Місто Алчевськ названо на честь Олексія Алчевського, якого російська вікіпедія нахабно називає “російським промисловцем”. 

Насправді Алчевський був, за висловом його дружини “фанатичним українцем”, він вкладав величезні гроші в український рух – і це в період Емського указу, коли ставлення до ідейних українців було мабуть гірше, ніж до євреїв (а вже до них ставилися точно жахливо).

1. Львівській Опері вже 116 років. Побудували її у далекому 1900-у році, коли у Львові правили австрійці. Архітектор – Зиґмунд Ґорґолевський. Кажуть, за кілька років після побудови фундамент будівлі почав тріщати, і архітектор так розхвилювався, що помер. Так це чи ні, але фактом є те, що похований він у Львові на Личаківському кладовищі. До речі, Львівська Опера вважається одною з кращих у Європі. І стоїть досі.

2. Місто Львів – форпост українського греко-католицизму. Тут найбільше греко-католицьких храмів в Україні. Минулого року у Львові урочисто відкрили пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому, очільнику УГКЦ у 1901-1944 рр.. На заході були високі гості з Києва, зокрема Президент з дружиною. Автором пам’ятника є скульптор Андрій Коверко, архітектори Ігор Кузьмак та Михайло Федик.

Настоящий цвет лосося (форели, семги), который лежит на прилавках наших магазинов, — бледно-серый. Сейчас его в основном выращивают искусственным образом — на фермах, где эта несчастная рыба лишена натурального корма и живет в такой тесноте, что практически не в состоянии передвигаться. Чтобы придать-таки рыбе красивый розовый цвет, производители, как легко догадаться, пичкают ее специальными красящими препаратами. Эти пилюли для лосося делают даже разных оттенков — на разные вкусы хозяев рыбоводческих предприятий. Сегодня на фермах выращивается около 95% атлантического лосося, и практически весь он — крашеный.