Це таємничий метал, про який згадують давньогрецькі автори як втрачений сплав, пов'язаний із атлантами.
Цей сплав був описаний як золотистий відтінок, що порівнюється з волоссям богині Афродіти, і володів достатньою міцністю для створення щита Геракла.
Подробиці про оріхалку наводить Платон у своєму діалозі "Крітій", де він розповідає про легендарне місто Атлантида.
У цьому діалозі згадується, що оріхалк видобувався на острові атлантів у природних родовищах.
Атлантійці отримували всі необхідні метали із рудників на своєму острові.
Оріхалк вважався другим за цінністю металом після золота і мав містичний відтінок.
(з мережі)
Коментарі
Голубка
113.08.24, 10:50
Logic_man
213.08.24, 20:07
NoTaRь
313.08.24, 20:44
У греків багато є згадок про втрачені матеріали, які були наявні у далеку давнину, і не являлись відповідниками сучасних їм матеріалів з такою ж назвою.
В принципі , в класичну добу оріхалк ототожнювали з латунню- сплав міді і цинку. З нього штампували дешеві римські монети. Інтригувало, те що древні автори зазначали його самородність оріхалка. Є думка, що автори мали на увазі первісну мишьякову бронзу, яка на той час практично вже не використовувалась. Ця мишякова бронза була першим сплавом, відомим людству, її лиття започаткувалось ще за тисячоліття до древніх греків. Її отримували з сполучення чистої міді та мишьякової руди ( реальгару)
Проте, ця бронза має переважно не жовтий колір, а щось як мельхіор
NoTaRь
413.08.24, 21:02
Порівняно недавно було знайдено мінерал золота- аурокупрід, природній сплав міді і золота. Переважно це маленькі жилки чи зерна у кварці. Можливо древні не розділяли цей матеріал, а доєднували одне до одного. Його фізичні властивості відрізняються від інших сплавів.
В археології древніх віків відомі різні сплави, не менш таємничі способом свого виготовлення, наприклад єгипетське багряне золото. Але немає археологічного відповідника металу, описаного Платоном. В пізніший час оріхалком називали латунь.
NoTaRь
513.08.24, 21:15
В музеях є нечисленні речі Древньої Греції, особливо саме мікенських часів, це переважно зброя- які складають враження що вони викувані з чистого золота. І тільки уважно придившись, помітно що це інший метал. Але візуально схожість дивовижна, сліди патини можуть бути ледь- ледь. Можливо легенда про оріхалк була навіяна саме такою бронзою. Була і чорна, "корінфська" бронза, з якої виливали статуї, що складали враження гранітних. Секрет якої теж мало зясовано.
Голубка
613.08.24, 21:31Відповідь на 2 від Logic_man
Голубка
713.08.24, 21:32Відповідь на 3 від NoTaRь
Цікаво, дякую.
Голубка
813.08.24, 21:34Відповідь на 4 від NoTaRь
Зрозуміла,щиро вдячна за цікаву інформацію
NoTaRь
913.08.24, 21:34
Стосовно Атлантиди, то все таки цю легенду вартує розглядати критично. Можна її ототожнювати з якимись древніми державами і стихійними лихами, але якщо перечитати оригінал тексту- то виглядає що це філософська оповідь самого Платона. Ми ж аналогічно захоплюємось Гаррі Поттером, чи Іграми престолів- але ж розуміємо що це чиста фантазія.
Платон просто, не маючи відповідників у сучасному йому світі, описав "ідеальну державу" ( вірніше - її антагоніста) як він її собі уявляв, і помістив за межі тих координат які були відомі його сучасникам. Тобто Середземноморя і його історію слухачі знали більш менш, а от міфічна Атлантида - ніби за Геркулесовими стовпами, тобто Гібралтарським проливом, у Атлантичному океані. Де її безнадійно шукають дотепер. У греків ще і гіпербореї були, казна де
Голубка
1013.08.24, 21:35Відповідь на 5 від NoTaRь
Як цікаво, і як багато ми ще не знаємо.Вдячна
