Хто ми є, українці? І як ми опинилися у такому стані, в якому животіємо зараз? Чому ми, на своїй землі, не відчуваємо себе хазяївами? Чому, нібито маючи Державу, ми не маємо підстав пишатися нею? Ці питання із кожним днем виникають у все більшої й більшої частини наших співгромадян. І це - абсолютно нормально, бо ми поволі прокидаємося від страшного летаргічного сну.
«Я займався моніторингом чотирьох кримінальних справ проти колишніх членів уряду. Жодна з них не має нічого спільного із боротьбою проти корупції. Натомість є великі підозри, що ці справи – така собі розправа над опозицією» – сказав Люнгбо.
Мікаел Люнгбо зазначив, що політиків не можна судити за політичні рішення. Адже вони щодня змушені йти на кардинальні рішення. Однак, якщо ж справу розпочато, то потрібна її аргументація. Такого в Україні міжнародний експерт не побачив.
«Якщо система вирішує судити політиків, то потрібно бути обережним. Мають виконуватися всі норми, аби не було дорікань та критики. Однак в Україні, чомусь, все зовсім інакше.З підозрюваних одразу брали підписку про невиїзд. У залах суду всі, окрім Тимошенко, утримувалися за гратами. А окремі звинувачення в справах взагалі стосувалися дрібниць. Наприклад, заступник міністра юстиції не правильно оформив документи. Чи міністр внутрішніх справ перевищив бюджет» – зазначив експерт.
Під час зустрічі пан Люнгбо наголосив, що гучні справи проти політиків мають вести досвідчені судді.
«У таких випадках потрібні неупереджені та досвідчені судді, які не мають політичного досвіду.Я спостерігав за процесами. Склад суддів був незмінний і вони надто молоді. Трьом з них ледве за тридцять», - звернув увагу Люнгбо.
Також він висловив занепокоєння щодо певної «розпливчатості» звинувачень.
«Я перечитав звинувачення, яке висували одному з політиків. Там кілька десятків сторінок, на них розповідають, з якими особами зустрічався підозрюваний, якими володів компаніями, кому платив гроші.Я передивився текст кілька разів, однак не зрозумів – у чому винна людина» – сказав Люнгбо.
Довідка
Мікаел Люнгбо тривалий час працював на посадах прокурора, шефа поліції та заступника голови Данської служби безпеки. Також вінпрацював для Європейського союзу та інших міжнародних організацій головним радником в Албанії, політичним радником у Судані, експертом із верховенства права в Іраку та головою групи з оцінки ситуації у Південній Африці. Нині представляє Данський Гельсінський комітет із прав людини.
В пресс-центре Центра исследований освободительного движения, из тестов изъяты, в частности, ранее обязательные произведения Уласа Самчука "Мария" и Василия Барки "Желтый князь".
«В школьной программе для старшеклассников оба эти произведения, которые описывают огромную трагедию украинского народа - геноцид 1932-1933 годов, рекомендованы для дополнительного, то есть самостоятельного чтения. И только школьники с филологическим направлением обучения обязательно изучают роман Уласа Самчука "Мария". Изучают, но во ВНО о нем не упоминается», - сообщили в пресс-центре.Писательница Оксана Забужко возмущена этим фактом. «Это манера карманного вора-"тихушника", который орудует втихаря (а это вообще стиль работы нашего министра образования Дмитрия Табачника), и как мартышка из кормушки таскает бананы, так он по кусочку таскает у молодежи те составляющие украинской идентичности и самосознания, которые дразнят "русский мир», - сказала она.
По мнению Забужко, такие действия Минобразования можно расценить как «интеллектуальную кражу в общенациональном масштабе», которая должна приравниваться к преступлени против Украины и ее будущего.«Изъяты именно произведения, которые не просто являются образцами высокохудожественной литературы, а посвящены одной из крупнейших трагедий украинцев - Голодомору. Это является свидетельством целенаправленной государственной политики и продолжением попыток Дмитрия Табачника скрыть страницы украинской истории", - сказал член Общественного комитета памяти жертв Голодомора-геноцида 1932-1933 годов в Украине Владимир Вятрович.