Хтось не продає спиртне неповнолітнім - а хтось роздає його безкоштовно.

9 травня в Сімферополі, на гуляннях у Гагарінському парку, присвячених Дню перемоги, "фронтові сто грам" наливали всім охочим, серед яких практично не було помітно ветеранів. Власне, заради них влада і влаштувала безкоштовну роздачу алкоголю.

У чергах, що вишикувалися за отриманням безкоштовної порції спиртного, переважала гуляща публіка, пише автор сайту громадянської журналістики

"Крим без цензури", який розмістив на сайті відповідні фотографії.

Звернула на себе увагу автора та обставина, що горілка розливалась в "фірмових" синіх наметах Партії регіонів. А "остаграмлювали" населення зовсім юні дівчата в накидках з партійною символікою, які, можливо, ще не досягли 21 року.

 

"Настільки вільний доступ молоді до алкоголю, забезпечений чиновниками з правлячої партії, мимоволі наводив на думку, що і себе дівчата не забудуть, і при бажанні можуть прихопити кілька пляшок горілки для особистого вживання", - помітив цивільний кореспондент.

ДОВІДКА: В Україні заборонено продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 21 року, а також тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Продаж або безоплатна передача працівником  підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування алкогольних або слабоалкогольних напоїв або пива особі, яка не досягла 18 років, карається штрафом в розмірі від 5 000 до 10 000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і виправними роботами строком від 3 до 6 місяців. Ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 1 до 2 років.

Накануне празднования победы советской армии над немецкими захватчиками разворачивается настоящая вакханалия и беснование — как из преисподней, возникают вражеские силы, стремящиеся опорочить святыню советского человека. Появляются карикатуры, демотиваторы, статьи относительно геройского издевательства солдата-освободителя над покоренными народами. Становится очевидным, что Великая Отечественная война и 9 мая являются не просто историческими событиями и памятным днем. Это — религиозный культ со всем необходимым церемониалом. О победе как о религии пишут сами же трубадуры советской имерии. В частности, скандально известный главред газеты «Завтра» Александр Проханов в статье «Победа — религия, Сталин — святой» так и написал: «Победа в Великой Отечественной войне должна быть приравнена к сотворению Адама, избавлению земной жизни в ковчеге Ноя, пришествию на землю Христа». Кто не исповедует сей правильной веры — подвергается гонениям и преследованию за ересь и богохульство. Поэтому мы решили по полочкам разложить составляющие нового религиозного культа: Сталин — это мессия, подобный Иисусу Христу, который пришел в этот мир с целью победить сатану. Он, как и Христос, сопровождал свой земной путь различными чудесами. Если основатель христианства исцелял больных, превращал воду в вино, воскрешал мертвых - то Сталин «принял Россию с сохой, а оставил с атомной бомбой». Адольф Алоизович Шикльгрубер, известный в широких кругах под фамилией Гитлер — сатана (он же Люцифер). Изначально находился на стороне сил света, за что был удостоен чести — оккупировать проклятых пшеков. Но, как и в библейской истории, поднял восстание против Бога (т.е. Сталина многоликого), за что был в последствии низвергнут. Генералы — своего рода апостолы. Их задача сводилась к следовании за своим Учителем и распространении «благой вести» о нем. Наиболее достойным обещался земной покой, посмертный почет и, конечно же, попадание в рай. Георгий Жуков даже удостоился памятника нерукотворного чуть ли не на святом месте. Красная площадь — занимает не менее важное место в религии 9-го мая, чем Голгофа у христиан. Здесь происходили самые драматические события, которые в дальнейшем определили ход войны. Предатель Андрей Власов — если есть апостолы, то обязательно должен быть Иуда, т.е. предатель и редкостная сволочь. На него возлагали большие надежды, называли «любимым командиром Сталина» и «спасителем Москвы». Даже книгу собирались написать «Сталинский полководец» в жанре «житие святых». А он — подонок, попал под чары Люцифера, искусился и перешел на сторону зла. За что его, собственно, и повесили. Кстати, Иуда тоже оказался в петле — правда по собственному желанию. НКВД — это «святая инквизиция», в обязанности которой входило блюсти богобоязненные устои, а в случае чего — судить по всей строгости за богохульство. Лагеря — чистилище, куда отправлялись все совершившие грехи, остающиеся неотпущенными. Советский человек, отягощённый бременем грехов, не позволяющих беспрепятственно войти в царствие божье, подвергался «очищению» и лишь затем попадал в рай. Послевоенное советское государство — и есть «олицетворение» рая, куда стремился попасть каждый сталинопослушный гражданин. В нем было все — и колбаса дешевая, и медицина бесплатная, и образование доступное, и путевки в санаторий. В общем, все то, о чем только мог мечтать несчастный западный империалист-капиталист. Военные парады — крестные ходы с целью утверждения добра на земле. Обычно сопровождаются знаменами (хоругви) и портретами мессии (иконы). Во время жизни Сталина парадов не было, ибо богочеловек от природы скромный, посему воздерживался от надлежащих почестей. Могилы советских воинов — святые мощи. Посещение могил повышает карму, скилы (патриотизм, преданность, идеологическая стойкость и т.д.) и даже позволяет осуществить level up по советской профессиональной лестнице. Посещение памятников и могил с возложением цветов — это паломничество «во святые места». Вся их важность описана в предыдущем пункте. Бандеровцы — иначе, как демонами, не назовешь. Подобно падшим ангелам, они искусились Люцифером и пошли за ним, предав бога. Подлые создания все время стреляли в жопу спину. Однако были побеждены бравыми сотрудниками НКВД. «Вставай, страна огромная! Вставай на смертный бой» - как и большинство других музыкальных произведений того времени, эта композиция выполняла роль религиозных гимнов. Задача — поднять религиозное самосознание и довести до патриотического экстаза. Георгиевская ленточка — по важности занимает место нательного крестика. По ней можно определить, кто правоверный, а кто — вероотступник. Чем больше георгиевской ленточки — тем лучше, она защищает от бесовского влияния бандеровцев и прочей нечисти. Желательно носить на самом видном месте. Ленточка многофункциональна — размещается на антеннах авто, дамских сумочках, магазинных прилавках и много еще где.

Этим список религиозной символики и церемониала 9 мая не ограничивается. Вы можете присоединиться к их наполнению. Ибо только познав истину, вы станете свободными :)

Ще один аналіз совкового "мислення"

Автор: Микола Малуха

***

Олександр Палій, для УП _ Понеділок, 07 травня 2012, 15:36

Олександр Палій, історик, автор книг "Історія України" (2010), "Ключ до історії України"(2005), для УП

Нині минає річниця становлення найвідомішого "противсіха" української історії. У травні 1919 року Нестор Махно починає війну на два фронти – проти білих військ російської імперії та проти червоної Москви. У підручниках історії нині вивчають цілковито маріонеткову "Донецько-Криворізьку радянську республіку", що була проголошена за наказом більшовицької Москви і так само за наказом згорнута. Та ця "республіка" закінчилася рівно тоді, коли війська кайзерівської Німеччини і УНР у 1918 році майже без опору доїхали залізницею до східних кордонів України. Натомість реально існуючу "Південноукраїнську трудову федерацію" Махна, яка два роки відбивалася від переважаючих сил білих і червоних російських армій, спіткало незаслужене забуття.

При максимум 2 мільйонах населення підконтрольного Махнові району півдня і сходу України у 1919-21 роках, 60 тисяч у його армії і кількасот тисяч підпільників, більша частина місцевого українського населення Дніпропетровської, Запорізької, а також півдня Полтавської областей є нащадками махновців. >>>>> ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ (ТИСНИ)

*******************************************************************************************

У передмові до своїх спогадів 1926 року Нестор Махно пише.: "Про одне лиш можу пошкодувати я, видаючи цей нарис: це те, що він виходить не в Україні і не українською мовою. Культурно український народ крок за кроком йде до повного визначення своєї індивідуальної своєрідності і це було б важливо. Але в тому, що я не можу видати свої записки мовою свого народу, вина не моя, а тих умов, у яких я перебуваю".

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=IVygG-QS8Nk

Люди були цілими сім’ями.

На святковому концерті в Одесі конфуз трапився. Організатором та ідейним натхненником святкового концерту був тов. Марков. Весь вечір на сцені був Лев Лещенко - украіснкі ЗМІ повідомляли, що співак дасть благодійний концерт на площі в честь Дня Перемоги. І все б нічого, але на сцену виліз п'яний друг Маркова Міша Леонтьєв. Язик, сцуко, заплітається, матюкається. Вигнати його не можуть - особистий почесний гість Маркова таки. Загалом, одесити дізналися, що ніякої України не існувало і не існує, що всіх "українських підарасів" треба нах відправити і обрати головного непідараса Маркова і т.д. Тобто звичайна п'яна маячня. Нічого нового.

Правда, народ був цілими сім'ями, з дітьми - хороша реклама Маркову. І концертик транслювався в прямому ефірі по місцевому ТБ - тут вже й на хуліганство тягне за повною програмою.

За матеріалами: В-Н-Зб

Москва. 6 травня. INTERFAX.RU - Лідери опозиції Сергій Удальцов, Олексій Навальний і Борис Нємцов були в неділю затримані поліцією на "Марші мільйонів". Загальне число затриманих, за даними опозиції, обчислюється вже кількома сотнями людей.

А за тиждень до цих подій пан Путін дуже ЗАХИЩАВ "опозицію" України, верніше, "єдину справжню аПазіціОнєрку-піОнєрку"

і розповідав УКРАЇНЦЯМ, що таке є демократія і ПРАВОВА ДЕРЖАВА!

А от, власне, і ФОТОПРИКЛАД ЇХНЬОЇ ПРАВОВОЇ  дер... (дур..., дир..., дір...) ---- жави!

Фотограф, який намагався сфотографувати опозиційний "Марш мільйонів" у Москві з вдалішої точки, зірвався з пожежної драбини та розбився насмерть.

Очевидці повідомляють, що зіткнення сталися між людьми, що намагалися прорватися від Болотної до кінотеатру "Ударник", де почалася неузгоджена сидяча акція протесту.

Правозахисна організація Human Rights Watch засудила розгін поліцією мітингу на Тріумфальній площі і затримання учасників акції.

Помаранчева (Болотна) площа!

Автор: Григорій Пустовіт

Cьогодні комуністи та їхні союзники по коаліції з Партії регіонів ведуть чимало розмов про нібито співпрацю ОУН-УПА з фашистами. Ці розмови підштовхують до роздумів: а як же поводилися комуністи в той час, коли реально вимальовувалася політика стосовно фашистської Німеччини у СCСР, як будували вони свої стосунки з нацистами перед війною? Занурившись у архіви тодішніх часів, дійшов висновку, що ліпше було б для комуністів узагалі цієї теми не торкатися...

---

Озброївшись книжками сучасних російських істориків, які, на відміну від наших, мають доступ до архівів, а саме лєнінградця Ігоря Буніча «Операція «Гроза» та Ю.Дьякова і Т. Бушуєва «Фашистський меч кувався у СCСР», виданою у 1992 році видавництвом «Советская Россия», я зрозумів: якби не тісна співпраця між двома тоталітарними режимами, то совєтський народ загалом і українці зокрема взагалі не знали б, що таке Друга Світова війна, і дата 22 червня нічого не символізувала б. .. Наші земляки-західноукраїнці, за велінням долі опинившись у СCСР, виявили, що їх улюблений, за часів перебування при Польщі, фільм Чарлі Чапліна «Великий диктатор», у якому з'являвся двійник Гітлера в особі єврея-перукаря, в СCСР був із 1939 року заборонений. Зате у прокаті з'явилися фільми, зняті у фашистській Німеччині. Мало того, ще за часів Польщі вони мали можливість почути з німецьких радіостанцій гітлерівський марш «Майн фюрер! Майн фюрер! Майн фюрер!». Яке ж було їхнє здивування, коли совєтські солдати почали теж його виконувати, крокуючи вулицями західноукраїнських міст і сіл, тільки з іншими словами: «Все вьіше, и вьіше, и вьіше!». Якщо ж говорити про музичні уподобання совєтських комуністів узагалі, то вони часто співпадали з уподобаннями фашистів. Так, на прийомі у совєтському посольстві, організованому в листопаді 1940 року у зв'язку з візитом Молотова в Німеччину для зустрічі з Гітлером, друга людина в нацистській партії Гесс на акордеоні зіграв відому кожному солдату вермахта пісню «їх хатте айне камераде». Пісня Молотову дуже сподобалась, і після війни вона з'явилася в СCСР як «Пісня про червоного барабанщика». Взагалі, у совєтських комуністів та німецьких нацистів, хоч як дивно, було багато спільного. Наприклад, любов до свастики. У перші роки совєтської влади свастика у комуністів була дуже популярною, її використовували, де треба й не треба. Справа дійшла до того, що у листопаді 1922 року в «Известиях» нарком освіти РСФСР Луначарський видав спеціальне «Попередження», в якому категорично заборонив використовувати свастику як революційний символ. Методи боротьби у них теж співпадали. М.Бухарін, виступаючи у 1923 році з доповіддю Комінтерну на XII з'їзді РКП(б), заявив: «Характерним для методів фашистської боротьби є те, що вони більше, ніж яка-небудь інша партія, засвоїли та застосовують на практиці досвід російської революції. Якщо їх розглядати з точки зору їхніх політичних прийомів, то це повне застосування більшовицької тактики і спеціального російського більшовизму». До речі, найперший переклад гітлерівського «Майн кампф» був зроблений саме російською мовою за особистим розпорядженням Сталіна. Маршал Совєтського Союзу К.К. Рокосовський засвідчує: «Всі ми у свій час читали книжку Гітлера «Майн кампф» («Воєнно-історичний журнал», 1989 р., №4,ст.53). Спільним ворогом комуністів і нацистів було капіталістичне суспільство. Зокрема, Гітлер 24 березня 1942 року заявив: «Потрібно ліквідувати капіталістичне суспільство». Та й не забуватимемо - ідеологічним батьком Гітлера був Готфрід Федер, автор заклику до світової революції: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», підяким, до речі, виходили не лише совєтські газети, а й нацистські в Німеччині. У німецьких газетах писали про переваги колгоспної системи у СССР, про сталінську конституцію, про передовий стаханівський рух на виробництві. Найбільшими святами у фашистській Німеччині були 1 травня, коли німці під червоними прапорами йшли на демонстрацію, як, до речі, і в СССР робили, а також 8 і 9 листопада. У СССР найбільшими святами були практично ті ж самі дати... 31 жовтня 1939 року Молотов виступив із доповіддю «Про зовнішню політику Совєтського Союзу» на позачерговій 5 сесії Верховної Ради СССР. У ній він зазначив, що «не лише безглуздо, а й злочинно вести таку війну, як війну за «знищення гітлеризму». В ці ж дні центральна газета совєтських комуністів «Правда» повністю надрукувала промову Гітлера на зустрічі з ветеранами нацистського руху в крупному пивному залі Мюнхена на честь чергової річниці «Пивного путчу», який відбувся 8 листопада 1923 року. Так, нібито совєтським людям дуже потрібна була ця нацистська маячня. Після вибуху в пивній, де тільки-тільки виступив Гітлер і вчасно, як для нього, поїхав, Сталін передав Гітлеру близько 1,5 тисячі німецьких комуністів, які свого чау втекли до СССР. Сталін хотів переконати фюрера у своїй непричетності до замаху. А комуністи? Комуністів Сталіну ніколи не було жаль: ні своїх, ні, тим більше, німецьких. Передача їх відбулася на мосту через Буг. А 21 грудня із 61-ю річницею від дня народження Сталіна привітали Гітлер, Муссоліні та Ріббентроп. їх поздоровлення газета «Правда» та інші центральні видання розмістили першими серед безлічі привітань, у тому числі - ще декількох фашистських діячів дещо меншого рівня, але з настільки звучними іменами, що всі центральні газети СССР із текстами поздоровлень були пізніше на довгі роки поховані у спецсхови, а деякі просто вилучені та знищені. До речі, із західних лідерів Сталіна ніхто не поздоровив...

Коли ж 1 вересня 1939 року гітлерівці напали на Польщу, газета «Правда» повідомила совєтським читачам, що збройний конфлікт між Німеччиною та Польщею розпочався через напад групи польських військовослужбовців на радіостанцію у прикордонному містечку Гляйвіц. Весь світ писав правду, тільки совєтські комуністи передруковували фашистську брехню, дурячи власний народ. 8 вересня 1939 року, коли 4-та танкова дивізія німців увірвалася до Варшави, Молотов відправив Ріббентропу вітальну телеграму: «Я отримав Ваше повідомлення про те, що німецькі війська увійшли у Варшаву. Будь-ласка, передайте мої поздоровлення та привітання уряду Німеччини». Після кривавого розподілу Польщі совєтські комуністи зустрічали фашистів не лише хлібом-сіллю та гучними бенкетами, а й проведенням спільних парадів. Так, у Бресті парад приймали фашистський генерал Гейнц Гудеріан і совєтський комкор, командир 25-го механізованого корпусу Кривошеїн. У Гродно парад переможців приймав майбутній герой Сталінграда Чуйков. Такі ж паради пройшли у Ковелі та Пінську. Нацистсько-комуністичним союзникам було що згадати. Наприклад, коли героїчний гарнізон Брестської фортеці під командуванням польського генерала Костянтина Плісовського відбив усі атаки Гудеріана, останній звернувся за допомогою до Кривошеїна. І совєтська важка артилерія виручила своїх фашистських союзників. Польські жовніри не здались, героїчно загинувши від совєтських снарядів та нацистських куль. А які теплі братання відбулися на мосту через Буг між совєтськими та гітлерівськими солдатами! Про це Сталін у телеграмі Гітлеру скаже: «Дружба, скріплена кров'ю». 27 вересня 1939 року в Москву прилетів Іоахім фон Ріббентроп із польського питання. Був гучний бенкет, на 22-му тості радник німецького посольства Хільгер збився з рахунку. «Я почував себе як серед своїх товаришів по партії», - зізнався пізніше розчулений Ріббентроп. Тоді ж Сталін проголосив тост: «Я знаю, як німецький народ любить свого фюрера. Тому я хочу випити за його здоров'я!». Гітлер теж пошановував Сталіна, про що свідчать його заяви: «Сталін, без сумніву, - історична особистість цілковито величезного масштабу» та «геніальний Сталін». Для порівняння, Черчілля Гітлер називав «слабовільною скотиною» і «шакалом», а Рузвельта - і «душевнохворим», і «мізерним євреєм».., Коли 13 листопада 1940 року в Берліні відбулася зустріч Молотова з Гітлером, останній вітав совєтського гостя нацистським привітанням підняттям руки. І це не дивно, адже кожен агресивний крок гітлерівців отримував щиру підтримку від комуністичного керівництва СССР. Так, Молотов вітав Ріббентропа у зв'язку із захопленням Норвегії: «Вітаю з блискучою висадкою!» А 17 червня 1940 року, в той самий день, коли розгромлена Франція запросила перемир'я, Молотов викликав до себе німецького посла Шуленбурга й висловив йому «найтепліші та найщирі привітання Совєтського уряду з приводу блискучих успіхів німецьких збройних сил». У СССР, на відміну від інших країн світу, закрили посольства окупованих Норвегії, Югославії та інших країн. У січні 1940 року було створено «Товариство дружби НКВД-СС». Коли ж делегація гестапо відвідала своїх московських колег, то подарувала їм машинку для виривання нігтів. Як діє ця машинка, вони показали на німецьких комуністах, які сиділи у Суханівці... У вересні 1939 року 36 найбільших транспортних кораблів Німеччини, у т.ч. «Бремен», «Нью-Йорк», «Швабен» та інші, переховувалися від англійського флоту в Мурманську. В Мурманськ веселити німецьких моряків прислали з Лєнінграда ансамбль російської народної пісні та танцю. Мало того, німці в Мурманськ привели трофейний корабель «Сіті оф Флінт», що викликало міжнародний скандал між СССР і США. Після цього цей пароплав відправили до німецького порту. 3 18 серпня по 1 вересня 1940 року совєтські криголами «Лєнін», «Сталін» і «Каганович» почергово й таємно провели з Мурманська до Берингової протоки німецький крейсер «Комет», щоб той вів бойові дії проти англійських торгових транспортів у Тихому океані. Дуже інтенсивно й корисно для нацистів розвивалися торгові стосунки між СССР та Німеччиною. Якщо у 1938 році совєтський експорт у Німеччину становив 53 мільйони марок, то в перші місяці після прийняття нової торговельної угоди - 800 мільйонів марок. Майже 80% всіх матеріальних засобів, які давали Німеччині можливість вести війну у 1939-1941 роках, постачались із СCСР. Із 1 січня 1940 року по 22 червня 1941 року Німеччина отримала з СCСР: .1,5 млн. тонн зерна; 1,5 млн. кубометрів лісу; 350 тис. тонн міді; 100 тис. тонн бавовни; 2,8 млн. тонн марганцю; 1,2 млн. тонн прокату; 2 млн. тонн нафтопродуктів; 42 тис. тонн хрому; 2,7 млн. тонн брухту кольорових металів... І це були поставки, які Німеччина нізвідки більше не отримувала, бо ніхто у світі з нацистами не хотів мати справи, крім, фактично, СССР. До початку війни СCСР поставив у Німеччину товарів на 1 млрд. марок більше, ніж Німеччина до СCСР - таке було сальдо торговельного балансу. Після І світової війни на Німеччину наклали певні обмеження в питаннях розбудови збройних сил, їх підготовки та оснащення. Та СССР і тут надав допомогу фашистам. Німецькі літаки «Юнкерс» проектувались і будувались у Філях та Самарі, німецькі артилерійські снаряди вироблялись у Тулі та Златоусті, виробництво німецьких бойових отруйних речовин було налагоджено у Красногвардійську, а Лєнінград надав свою науково-технічну базу для створення нових німецьких підводних човнів. Перші прототипи пікіруючого бомбардувальника Ю-87 та майбутнього «Мессершмідта» пройшли випробування саме на совєтських полігонах. У Липецьку й Воронежі проходили підготовку майбутні офіцери люфтваффе, а в Казані - танкісти. 20 тисяч майбутніх офіцерів вермахту пройшли підготовку в СCСР. Можна було б іще багато казати про дружбу і співробітництво перед війною між СССР та Німеччиною, тим більше, що про це ще буде багато написано. Адже в Росії існує засекречена так звана «Особая папка», яка по сьогодні зберігає у собі документи, які навіть зараз бояться оприлюднити. У цій папці знайшли «Секретні протоколи» пакту Молотова-Ріббентропа та наказ Політбюро (зі всіма підписами) про розстріл поляків у Катині. А в папці -100 000 одиниць зберігання. «Особую папку» дозволять розсекретити і опублікувати лише тоді, коли помруть усі, хто народився 1956 року. Такі, на жаль, правила оприлюднення подібних документів. То чи не чесніше було б для сучасних комуністів засудити ті дії своїх попередників, які сприяли становленню вермахту та фашистської Німеччини й у кінцевому результаті призвели до багатомільйонних жертв серед народів світу, зокрема, й колишнього СССР? І не шукати «пилинку» в чужому оці, маючи таку «дубину» у власному...

Григорій Пустовіт, голова Луцької міської організації Спілки офіцерів

P.S.То що ж вони святкують?

Так звана "георгіївська" стрічка протягом останнього десятка років цілком успішно використовується як ерзац-символ Дня перемоги. Але - хіба не підміняють маніпулятори свідомістю поняття при цьому? Хіба не застосовують символ для просування в маси конкретних ідей? Що таке "георгіївська" стрічка? В Російській імперії це - двоколірна стрічка до ордену та медалі Святого Георгія, а також до Георгіївського хреста. Також слугувала окремою відзнакою нагородженого Георгіївським прапором гвардійського морського екіпажу. Прийняті в фалеристиці кольори Святого Георгія - жовтогарячий і чорний. У Радянському Союзі використовувалася схожа (простіше кажучи - стирена) стрічка - з чорними і жовтими смугами. Застосовувалася вона, як знак відмінності гвардійських частин, чому, власне, її й називали гвардійською. Також варіація георгіївських кольорів використана при оформленні ордена Слави і медалі "За перемогу над Німеччиною". Жодна з цих нагород не була аналогом і не мала зв’язку з нагородами Святого Георгія, що існували за часів імперії. Погодьтесь, такої аналогії не могло бути в принципі. Таким чином, те, що має назву "георгіївська" стрічка, жодного стосунку до Другої Світової війни не має. Однак, стараннями путінського Кремля "георгіївська" стрічка позиціонується, як символ перемоги у Великій Вітчизняній війні, хоча ні радянська "гвардійська" стрічка, ні стрічки ордена Слави та медалі "За перемогу над Німеччиною" не є символами Св. Георгія. Отже - хіба не буде більш правдиво і чесно назвати дану символіку "сталінською" (враховуючи зображення світлого лику І.В.С. на медалі "За перемогу над Німеччиною")? Тоді все стає на свої місця. Кремлівські ідеологи вже досить давно і наполегливо відроджують культ Св. Сталіна, і в їхніх побудовах т.зв. "георгіївська" стрічка є одним з інструментів маніпуляції громадською свідомістю. "Кремляді" таким чином пов'язують воєдино Сталіна, міф про "велич і могутність" СРСР і продовження традицій Російської імперії. І саму неоімперську ідею в умах росіян - те, до чого в Кремлі усіма силами прагнуть. А чіплятись залишається лише за "Велику Вітчизняну" війну - адже у ХХ столітті Росія не мала жодної військової перемоги, окрім цієї. Російсько-японська, Перша Світова, радянсько-польська, радянсько-фінська (Зимова), афганська, І-ша чеченська - всі війни Росії завершились поразками...

Хлопці й дівчата (особливо молоді стосується)! Те, що ви чіпляєте собі на джинси, сумки, собачі нашийники й автомобільні антени - не "георгіївська", а сталінська стрічка, і таким чином ви допомагаєте зміцнювати культ видатного злочинця ХХ століття - товариша Сталіна. Жодна порядна людина не стане посібником Сталіна й сталіністів. Не одягайте сталінську стрічку! Залиште її ветеранам...

За матеріалами: lj mr-vld

Лідер партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко звернувся з депутатським запитом до Міністра освіти Табачника щодо ситуації із «Великою хрестоматією для читання в дитячому садку «Мої улюблені вірші», на обкладинці якої зображені діти, що йдуть у садочок з російським «трикольором» у руках. Кириленко просить роз’яснити, за чий кошт були надруковані книжки для дошкільнят і чи будуть вони закуповуватися Міністерством Табачника для обов’язкового розповсюдження та використання у дошкільних навчальних закладах України.

«Ситуація просто абсурдна: дітям в українських дитячих садках пропонують читанки, де на першій сторінці – російський трикольор. Малечі, яка лише починає формуватися як особистість, відразу пропонують прапор сусідньої держави, замість того, аби формувати почуття любові та патріотизму до України. Годі й дивуватися, що після таких підручників діти, народжені вже в незалежній Україні, можуть мати проблеми з ідентифікацією себе як українців. Хочеться вірити, що це відверта некомпетентність видавців, а не свідомо задумана провокація. І взагалі дивно, що для українських книжок не знайшлося українських художників», - зауважує депутат. Кириленко вимагає повідомити, чи не за державний кошт відбувається русифікація свідомості дошкільнят та вимагає не допустити розповсюдження книжки з такою обкладинкою по українських закладах дошкільної освіти.

Від себе! Якщо скласти список, кого будемо вішати на стовпах, як ВОРОГІВ УКРАЇНИ, то № 1 --- Табачник Діма!

 1. Так є Фашиська Німеччина віроломно без оголошення війни, порушивши Пакт про ненапад напала на Радянський Союз. Ноту про оголошення війни посол Шуленбург вручив в 05:30, коли бойові дії почались. Замовчується  Радянський Союз віроломно напав на Фінляндію. Нота про оголошення війни була вручена так само після початку бойових дій. Чим кращі??? 2. Так є Радянські військовополенені утримувались у нелюдський умовах на відміну від військовополонених інших країн, тому що фашиська Німеччина "хатєла унічтожіть первоє в мірє соціалістічєскоє государство, государство рабочіх і крєстьян". Замовчується Радянський Союз НЕ РАТИФІКУВАВ Женевської конвенції утримання військовополонених яка регламентувала ці питання, тому Третій Рейх мав ФОРМАЛЬНЕ право не дотримуватись цих вимог. Фашиська Німеччина звернулась до СРСР через Міжнародний Червоний Хрест з просьбою, щоб дозволити отримувати посилки з продуктами тим військовополоненим, родичі яких знаходяться на окупованій території, так, як це було з полоненими західних держав. Радянський Союз відмовився КАТЕГОРИЧНО! Cаме тоді Сталін сказав свою відому фразу, що у нас немає військовополонених, а є зрадники Батьківщини. Окрім того на початку війни Німеччина відпустила велику кількість військовополонених з території України та Білорусії. 3. Так є Маршал Жуков вважається "Маршалом Пабєди", який чуть не давав зуботичини самому тов Сталіну. Замовчується "Чем больше хохлов ми уничтожим в етой войне, тем меньше после нее придется вивозить в Сибирь" Окрім того він був катом власного народу і придушував селянське повстання у Тамбовській губернії. При штурмі Берліна погнав власних солдат прямо по мінному полю!!! Окрім того за свідченнями маршала Рокосовського Жуков завжди пасував перед Сталіним коли потрібно було проявити твердість характеру. На його совісті поразка танкової баталії на лінії Рівне-Дубно-Луцьк. 4. Так є День перемоги 9 травня Замовчується Перемогу над фашизмом у Європі святкують 8 ТРАВНЯ! День перемоги ПОЧАЛИ СВЯТКУВАТИ через 10 років після закінчення війни. 5. Так є Втовкмачують в голови що війна почалася 22 червня і називають іі Великою вітчизняною. Замовчується На українських землях війна почалася значно раніше, нападом Угорщини на Підкарпатську Україну. 6. Так є На озброєнні армії СРСР знаходився чотирьохгранний багнет. Замовчується Даний багнет був заборонений міжнародними договорами, але Сталін відмовився його ратифікувати. Не достатньо вивести людину з бою (санітарні втрати), а "єслі біть то уже навєрняка" (безповоротні втрати). Збочена логіка азіатів. 7. Так є Процес над Іваном Демянюком був організований показово, на весь світ, постійно наголошувалось що він УКРАЇНЕЦЬ!!! Замовчується Іван Демянюк був ОПРАВДАНИЙ Верховним Судом держави Ізраїль. Ви знаєте ще хоча б одну країну у світі, яка ставиться більш прискіпливо до нациських злочинців чим Ізраїль? Отож бо! Окрім того німці, які достеменно служили в концтаборі Собібор, і з якими нібито служив І. Демянюк були ОПРАВДАНІ! А де хвалена німецька законність??? 8  Так є Багато хто, особливо комуністи, оперують даними, що на Нюрнбергському процесі перемогла демократія, і всі нацисти,  організація СС, включаючи і "пособніков фашістов - украінскіх буржуазніх націоналістов і іх прєдводітєля С. Бандєру" були засуджені як військові злочинці Замовчується Визнати С. Бандеру і ОУН військовими злочинцями це була мяко кажучи сексуальна, і як виявилось нездійсненна мрія радянського керівництва. Держави коаліції обвинувачення НЕ ПІДТРИМАЛИ! Далі, військовими злочинцями були визнані не всі СС, а тільки ЗАГАЛЬНІ (АЛЬГЕМАЙНЕ) СС, які займались охороною концтаборів та ін, але ВАФФЕН (ЗБРОЙНІ ЧАСТИНИ)  СС не були прирівняні до військових злочинців. Далі ще цікавіше!  Готлоб Бергер (16.07.1896-05.01.1975) обергрупенфюрер СС і військ СС. З квітня 1940 р керував Головним управлінням СС. 14.04.1949 р Військовим трибуналом  в Нюрнберзі по звинуваченню у знищенні євреїв був засуджений до 25 років тюрми, В січні 1951 р. вирок розрекламованого і пропіареного Нюрнбергського процесу переглядають, (хто після цього, скажіть будь-ласка є ревізіоністом?!), і термін увязнення скорочують до 10 років, а 16 ГРУДНЯ 1951 РОКУ  Бергер вийшов на свободу!!! Іоганнес Хассеброек (1919-1975) Ангійським військовим трибуналом приговорений до 15 років тюрми. Звільнений у 1954 році!!! Август Хейссмейер (11.01.1897-16.01.1979) обергруппенфюрер СС. В структурі СС очолив власну службу, яка займалася питаннями націонал-соціалістичного виховання членів СС. Тюремний строк аж 18 міс! Підіть розбийте вітрину у супермаркеті, і вам дадуть більше! Вольдемар Ховен (1893-02.06.1948) Військовий злочинець, гауптштурмфюрер СС. Проводив над людьми експерименти у концентраційному таборі "Бухенвальд" з збудниками тифу і вірусами., складав фальшиві документи про причини смерті. (Боже мій, до чого приводить хвалена німецька педантичність! Вдумайтесь, вони ФІКСУВАЛИ ПРИЧИНИ СМЕРТІ,  осіб, яких хотіли знищити!) А архіви концентраційного табору Аушвіц знаходяться в Росії, і досі є ЗАСЕКРЕЧЕНИМИ!  З якого б це дива? Чи не тому, що там вказані безпосередні причини смерті увязнених, і ці причини не вкладуються у історію написану переможцями. Вольдемар Ховен був заарештований трибуналом СС у вересні 1943 року. Тобто військових злочинців арештовували не тільки війська коаліції, але і СС! Страшна справа! Шановні комуністи знайдіть мені історію, коли функціонер НКВД був заарештований органами НКВД за негуманне поводження з вязнями??? І на останок : Пауль Хаусер -оберстгруппенфюрер СС і генерал-полковник СС. Звання "оберстгруппенфюрера" за всю війну отримало лише 5 осіб. Думаєте засуджений Нюрнбергом? На Нюрнбергському процесі виступав як свідок захисту СС!!! 9. Так є Ніхто і ніколи не говорить про подальшу долю деяких концентраційних таборів. Замовчується Концтабір Грос-Розен. До 1945р утримувались карні злочинці. З 1945 по 1947 р. спецтабір НКВД. Концтабір Заксенхаузен серпень 1945 по 1948 рр спецтабір НКВД №7 Концтабір Бухенвальд до 1950 р спецтабір НКВД №2 10. Так є "Совєтскага армія нєсла асвабаждєніє жітєлям Європи от немецкого іга" Замовчується "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей" - Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист. Достатньо почитати Ентоні Бівора "Падіння Берліну. 1945р". Книга доступна російською на militera.ru. Окрім того "визволителі" відзначилися у Польщі та Румунії, які формально були СОЮЗНИКАМИ! І в сам кінець картинка в тему. Хай Бог милує від таких "братів" і такого "звільнення". Габбі Кьопп " Навіщо я народилася дівчинкою?". з серії "Нетабачна історія". Правда тираж невеликий - 1000 примірників. І на остаток хочу сказати всім, хто захоче звинуватити мене у антисемітизмі, неофашизмі, чи ще у чомусь. Вся взята мною інформація є доступною в інтернеті чи на паперових носіях. Я не використовував у своїй маленькій замітці праці А. Розенберга, А. Гітлера, Девіда Дюка чи Юргена Графта, людей якмх звинувачують у антисемітизмі. Всі книги та сайти якими я користувався                                           Є ВИКЛЮЧНО РОСІЙСЬКОМОВНИМИ!!! З святом Вас, дорогі українці! 05.05.2012.                                                                                                Рівне