше. Що там той мільйон, якщо бюджетом 2011 року вже було удесятеро зменшено фінансування міжнародних наукових та науково-технічних програм, у 5 разів – наукових та науково-технічних розробок, на 20% – стипендії та гранти на науку і техніку. І це, до речі, у рік Освіти і інформаційного суспільства, офіційно проголошений Януковичем.
Детальніше дивимося, хто ж виграв від останнього перерозподілу. Бачимо, що окрім турботи про Президента, якому разом з його Адміністрацією збільшили видатки більше ніж на 6 мільйонів, Азаров переймається здоров’ям депутатів. Стаціонарне медичне обслуговування нардепів та керівного складу органів державної влади зросло на 3 мільйони 990,7 тисяч гривень. І це не єдина стаття стосовно народних обранців. “Поліклінічно-амбулаторне обслуговування, діагностика та лікування народних депутатів України та керівного складу органів державної влади” теж збільшилося (чи перерозподілилося – як кажуть в АП) – на 6 мільйонів 154,9 тисяч гривень.
Найцікавіше, що у жовтні аналогічним розпорядженням прем’єр вже перерозподіляв бюджетні кошти на користь лікування нардепів і чиновників - більше 5 мільйонів гривень. Не допомогло, напевно. Якась невідома недуга охопила народних обранців, бо інакше з якого дива їм кожного місяця додавати кілька мільйонів на діагностику та медичне обслуговування? І це при тому, що витрати на лікування, поліклінічне обслуговування і санаторії для одного депутата згідно бюджету-2011 дорівнюють витратам на здоров`я 5130 громадян. Отака арифметика.
 |
Від останнього перерозподілу бюджетних коштів виграє і Державне управління справами, якому додають 612,7 тисяч гривень для підтримки санітарно-курортних закладів. Не варто нагадувати, що відпочивають у цих санаторіях не прості українці...
Ще одна цікава стаття, на яку спрямовуються бюджетні кошти, має назву “збереження природно-заповідного фонду в національних природних парках, заповідниках та забезпечення утримання резиденції”. Ціна питання - 1 мільйон 660,7 тисяч гривень. Який заповідник і резиденція так конче потребують “утримання”, коли в країні нема грошей для чорнобильців і самотніх матерів, не зазначається. До речі, вище згаданим розпорядженням Азарова від 5 жовтня, на збереження заповідників вже збільшували видатки на 6800 тисяч гривень. Що поробиш, як влада відчуває слабкість до заповідних земель. Межигір’я, Сухолуччя… Список можна продовжувати.
Нещодавно Верховна Рада вирішила обзавестися дорогими ноутбуками – по 11,3 тисячі гривень за штуку. Литвину не подобається галас в пресі з цього приводу, закликає не робити з цього сенсацію і запевняє, що “назріла необхідність в заміні цього обладнання”. А от необхідність збільшення прожиткового мінімуму, який з 1 грудня становить 953 грн., чомусь не назріла. Як і не назріла необхідність закупівлі нетбуків для школярів коштом держави…
У Кабміну є гроші на купівлю ксероксів по півмільйона за штуку, міліція обзаводиться захисними шоломами для своїх бійців по 3,7 тисячі гривень за штуку, а в місцевих бюджетах, незважаючи на попередження Азарова, завжди знаходяться гроші на дорогі іномарки. І це все за наші з вами кошти.
Водночас, грошей на соціальні виплати немає. Віце-прем`єр Тігіпко так і заявляє: в державному бюджеті недостатньо коштів для забезпечення всіх соціальних виплат. Тож у Азарова активно шукають, кому ж з пільговиків ці соціальні виплати урізати. Спочатку взялися за самотніх матерів. Кабмін пропонував обмежити право на допомогу самотнім матерям у разі перевищення певної суми доходів сім`ї. Антиконституційно причому. Адже стаття 22 Конституції чітко говорить: «Конституційні права та свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. При ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод».
Щоправда вчора Азаров відкликав законопроект про обмеження виплат допомоги на дітей самотнім батькам і перевів стрілки на Тігіпка. Відкликання супроводжувалося демонстративним походом в гості до багатодітної сім’ї, який символізував соціальне прозріння.
…Останнім часом на Банковій та Грушевського гаряче. Акції протесту, хоча і не дуже потужні, проте чисельні, змінюють одна одну. А якщо у Держбюджеті-2012, який незабаром має прийняти Верховна Рада, знову збільшать фінансування “собі улюбленим”, а гроші на соцвиплати ділитимуть за залишковим принципом, тоді, напевно, вже ніякі шоломи по 3,7 тисячі на головах міліціянтів не допоможуть…
Анна Ященко
http://www.unian.net/ukr/news/news-472611.html
На прошлом заседании правительства 31 августа Кабмин одобрил распоряжение №812-р премьер-министра Об утверждении проекта и титула строения «Реконструкция и техническое переоснащение энергоблока №7 Бурштынской тепловой электростанции», об этом сообщает Урядовый портал. Данное распоряжение было подготовлено Министерством топлива и энергетики, возглавляемое Юрием Бойко.
Общая сметная стоимость же выделенных кабмином средств на реконструкцию одного энергоблока Бурштынской тепловой электростанции, составляет 420 896,847 тыс. гривен или 52,6 млн. долларов США. Больше половины этой суммы, а именно 265 434,577 тыс. гривен или 33,2 млн. долларов США правительство планирует израсходовать на оборудование, мебель и инвентарь. Причем, интересно, что последняя сумма включает общую стоимость затрат, т.е. стоимость оборудования, мебели и инвентаря вместе, и отдельно не разбита. Таким образом проконтролировать затраты отдельно на покупку оборудования, мебели и инвентаря будет невозможно, и в случае нецелевого использования государственных средств вряд ли что-либо можно будет доказать.
Повторится ситуация со стоимостью, например, скамеек в Харьковском метрополитене по астрономической стоимости. Теперь может оказаться, что обычный сборный офисный шкаф на Бурштынской ТЭС будет стоить как Харрингтонский комод (Harrington Commode), который был создан знаменитым мастером Томасом Чиппендейлом, и был продан на лондонском аукционе Sotheby’s за $5,980.438.
Напомним, что еще совсем недавно Бойко хотел неплохо заработать на нефтяной платформе, переплатив за нее 150 млн. долларов.
Для справки, Бурштынская ТЭС входит в ОАО «Западэнерго», занимающая особое положение в украинской энергетике благодаря именно этой ТЭС. ОАО «Западэнерго» пятая по величине энергогенерирующей компании Украины, в состав которой входят Бурштынская, Ладыжинская и Добротворская ТЭС. Причем Бурштынская ТЭС работает в синхронном режиме с европейской энергосистемой, что позволяет продавать производимую энергию в Венгрию, Словакию и Румынию.
Государственная часть собственности в Бурштынской ТЭС составляет больше половины, но реконструкцию предприятия планируется произвести за государственный счет.
Интересно, что в Верховной Раде Украины собираются рассмотреть законопроект об особенностях передачи в аренду или концессию объектов топливно-энергетического комплекса, которые находятся в государственной собственности. Эксперты отмечают, что объекты ТЭЦ готовят к скрытой приватизации, что может повлечь за собой передел сфер влияния на рынке.
Чтобы выйти на рынок экспорта электроэнергии и стать членом европейского Энергетического сообщества, а также не допустить критического износа мощностей, Украине необходимы срочные инвестиции в тепловые электростанции, теплоэлектроцентрали и гидроэлектростанции. Эксперты отмечают, что при отсутствии инвестиций в модернизацию данных объектов они могут не пережить 2014 год, когда критический износ мощностей способен привести к сбоям и авариям на предприятиях энергетики.
Поэтому правительство планирует поступить с теплоэлектроцентралями по примеру угольных предприятий – отдать их в аренду или концессию. Для этого в Верховной Раде готовится рассмотрение законопроекта №8632, разработанный Министерством энергетики и угольной промышленности, который якобы предусматривает особенности передачи в аренду или концессию объектов топливно-энергетического комплекса, которые находятся в государственной собственности.
«Власть использует контролируемое парламентское большинство для реализации очередного плана фактически скрытой приватизации ряда угольных шахт и теплоэлектроцентралей (ТЭЦ). К сожалению, в последнее время большинство из голосующих народных депутатов даже и не пытаются понять истинное значение конкретного законопроекта в сфере ТЭ», – сказал эксперт Института энергетических исследований Юрий Корольчук.
Именно поэтому, по его словам, вслед за скандальным и маловразумительным законом о списании 24 млрд. грн. долга предприятиям ТЭК (Нафтогазу, облгазам, теплокоммунэнерго, облэнерго) появляется предложение Кабмина о концессии угольных шахт и ТЭЦ. Законопроект №8632 подготовлен и утвержден Министерством энергетики и угольной промышленности.
Причем, перед тем, как провести скрытую приватизацию государственной собственности, Бойко с Азаровым планируют потратить 52,6 млн. долларов США для якобы модернизации Бурштынской ТЭС.
Эксперты считают, что предполагается продать 25%+1 акция «Днепроэнерго», в состав которой входят три тепловые электростанции – Запорожская, Криворожская и Приднепровская ТЭС; 60,77% акций «Донбассэнерго», располагающей Старобышевской и Славянской ТЭС; 45%+1 акция «Западэнерго», в состав которого входит и Бурштынская ТЭС.
Видимо, будущий собственник Бурштынской ТЭС или же и всего ОАО «Западэнерго», куда она входит, уже известен, и он явно человек из окружения Януковича возможно даже его ближайший родственник.
Янукович дал зеленый свет деребану государственной собственностиВ пятницу, 22 июля 2011 года, Президент Украины Виктор Янукович все-таки подписал Закон Украины № 3563-VI «О внесении изменений в закон «О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации, о сокращении перечня предприятий, не подлежащих приватизации».
Об этом сообщает 
katerizanch
Проект вышеуказанного закона несколько раз подавало правительство Азарова в Верховную Раду, и, наконец, таки «протолкали заказняк».
В законе, в частности, предлагается снять ограничения на приватизацию предприятий Национального космического агентства Украины и предприятий авиационной промышленности, приватизировать Харьковский метрополитен, объекты топливно-энергетического комплекса, золотой и валютный фонды и государственные резервы, «Государственный экспортно-импортный банк Украины», «Ощадный банк Украины», различного рода государственные архивы и прочую «мелочь».
http://gold-nike.inspaceblog.net/?p=4927
"Колишній Президент (2005-2010) Віктор Ющенко і колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко виступають за створення міжнародного трибуналу для розгляду злочинів комунізму і початку судового переслідування живих виконавців комуністичних злочинів." Про це сказано в повідомленні прес-служби партії "Наша Україна". "Українське суспільство має дати належну оцінку діям комуністичного режиму", - сказав Ющенко, який є лідером "Нашої України", виступаючи на відкритті Міжнародної конференції "Співробітництво СРСР і Німеччини в міжвоєнний період і під час Другої світової війни: причини і наслідки." Він підкреслив, що багато міжнародних інститутів засудили сталінський комуністичний режим, прирівнявши його до фашистського, разом з цим в Україні комуністи дотепер перебувають у владі.
Огризко, що є заступником голови політради "Нашої України", виступаючи на конференції також підкреслив, що цей форум має стати серйозним імпульсом і сигналом для суспільства про те, що потрібно переводити справу осуду комунізму в політичну площину. "Треба почати процес осудження і засудження комуністичної ідеології як злочинної і тотожної фашизму", - сказав Огризко. З його слів, після політичної частини можна буде перейти до практично-юридичних справ, головним завданням яких буде оголошення комуністичної ідеології поза законом.
Можна було б повірити в палке бажання нарешті почати очищення України від дійсно злочинної структури, на совісті якої мільйони знищених українців. тільки постає питання - а чому Віктор Андрійович раптом кинувся *на боротьбу з комунізмом* тепер, коли в нього вже 2 роки як немає жодних владних ресурсів та повноважень ??? Чому він не робив все можливе для цього з січня 2005 року, коли рівень підтримки був величезний, а деякі з високопоставлених осіб поспішали навіть покінчити життя самогубством перед можливим засудженням?
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1468-12 Ось так, без зайвої довгої пустопорожньої тріскотні в перший тиждень після проголошення Незалежності в 1991р Компартію вже було заборонено. Чому цього не спромігся зробити за цілий рік !!! своїх достатніх повноважень той, кого досі чомусь ще купка наївних продовжує називати *єдиним українським Президентом*. Що йому заважало? Невже *кремляді*? В особі кого - кума-керівника РНБО? Чи проти виступали Луценко, Гриценко і Турчинов - тоді керівники силових структур? Чи може проти були мільйони, що виходили восени-взимку 2004 на Майдан ? Чи може не було більшості у Верховній Раді, де тряслись від переляку багато кучмістів, ладних на все, аби не посадили?
Не вистачало головного - політичної волі, мужності та організаційної мудрості. А заважало видно те, що й слабкому танцюристу...А тепер, привівши комуністів разом з ПР до влади (чи він не знав, хто буде головним партнером ПР в антиукраїнській владі ??? ), оце створіння просто зображає гру на електорат. Адже скоро вибори.
А помните о рыбе? Она гниет с головы.
Свобода збиратись мирно гарантується статтею 39 Конституції України і може бути обмежена лише рішенням суду відповідно до закону. Однак, приймаючи рішення, судді нерідко посилаються на Указ Президії СРСР "Про порядок організації і проведення зборів мітингів вуличних походів і демонстрацій в СРСР" від 28 липня 1988 року (!), який на відміну від Конституції, встановлює дозвільний, а не повідомний порядок проведенням мирних зібрань.
Практика показує, що кількість судових заборон збільшується там, де органи місцевого самоврядування затвердили положення про порядок проведення мирних зібрань. Цей підзаконний акт обмежує свободи громадян, оскільки ним визначаються вимоги до повідомлення щодо мирних зібрань та місця їх проведення. Також під контроль підпадають терміни подання заявок на проведення акцій.
Таким чином, місцева влада часто вдається до різноманітних маніпуляцій.
Згідно із Конституцією, суд може обмежити реалізацію права на мирні зібрання лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку. Наприклад, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
На практиці ж зазначені підстави тлумачаться судами у довільній формі.
Пояснення для заборони громадянам мирно збиратись:
У вказаних випадках такі пояснення є, по суті, необґрунтованими припущеннями. За такою ж формулою можна заборонити рух автотранспорту дорогами, оскільки це викликає загрозу зіткнень автомобілів та може призвести до появи жертв.
У випадку із останніми протестними акціями чорнобильців та "афганців" влада продовжує докладати усіх зусиль аби попередити та заборонити мітинги. При цьому, вперше в історії судової практики приводом для їх скасування стали загрози теракту. Складається враження, що така підстава є цілком надуманою. Доказом цьому є те, що жодних "терористичних" знарядь у пікетувальників так і не виявили. Отже, смерть колишнього шахтаря стала наслідком необґрунтованого рішення суду.
Враховуючи сьогоднішні реалії, для суспільства є необхідним закон, який покликаний регулювати порядок проведення мирних мітингів. Проте, хто забезпечить виконання норм гіпотетичного закону? Це питання залишається відкритим.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
