Председатель Киевской городской государственной администрации Александр Попов выступает «двумя руками за» передачу в собственность территориальной общины Киева контрольного пакета акций «Киевэнерго»:
«Я, безусловно, буду двумя руками за то, чтобы эти активы были собственностью территориальной общины г. Киева. Это очень интересно, потому что это основные фонды, которые имеют большую ценность, и они могли бы работать в интересах граждан...»

http://glavred.info/archive/2011/06/01/132027-14.html

Киевская городская государственная администрация намерена активизировать работу, направленную на возвращение контроля над компаниями АК "Киевэнерго" и ОАО "Киевводоканал", заявил первый заместитель главы КГГА Александр Попов.

http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2010/10/25/214461

"Київенерго" – це найбільш ліквідний об'єкт в українській енергетиці. Це розподільча компанія столиці. Київ – це не просто великий ринок, але і найбільш платоспроможні клієнти. І "Київенерго" – це компанія, яка приречена бути прибутковою. Справжню вартість цього об'єкту може дати лише ринок і відкрита конкуренція за нього.
Але проблема в тому, що "Київенерго" дуже потрібно Рінату Ахметову. Ця історія приватизації "Київенерго" – це не розмова про абстрактні матерії. За нею стоять сотні мільйонів, якщо не мільярди гривень, які недоотримає бюджет. А потім тим самим чорнобильцям, які голодують у Донецьку, розкажуть, що грошей для них немає.
Сергій Лещенко, 23.11. 2011, http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/4eccee3759392/

Фото О. Дудуша, Сегодня

25% акцій компанії "Київенерго" купила компанія Ріната Ахметова "ДТЕК Холдінг Лімітед".Він запропонував за цей пакет 450 мільйонів 500 тисяч гривень, повідомляє кореспондент "Української правди".Інший учасник торгів компанія "Полтаваобленерго" відмовився підвищити ціну до 455 мільйонів гривень.Стартовою ціною на аукціоні стала пропозиція "ДТЕК" в розмірі 432 мільйони 500 тисяч гривень, після чого кожен учасник двічі підвищив свої ставки.Стартова пропозиція компанії "Полтаваобленерго" становила 432 мільйони 305 тисяч.До торгів Ахметов уже контролював  46,8% компанії "Київенерго".Компанія "Полтаваобленерго" належить Ігорю Коломойському і Костянтину Григоришину.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/9/6825459/

Компанія, що незаконно отримала шматок берегової смуги у "Вишеньках" біля Осокорків, належить родичам екс-секретаря Київради Олеся Довгого, а на її території знаходяться маєтки міністра ПЕК Юрія Бойка та заступника міністра агропромислової політики Ігоря Якубовича.

Про це йдеться у сюжеті програми "Знак оклику" на ТВі.

10 років тому Гнідинська сільська рада передала ділянку біля Дніпра ТОВ "Ексім груп лімітед".

За даними журналістів, засновником цієї компанії є дядько екс-секретаря Київради Олеся Довгого Тарас Довгий, а також Сергій Матвєєв, Юрій Хандрос та Сергій Січкаренко, які працювали заступниками або компаньйонами батька Олеся Довгого Станіслава Довгого.

Сільський голова Гнідинської сільради Онищенко, який підписував акти про передачу земель ТОВ "Ексім груп лімітед", помер.

Його наступник Олександр Лазаренко розповів, що з 1 січня 2002 року, згідно з новим земельним кодексом, сільська рада розпоряджається тільки земельними ділянками тільки в межах села Гнідин. За межами села – Бориспільська райдержадміністрація.

У свою чергу в ТОВ "Ексім груп лімітед" заявляли, що не порушують закон, а хочуть влаштувати в межах прибережної зони колективні сади.

Водночас, за словами місцевих мешканців, на місці "колективних садів" виросли котеджі для багатіїв, серед яких, зокрема, будинки "регіонала" Анатолія Кінаха і міністра енергетики Юрія Бойка.

Як стверджують жителі "Вишеньок", Бойко любить на вихідних покататися тут на велосипеді.

"Заступник голови Бориспільської райради особисто прибирав тут сміття, коли Бойко побачив сміття на нашій ділянці", - розповів один з місцевих мешканців.

Цей "терем" належить Бойку?

За даними ТВі, господарем іншої шикарної садиби є заступник міністра агропромислової політики Ігор Якубович.

Цю інформацію журналістам підтвердили і будівельники, що працюють на об’єкті.

Цей маєток належить Якубовичу

Після приїзду журналістів і повстання місцевих мешканців власник одного з маєтків розпорядився розібрати паркан, яким огороджено берегову смугу.

Як відомо, згідно з водним кодексом, земля, яка лежить у 100 метрах від берега будь-якої водойми, є територією, що охороняється і приватизовувати її заборонено.

Натомість ТОВ "Ексім груп лімітед" огородило 24 га прибережної смуги двометровим парканом і перестало пускати місцевих мешканців на їхні пляжі.

http://kiev.pravda.com.ua/news/4edf6537f0fe2/

Рішення про другий арешт колишнього прем'єр-міністра України, лідера  партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко - це спроба проросійського лобі в  Україні не допустити підписання угоди про асоціацію з ЄС, вважає  заступник голови Верховної Ради Микола Томенко.

"Це спроба людей  проросійського лобі з оточення президента спеціально загострити ситуацію. Цей абсурд (повторний арешт Ю.Тимошенко - ІФ) для того, щоб не допустити підписання угоди України про асоціацію з Європою", - сказав  М.Томенко журналістам у кулуарах Верховної Ради України. Він також зазначив, що таке рішення свідчить про те, що президент і його команда  не можуть остаточного вирішити, куди має йти Україна - "в Європу чи в  Росію".

М.Томенка обрали до Верховної Ради за списками Блоку Юлії Тимошенко. Як повідомлялося, Ю.Тимошенко перебуває в СІЗО з 5 серпня 2011 року. 11  жовтня суд засудив її до семи років позбавлення волі за перевищення  повноважень під час підписання газових контрактів із РФ у 2009 році.  Розгляд апеляції на це рішення буде продовжено 13 грудня. Крім  того, стосовно Ю.Тимошенко розслідують інші кримінальні справи, зокрема  щодо діяльності корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ). 7 і 8 грудня Шевченківський районний суд провів виїзне засідання в СІЗО й обрав для Ю.Тимошенко запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці у справі ЄЕСУ.  19 грудня у Києві має відбутися саміт Україна-ЄС, на якому передбачається парафувати угоду про асоціацію.

http://www.interfax.com.ua/ukr/main/88316/

Повернення місту землі і комунального майна, в свій час вкрадених молодою командою Черновецького-Довгого є чи не головною фішкою, з якою О. Попов збирається йти на наступні вибори.

Проте, реальні досягнення міської влади і прокуратури, насправді набагато скромніші від тих, про які нам вже прокричали всі вуха - з усіх провладних телеканалів і інших ЗМІ.

На сайті Київської влади оприлюднено перелік цих "успіхів", проте, якщо його уважно переглянути, то побачимо, що остаточних судових рішень, які набрали законної сили і встояли в касації, у справах про повернення землі у власність міста - одиниці. І є вже випадки коли касація скасовує судові рішення, прийняті на користь міста.

 
Взагалі, складається враження, що відбувається певний театр". Прокуратура і місто виграють суд першої інстанції, на цьому на всю катушку піаряться Попов з міським прокурором, а потім іде чи то "договорняк" чи незрозуміло, що, але потім ці рішення скасовуються і місто залишається з
диркою від бублика.

Наглядним прикладом є історія з дитячим оздоровчим комплексом "Космос". Прокуратура виграла суд першої інстанції про повернення цього комплексу (приватизованого за копійки - по суті вкраденого у міста) - як тільки не піарились на цьому влада міста і прокуратура, але потім тихесенько-тихесенько програли апеляцію  і вже на сесію 1 грудня 2011 було винесено проект рішення про передачу земельної ділянки під "Космосом" його "в натурі законним" власникам.

І про це чогось ні прокурор Києва ні Попов - ні гу-гу. І головне - в єдиному державному реєстрі немає інформації про подання касаційної скарги, що означає одне - "сторони сошлісь в ценє". Оце так насправді і бореться попов та прокуратура - за повернення майна і землі.

Дійсно борються - поки в ціні не зійдуться.

http://kiev4you.org/index.php/pisateli/45-rasskaz/772-2011-12-07-21-08-11
Автор: Александр Дядюк

++++++++++++++++++++

У Попова збрехали про повернуті киянам 1770 га землі?

Заява КМДА про повернення киянам 1770 га землі є "окозамилюванням та спробою піаритися на тому, чого ще немає", заявляють екологічні організації.

Так, як стверджують в Національному екологічному центрі, перелік земель, оприлюднений КМДА, містить "дивні розходження у цифрах та площах".

"З самої таблиці видно, що, фактично, суди завершені лише по деяких з перелічених ділянок, загальна площа яких становить 483,46 га. Решта ділянок перебуває на стадії судового розгляду і на даний момент не повернуті у власність територіальної громади Києва", – заявив активіст НЕЦУ Олег Андрос.

"Це видно з формулювань на зразок "триває розгляд апеляційної скарги". Те, що розгляд триває, означає, що сама Київрада, яка в усіх зазначених в таблиці судах є відповідачем, не згодна зі скасуванням незаконного рішення і продовжує "пручатися". Це аж ніяк не є "поверненням земель киянам", - додав він.

Викликає здивування екологів і формулювання останніх пунктів переліку: "Рішення суду/припис прокуратури виконано".

"Яке саме рішення і яким чином виконано? Це питання не розкрите у переліку, так само і як і нинішній статус ділянок", - сказано у повідомленні.

У зв’язку з цим НЕЦУ закликає киян вийти на вулиці та долучитися до Маршу захисників Києва, який відбудеться 10 грудня 2011 р.

Одна з вимог маршу – недопущення поспішного прийняття нового Генплану м. Києва до 2025 р. до моменту скасування всіх протиправних земле відведень, зроблених в період 2002-2011 рр.

Як відомо, у середу КМДА оприлюднила повний список ділянок, які нібито були повернені киянам після незаконної приватизації.

За словами чиновників, загалом у власність громади було повернуто 1770 га землі.

http://kiev.pravda.com.ua/news/4ee0925cd1890/

Лауреатів антипремії «Будяк року» оголосила сьогодні Українська гельсінська спілка. Премію присуджують за найбільш ганебні та небезпечні порушення  прав людини. Цьогорічного «Золотого будяка» присудили Віктору Януковичу. В Адміністрації Президента подію наразі не коментують.
 
Лауреатами антипремії «Будяк-2011» стали Національний банк України – «за порушення права на приватність», прем’єр Микола Азаров, віце-прем’єр  Сергій Тігіпко та міністр фінансів Федір Ярошенко – «за незаконні дії  щодо судової влади і неповагу до інституту правосуддя». 
Окрему номінацію отримав і окружний адміністративний суд Києва – «за порушення свободи мирних зібрань».
 
Золотий будяк – Президенту
 
Але головного – золотого будяка – за «систематичне використання своїх  повноважень для обмеження прав і свобод та байдужість до масових  порушень прав людини» правозахисники присудили Президенту України  Віктору Януковичу. Він виступав ініціатором і підписував закони,  спрямовані, зокрема, на обмеження незалежності суддів, а також залишався
байдужим до звернень правозахисних організацій на його адресу. Про це  говорить член журі конкурсу, представник Центру інформації про права  людини Тетяна Печончик.
«Президент підписував закони, які суттєво порушували право на  справедливий судовий процес. Підписав низку законів, які порушують права людини, зокрема, дискримінаційну пенсійну реформу (внаслідок якої  зменшилися пенсії). Враховуючи те, що Президент фактично контролює  правоохоронні органи та суди, варто згадати порушення сумнівних  кримінальних справ проти опозиційних політиків, утримання цих людей під  вартою, про ненадання медичної допомоги у слідчих ізоляторах – не лише  відомим особам, але й пересічним українцям», – каже член журі.
Отримати коментар щодо присудження антипремії в адміністрації  Президента, попри численні спроби Радіо Свобода не вдалося.  Правозахисники ж збираються послати «Золотий будяк» і диплом на Банкову  кур’єром.
 За словами Марини Говорухіної з Української  гельсінської спілки, про присудження антипремії організатори  повідомляють усім номінантам, але ніхто з них на церемонію вручення не  приходить, а говорити про «Будяк» зазвичай відмовляються. 
«Нам би дуже хотілося, щоб хтось із лауреатів та номінантів  прийшов і отримав цього будяка. Жодного разу таке не сталося, але ми з  року в рік на це сподіваємося», – зауважила Говорухіна.
 
«Будяк діє!»
 
Незважаючи на це, організатори антипремії стверджують, що «Будяк» таки  діє. Так, лише подання кандидатури херсонського голови Володимира Сальдо на розгляд журі позитивно вплинуло на його співпрацю з громадськими  організаціями міста. До того він не хотів проводити громадські слухання  на важливі для міста теми, розповідає Дементій Білий, голова херсонської обласної організації Комітету виборців України. 
«Його номінували херсонські активісти за непрозорість його діяльності на посаді, за відмову проводити громадські слухання та обговорення. Щойно  номінували – він зібрав громадськість, запропонував, щоб йому розповіли, як проводити слухання і відзвітував про свою діяльність. Навіть  сурдоперекладача за вимогою громадськістю на звіт мера запросили!». 
Претендентів на антизвання може висунути кожен – щороку для заявок  відкривається спеціальний інтернет-форум. Переможців обирає журі за  участі правозахисних та громадських організацій. 
Раніше антипремію «Будяк року» давали колишньому президентові Віктору  Ющенкові, екс-міністрові внутрішніх справ Юрію Луценкові, меру Києва  Леоніду Черновецькому.

Марічка Набока

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24417360.html

Ще рік тому про органи самоорганізації населення у Києві мало хто згадував. Це не означає, що їх не було взагалі, бо на сьогодні у столиці вже 90 ОСНів. За статистикою вони об’єднують і представляють майже мільйон киян, які не просто проживають, а прописані у Києві. (У підтексті читайте: це потенційні виборці).

Отже, рік тому про ці самі об’єднання громадян мало хто згадував, бо у столиці ще була жива пам’ять про недавні районні ради, на які, за законом, були покладені представницькі функції. Однак, райради одним махом були ліквідовані з подачі нової столичної влади.

Ті ж органи самоорганізації населення, які вже існували, як правило, були створені громадянами, що об’єдналися задля вирішення якихось нагальних проблем своєї вулиці, чи мікрорайону, або ж були створені з подачі місцевої влади "під вибори".

То що ж таке ОСНи, і чому за нинішніх столичних реалій вони, по суті, єдині мають право представляти інтереси київської громади?

По-перше, органи самоорганізації населення – специфічні утворення, які поєднують у собі риси органу влади і громадської організації.

У даному випадку про громадські організації все зрозуміло, а ось про риси, якими може бути наділений ОСН, як орган влади, мало хто знає.

Для початку поставимо питання: коли саме виникає необхідність створення ОСН?

Відповідь проста – коли громада мікрорайону, будинку, вулиці має проблеми, а влада їх вирішити не може, або не хоче. Щоб вплинути на владу, і змусити її звернути увагу на необхідність вирішення цих проблем, є два шляхи, які ведуть до однієї мети, - відстоювання інтересів жителів певної території перед владою.

Перший шлях – обирається депутат-мажоритарник, якого знають, якому довіряють, який живе на цій же території, знає її проблемі і ототожнює себе з місцевою громадою. (Лише на пострадянському просторі жителі весь час змушені протистояти владі. У більш цивілізованих країнах влада, особливо на місцях, дійсно представляє інтереси громади).

Другий шлях – обирається орган самоорганізації населення, який наділений такими ж представницькими функціями, як і депутат-мажоритарник.

Практика показує, що коли депутат дійсно працює і виконує норми закону про статус депутатів місцевих рад, то в жодних органах самоорганізації немає потреби. Але в даному разі це не про Київ.

Жителі певної території, і в першому, і в другому випадках когось уповноважують представляти інтереси громади (делегують свої повноваження).

Разом з тим, у громадян може виникнути цілком логічне питання: а навіщо цього когось обирати чи делегувати, коли користі з нього немає жодної. А немає тому, що ми не можемо контролювати депутата (хоча і маємо на це законні права), бо у нас відсутній реальний механізм відкликання. А якщо депутат не підзвітний громаді, то навіщо йому виконувати свої обіцянки?

Але що ж у такому випадку робити громаді, до кого звертатися зі своїми проблемами? Відповідь: до керівника ОСН.

Якщо у будинку створений будинком, і обраний керівник, то в першу чергу звертайтесь до нього, а він повинен, по-перше, вислухати вас.

По-друге, якщо проблема стосується не лише вас особисто, ще й зібрати підписи усіх мешканців будинку (яких, власне стосується саме ця проблема).

По-третє, треба зробити доручення депутату місцевої ради, який обирався від певної території, доручити йому зробити депутатське звернення до відповідних органів, які наділені владними повноваженнями і повинні опікуватися вирішенням саме цієї проблеми.

По-четверте, отримавши відповідь від депутата, голова будинкому має доповісти мешканцям по суті розгляду їхньої проблеми. (Лише на підставі отримання офіційної відповіді від представника влади).

Що робити, коли будинком не створений, до кого тоді звертатися? Звертатися потрібно до голови ОСН мікрорайону (вулиці). А він повинен виконати ті ж дії, що й голова будинкому.

На практиці усі звикли до ситуації, коли з усіма своїми проблемами звертаємося у ЖЕК, ЖРЕО. Але житлово-комунальні служби, хоча і мають багато функцій, вирішують лише деякі проблеми комунального характеру, але не можуть вирішувати головного питання – фінансування певної території. Тому зазвичай мешканці чують відповідь, що коштів на це немає.

Знову постає питання: хто ж може вирішувати проблеми? Відповідь: органи місцевої влади, які, відповідно до закону, повинні це робити. Хто може змусити, зокрема Київраду, повернутися обличчям до київської громади? Лише сама громада, але в особі обраного представницького органу. Цим органом і є ОСН.

Так, згідно із законом про місцеве самоврядування, до системи місцевого самоврядування належать (на прикладі Київ):

територіальна громада;

районна рада;

міська рада;

міський голова;

виконавчі органи міської ради (РДА, КМДА);

органи самоорганізації населення.

Усе чітко і зрозуміло. А хто ж із них повинен представляти інтереси мешканців, тобто, хто наділений представницькими функціями?

Розберемося по пунктах.

Що таке територіальна громада? Це кожен із мешканців, усі мешканці , та разом з тим, – ніхто. Тому, що інтереси кожного із жителів, окрім них самих, ніхто не представляє, і кожен врешті-решт залишається наодинці зі своєю проблемою, і безпомічним перед владою. Бо люди поодинці, а їм протистоїть добре згуртована, монолітна система влади.

Що таке районна рада? Теж ніхто, і в неї теж немає представницьких функцій, тому, що її взагалі в Києві немає. А міський голова? Де він у нас? Немає зараз в Києві мера, про це всім відомо.

А повинен бути і виконувати свої функції, - опікуватися інтересами громади, яка його обрала. Немає мера, - немає і представницьких функцій, які йому за законом належать.

Можливо, зрештою, виконавчі органи місцевої влади – РДА та КМДА – повинні виконувати свої представницькі функції? Ні, не повинні, тому, що в них таких функцій за законом немає! Керівники державних адміністрацій у Києві, на жаль, за законом, не обираються, а призначаються президентом. Зрозуміло, що вони представляють не інтереси громади, а інтереси правлячої партії.

Тож найбільш реальним механізмом представництва інтересів громади є органи самоорганізації населення. Саме ОСН, згідно з законом можуть представляти інтереси мешканців, оскільки вони дійсно є владою територіальної громади.

Мешканці самі, у своєму мікрорайоні (вулиці, будинку), як виявляється, можуть обрати (і не треба чекати, поки хтось "нагорі" призначить вибори) свій власний орган місцевої влади. Саме так!

http://kiev.pravda.com.ua/columns/4edd0aad57e6b/

Випуск №94 від 9 грудня 2011 року



800 мільйонів вуглепрому за тиждень отримали Юра Єнакіївський, януковичі та Ахметов

Державні підприємства вугільної галузі з 22 листопада по 1 грудня за результатами тендерів уклали угоди на придбання товарів та послуг на суму 798,51 млн грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

Підряди на суму 176,49 млн грн. отримало ТОВ «ТД «Востоквуглемаш», засноване Анатолієм Ольмезовим. Він відомий як співзасновник ТОВ «Східавтотранс», яке входило до складу засновників Асоціації «Донбаський Розрахунково-Фінансовий центр», пов’язаної з сім’єю Януковичів.

ТОВ «Іолід» Юрія Іванющенко отримає 164,37 млн грн. за продаж вугілля держпідприємству «Дирекція з реструктуризації шахтного фонду». Цьому ж держпідприємству на 132,95 млн грн. поставить вугілля ТОВ «ТПК «Регіон – Восток», засноване мешканцем м.Ровеньки Олександром Данилевським.

На продажі вугілля різним держпідприємствам 75,96 млн грн. заробить ТОВ «Укр Восток Проминвест», засноване мешканцем Донецьку Віталієм Смирновим.

ПАТ «НВК «Гірничі машини» Ріната Ахметова отримало підряди на суму 121,68 млн грн.

Більше про цю новину читайте: http://nashigroshi.org/2011/12/09/800-miljoniv-vuhlepromu-za-tyzhden-yura-enakijivskyj-yanukovychi-ta-ahmetov/

Юлію Тимошенко арештували на все життя (ДОКУМЕНТ)

Юлію Тимошенко арештовано безстроково. Про це на прес - конференції повідомив захисник екс - прем ’ єра Сергій Власенко, коментуючи вчорашнє рішення виїзного засідання Шевченківського райсуду, яке проходило у камері СІЗО.

«Відповідно до постанови, Юлія Тимошенко затримана назавжди, на все життя, хоча законом передбачено, що максимальний термін взяття під варту – це два місяці», - додав він.

Власенко також зазначив, що чекає заяви СБУ, «де вони роз’яснять, що це автоматично, і мається на увазі, що це – два місяці».

Адвокат також зазначив, що таким чином Юлія Тимошенко перебуватиме під вартою поки не буде скасована ця постанова.

«У нас у справі Тимошенко скрізь юридичний ексклюзив, непередбачений чинним законодавством, і кожен раз репліки гаранта Конституції, що він дуже шкодує з цього приводу», - підкреслив Власенко.

Захисник екс-прем’єра також вважає абсурдом сам повторний арешт Юлії Тимошенко, яка уже й так чотири місяці перебуває у СІЗО.

Більше про цю новину читайте: http:// byut. com. ua / news /9097. html

Обмудсмен: Тимошенко стало гірше. Їй перестали давати знеболювальне

Омбудсмен Ніна Карпачова заявляє, що стан здоров`я екс-прем`єра Юлії Тимошенко погіршився.

Про це вона повідомила у п'ятницю на прес-конференції.

"Можу сказати, що стан здоров`я її погіршився, принаймні візуально це зрозуміло", - сказала Карпачова.

За її словами, під час зустрічі Тимошенко повідомила, що впродовж 3 тижнів отримувала знеболювальне у зв`язку з проблемами хребта, але потім уколи робити припинили.

За словами Карпачової, керівник медичної частини СІЗО повідомив їй про те, що вони припинили колоти Тимошенко знеболюючі тому, що, за їх спостереженнями, ці ін’єкції викликають синці на тілі.

"Але для того, щоб зробити такі висновки, і керівник медичної частини теж погодився зі мною, необхідно провести серйозне медикаментозне обстеження, принаймні взяти кров, необхідно висновок гематолога", - сказала омбудсман.

При цьому омбудсмен знову підкреслила, що вважає брутальним порушенням національного та європейського законодавства проведення виїзного судового засідання у справі Юлії Тимошенко в СІЗО.

Більше про цю новину читайте: http://www.unian.net/ukr/news/news-473403.html

Європа: другий арешт Тимошенко в СІЗО суперечить європейській конвенції

Глава представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра стурбований у зв'язку ситуацією навколо екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Про це він сказав у п'ятницю в Києві на брифінгу після зустрічі уповноваженого Верховної Ради Ніни Карпачової із представниками дипмісій, акредитованих в Україні. "Представники Європейського Союзу занадто стурбовані обставинами, які склалися останнім часом, - сказав він.

Тейшейра відзначив, що виїзне засідання є порушенням Європейської конвенції з прав людини, ратифікованою Україною. Він повідомив, що наступного тижня Україну відвідає представник Данського Гельсінського комітету.

Більше про цю новину читайте: http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/9/6825308/

Передусім, не треба забувати – кому ми завдячуємо своїм нинішнім становищем.
Адже, як ми вже писали, нам потрібна не так єдність широкої опозиції, як надійність складу тієї, яка є.
Яценюк до такої опозиції не належить.
Скоро через мажоритарні округи регіонали та їх прибічники будуть атестувати  себе як «незалежних». Саме тому ми будемо нагадувати про тушок в усіх  сферах українського політикуму та журналістиці, офіційній політичній  аналітиці.
Сьогодні – нагадаємо тих, хто в Конституційному суді затвердив, що тушки можуть утворювати власні фракції.
Це
Стрижак Андрій
Баулін Юрій
Вдовіченко Сергій
Головін Анатолій
Кампо Володимир
Колос Михайло
Лилак Дмитро
Маркуш Марія
Нікітін Юрій
Овчаренко В’ячеслав
Ткачук Павло
Парламентських тушок ми вже згадували і ще нагадаємо. До яких треба додати ще Зейналова. Те, що Шепелєв вийшов з фракції партії регіонів – нічого не  значить, він продовжує голосувати за помахом руки Михайла Чечетова.  Треба нагадати про Володимира Олійника, який пройшов у Верховну Раду за  списком БЮТ. Потім він відмовився скласти мандат за наказом керівництва  фракції – а потім перейшов до фракції партії регіонів. Не забуваймо,
що майже усі з групи «Реформи заради майбутнього» - колишні члени БЮТ чи НУНС – тобто з демократичного табору. Зараз саме вони дають свої голоси проти волі Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Це – парламентська група тушок взагалі. Тоталітарна влада дуже зацікавлена у створенні  групи мажоритарних депутатів. Які не так наближені до виборця, як віддалені від партійної та фракційної дисципліни. Тобто мимоволі наближені до диктатора Януковича.
Не забуваймо про групу Портнова, яка складалася з Пилипенка, Святослава Олійника та Валерія Писаренка.  З НУНСу не треба забувати тушканчиків Палицю, Поляченка, Тополова,  Харовського та відомого Івана Плюща. Ми зараз згадуємо зараз не всіх,  які «проти всіх».
Тепер про журналістське та аналітичне середовище:  Так звані «об’єктивні» журналісти Мустафа Найєм,
Соня Кошкіна,
Ірина Погорєлова,
Дуби-нянський,
Юлія Мостова. 
Вже більш відверті –
Тетяна Монтян,
Олександр Міхельсон,
Борис Кушнірук. 
З числа аналітиків – «об’єктивні»
 Кость Бондаренко,
Євген Копатько,
Володимир Фесенко
та, останнім часом – Небоженко та Василь Стоякін.
Савік Шустер та Євген Кисельов – ведучі, які професійно працюють на існуючу  владу, тримаючи вигляд «об’єктивних» керівників шоу. 
Цей сухий, майже «протокольний» опис складу співробітників диктатора необхідний  для того, щоб постійно пам’ятати – вони не «літописці» а солдати  диктатора в інформаційній війні.
Ми ставимо собі завданням виграти цю інформаційну війну – тому повинні знати свого су-противника.  Бо справжньому спротиву обов’язково передує інформаційна «артпідготовка».
Завжди політичній революції передувала революція філософська, світоглядна.
Перш, ніж виграти політично – спочатку треба виграти ментально. Військові переваги потім до цього прикладаються.

С.О.
SiT

Українська влада продовжує вивчати  підсумки парламентських виборів в Росії і поки не знаходить для себе  нічого втішного. Партія регіонів відверто розгублена: їй не досягти  навіть тієї межі адміністративного ресурсу, керованості регіонами і домовленостей з партіями-партнерами, які продемонструвала Росія. Адже всі бачили, якими способами тандему Путін-Медведєв і провладній партії  «Єдина Росія» вдалося закріпитися на 50% висоті і утримати за собою хоча б проста більшість. Чи зможе союз Азарова-Януковича продемонструвати  хоч щось схоже, враховуючи, що в Україні набагато складніша економічна  ситуація і куди більш вибухонебезпечний соціальний «грунт»? Відповідь  цілком очевидна. Тому ще до офіційного старту виборчої кампанії 2012  «біло-блакитні" почали проявляти побоювання в тому, що їм вдасться змінити політичний ландшафт, зберігши контроль над Верховною Радою і  зміцнивши вертикаль виконавчої влади. Перша ознака тривоги - зволікання з підписанням закону про вибори депутатів парламенту. Здавалося б, навіщо зволікати? Тим більше, що при прийнятті цього закону партія влади змогла остаточно опустити і деморалізувати праву опозицію - по-перше. А по-друге, отримати парламентську конституційну більшість, необхідну для подальших маніпуляцій з Основним законом. Недарма ж Конституційна асамблея набирає обертів.І раптом така заминка ... На Банковій розгледіли «міну сповільненої дії» - пункт про самовисунення кандидатів по мажоритарних округах. Саме це, а не паралельне балотування (коли від партії один кандидат може йти і за списком і по округу) викликало побоювання команди Президента. Незважаючи на жорсткий трирівневий контроль при розподілі округів та складання списків (за які відповідають Льовочкін, Клюєв та Янукович) є великий ризик, що за «мажоритаркою» перемогу здобудуть не призначені і схвалені регіонали, які давно забули що таке робота на місцях, а активні самовисуванці-активісти, які користуються реальною підтримкою людей.

Керувати ними в парламенті буде біло-блакитним вкрай нелегко, оскільки ці депутати початково не залежать від волі партії влади. Тобто,  кількість «тушок» скорочено вже на старті. Крім того, є проблеми і зі списком Партії регіонів. Виявилося, що  більшість з нинішніх парламентаріїв, які входять в команду  біло-блакитних, чути не хоче про мандат і про те, щоб знову представляти Партію регіонів у новому законодавчому органі. Хоч трохи помітні  нардепи активно шукають собі місця у виконавчій чи судової владі. І це  означає, що найближчим часом після прийняття виборчого закону партії  влади доведеться заповнювати його шоферами, спортсменами, секретарками  або злодійкуватими бізнесменами середньої руки. Бо більше немає ким ...

І це одна з причин, через яку Партія регіонів не в змозі взяти 50%  планку як її колеги з «Єдиної Росії». Не варто і забувати, що РФ  спиралася на дійсно потужний і налагоджений бюрократичний механізм,  якого в Україні немає за визначенням. На кого спиратиметься партія влади тут? На губернаторів, які змінюються раз на півроку? Тільки недавно полетіли голови голів облдержадміністрацій у Львові та Запоріжжі.

Причому у Львівській області владу презентує колишній керівник  «Укрзалізниці» Костюк, який на попередньому  робочому місці не надто  акуратно вів справи з тендерних закупівель і не є авторитетним  керівником, який викликає довіру регіону - тим більше, у них є приклад  Г.Кирпи. У Запоріжжі на посаду губернатора прийшов безликий депутат  Пеклушенко і теж поки не продемонстрував успіхів у керівництві  стратегічною промисловою областю. А чому б не згадати, як швидко  «здриснув» з губернаторської посади в Тернопільській області балагур і балакун Ярослав Сухий, тим самим довівши відому істину, що «базікати -  не мішки вергати». Швидше за все, після смерті В. Джарти влада втратить і опору в Криму: екс-міністр МВС не зможе керувати півостровом так, як  попередник. Досить подивитися, що Могильов зробив з міліцією, щоб  переконатися в його організаторських здібностях.

А що в уряді? Здатний він продемонструвати виборцям єдність і  консолідованість, як команда Путіна в Росії? Перестановки в Кабміні,  продиктовані волею «Сім'ї», незрозумілі, незрозуміла суспільству  реформаторська політика, внутрішні розколи - ось що сьогодні являє українська виконавча влада. Тільки вчора з трибуни парламенту прозвучали звинувачення на адресу  міністра юстиції О. Лавриновича (не забуваємо, що Мін'юст - одна з  ключових ланок у електоральному ланцюзі), який нібито їздить на  краденому дорогому авто. І озвучив ці «претензії» не представник  опозиції, а «свій» регіонал В. Коновалюк.

 Тижнем раніше з вуст власника-депутата сумнозвісної компанії «Лівелла» (яка єдина в країні не платила податки за ввезення нафтопродуктів і збагачувалася за рахунок цього на мільярдні суми) прозвучали скромні натяки-визнання, що «працював» він не сам, а на пару з першим віце-прем'єром. А чого варті соціальні експерименти уряду зі скасуванням пільг, які призвели до масових акцій соціального протесту і смерті людини, яка відстоювала своє право на соціальний захист? І це тільки початок ... Після «пограбування» чорнобильців і афганців уряд вже готовий воювати з самотніми матерями і тими, хто готується народити дитину -  відбираючи у них виплати, покладені при народженні. Так що урядових ресурсів для впливу влади на результати виборів немає відпочатку. Та й звідки їм узятися, якщо Кабмін сьогодні - це справжній «тераріум однодумців» всередині і розсадник корупції зовні? «Органи» не встигають заповнювати слідчі ізолятори злодійкуватим чиновниками: найсвіжіший приклад - затримання та арешт керівника Державної служби зайнятості Галицького, в сейфі якого знайшли 7,5 млн. «зелених грошей», золото та дорогоцінні камені. І це лише один, найяскравіший, приклад.

Іншими словами, за дев'ять місяців до виборів, у Партії регіонів немає  ні полум'яних вождів, ні чіткої системи управління, ні потужного  адмінресурсу, ні виразної соціально-економічної стратегії. Хто буде головою Партії регіонів і поведе її на вибори? Азаров?  Чечетов?  У Росії це робили Путін і Медведєв. В Україні Партія регіонів  не змогла поки «уламати» на роль вождя навіть С. Тігіпка: його партія  «Сильна Україна» відмовилася вливатися в загін біло-блакитних і поки  формальними лідерами «регіоналів» залишаються «застарілі» ідеологічно та морально Єфремов і Азаров. Разючий контраст у порівнянні з тандемом  Путін-Медведєв, чи не так? Навряд чи ця «парочка» збере для своєї партії переконливий урожай голосів. Будь-які суперники - будь то Тимошенко в СІЗО, Яценюк на чолі «конструктивної» опозиції чи Симоненка, який  веде за собою КПУ - на голову вищі і переконливіші «командирів»  біло-блакитного загону. І навряд чи після виборів з ними вдасться  домовитися, як це змогли зробити чотири російські партії, які подолали  прохідний бар'єр. Але найголовніше - у партії влади сьогодні немає чіткої, озвученої, зрозумілої суспільству ідеології. З якими гаслами піде вона на вибори?  До чого закликатиме українців? Наприклад, російська партія влади агітувала за себе з допомогою ідей стабільності надійності та  наступності. У 2007-му «єдинороси» отримали більшість голосів виборців,  рекламуючи курс президента Путіна.

А що у нас? Партія влади змогла виграти президентські вибори в 2010-м на контрасті з «помаранчевою владою», яка перегризлася між собою і розірвала країну. А що й кому може вона протиставляти сьогодні, коли «мішені» у вигляді Ющенка і Тимошенко більше не існує? У біло-блакитних немає ідей, немає стратегії, немає антикризових програм. Саме чесне і правильне для партії влади гасло сьогодні: «Не дамо розікрасти іншим Україну!». Саме тому Партія регіонів так боїться справжніх ідеологічних суперників - політичні сили, у яких є традиції, ідеї та підтримка цих ідей населенням. У біло-блакитних нова проблема: вони змогли деморалізувати БЮТ, розвалити опозицію, «приручити» Яценюка, Гриценка і навіть Тягнибока.  Але вони нічого не в змозі зробити з популярністю лівих ідей, які ростуть не тільки на пострадянському просторі, а й у Європі. Зростання підтримки КПРФ, яка міцно посіла на виборах в Думу друге місце, змусить Партію регіонів задуматися: а чи з тими боролися? Досвід Росії і Україні показує, що «ставка на комуністів» це не випадковий ренесанс ідеології Леніна-Сталіна, як хотілося б подати. Швидше, це своєрідна реакція на ситуацію, суспільно-політичну модель, при якій вбиваються всі соціальні програми, знищується сама можливість нормального життя. Понад 80% українців сьогодні перебуває на межі виживання, майже 40% - за межею бідності. Тому підтримка лівих все більшою кількістю людей - це «соціальне замовлення» суспільства, яке здатна «задовольнити» КПУ, але нездатна - партія влади. І хоча перші атаки на лівих з боку Партії регіонів вже почалися (вони тільки зараз зрозуміли, що головна загроза походить не від правої опозиції, а від лівої), біло-блакитні мало готові до проведення не тільки інформаційних воєн, але і проведення виборчих кампаній в умовах сучасних інформаційних потоків. Загальна «скутість»,боязнь прямого спілкування зі своїм  народом (чого варті паркани, якими влада захищає себе від виборця біля ВР чи Кабміну!), yеготовність до нових технологій, не найвища кваліфікація спікерів партії влади (згадайте, хто промовляє від імені ПР- Чечетов, Єфремов ...) - все це перетворює телебачення та інтернет у ворожий для партії влади майданчик. І скільки б не зустрічався прем'єр Азаров з блогерами, скільки б не змушували чиновників заводити свої сторінки в соціальних мережах, справа тут в нерозумінні нового середовища і її запитів, невмінні і неготовності працювати через ЗМІ з виборцями. Про що говорити, якщо у партії влади немає свого інформаційного пакета, видань та телеканалів, які відображають її, влади, позицію, ведуть системну пропаганду. Ну не може ж серйозно вважатися рупором влади убогий Перший національний, а «Інтер» Хорошковського чи газета «Сегодня» належать ситуативним партнерам Партії регіонів - варто звільнити главу СБУ або посваритися з Ахметовим і їхня інформаційна зброя повернеться зовсім в іншу сторону. Ще смішніше виглядають спроби партії влади «воювати» з опонентами через Інтернет, оскільки не тільки для пропаганди своїх ідей, а й для контрпропаганди не вистачає людей, мізків, кваліфікації та розуміння «як це працює». Але й це не головне. Головне, що не дає ПР пробитися в лідери громадської думки і «затьмарити» своїх опонентів -це розрив між потребами людей та соціально-політичними пропозиціями влади. Ця дистанція зростає неухильно і досягне максимуму перед виборами 2012 року. Що, наприклад, пропонує уряд? Збільшити витрати на лікування чиновників, комп'ютеризувати Верховну Раду, «передати» Адміністрації Президента додаткові кошти для будівництва вертолітних майданчиків та утримання штату «обслуги»? Скоротити витрати на медицину, освіту, урізати пільги інвалідам, чорнобильцям, згорнути молодіжні житлові програми?

А чого хочуть люди? Робочих місць, гідної зарплати і пенсії,  соціальних гарантій малозабезпеченим, ефективного банківського  кредитування, міліції, яка не вбиває, а захищає, нормального податкового середовища. Відчуваєте різницю? Різниця інтересів і змушує владу  зводити перепони (не тільки залізні, а й матеріальні та соціальні) між  собою і суспільством. Зрозуміло, «з-за паркану» життя виглядає інакше,  ніж з намету голодуючих чорнобильців у Донецьку. Як казав герой одного  радянського фільму: «Ти життя бачиш тільки з вікна мого персонального  автомобіля» ... Природно, це не може не впливати на рівень сприйняття  дійсності по різні боки «стіни».  Найпереконливішим прикладом цього є реклама досягнень, які влада  вважає необхідними для людей. Наприклад, керівник Кабміну Азаров з ранку до ночі розповідає про те, яка кількість мостів, доріг, станцій метро і стадіонів побудована за останній час, при цьому не розуміючи, що  загальні настрої українців далекі від цього. Люди хочуть соціальної  справедливості, реальної боротьби з корупцією, покарань злодійкуватим  чиновникам (де «посаджена» команда мера Черновецького, наприклад?),  гарантій якісного життя, визначення зовнішнього вектора (хто ми, з ким і куди йдемо?), Антикризових програм. А що натомість?

Натомість ПР пропонує боротьбу з пільгами депутатів, як-то: відмова від безплатної парковки і безплатного проїзду в метро і трамваї людей зі значками. Це озвучив на брифінгу в парламенті 6 грудня лідер «регіональної» фракції Єфремов. Крім сміху, ця пропозиція нічого не викликає. Мало того, що лідер фракції ПР просто «поцупив» цю ідею у Компартії Симоненка, яка раніше озвучила пропозицію ліквідувати всі чиновницькі і депутатські пільги, він ще її творчо обіграв, вимагаючи позбавити колег «найдорожчого». Швидше за все, від такого «пропагандистського курсу» партія влади не відхилиться до самих виборів ...

Марія Бакушинська

golosua.ua