Наукові факти про жінок Стародавнього Єгипту

На багатьох жіночих муміях Стародавнього Єгипту вчені виявили  татуювання, що добре збереглися. Зазвичай вони виглядали як візерунки з точок, нанесенi в нижній частині живота та пресі.

Вчені визначили , що тату жінкам набивали як символ захисту: це був символ Бога домашнього вогнища Беса. Останній був вірним супутником і помічником богині матері Таурт і допомагав жінкам успішно розродитися. А малюнки з точок, нанесені на стегна та низ живота, мали сприяти успішній вагітності.

Довгий час вчені вважали, що лише жінкам у Стародавньому Єгипті дозволялося наносити татуювання.

Але в 2018 році археологи знайшли  першого муміфікованого чоловіка, який теж мав візерунки бога Беса з точок. І вчені ніяк не можуть зрозуміти, чому цього хлопця нагородили такою окрасою. Можливо, він мав якесь відношення до культу родючості. Або намагався завести дитину. Ну або у цього нещасного було паразитичне захворювання під назвою шистосомози, через яке він мочився з кров’ю. Стародавні єгиптяни вірили, що це своєрідна форма менструації. І вважали, що такі чоловіки можуть навіть завагітніти. Можливо, саме через це татуювання і зробили виняток для бідного єгиптянина.

Жінки у Стародавньому Єгипті багато працювали по дому. Вони готували їжу , ткали, мололи зерно, прибирали — загалом робили все те, що зазвичай очікують від домогосподарки. Але деякі жінки вибирали більш прогресивний шлях і починали заробляти на життя.

Наприклад, дуже поширеною серед жінок була професія герметизатора. Справа в тому, що в Стародавньому Єгипті ще не винайшли такої корисної речі, як замок, і замкнути щось — двері, вікно, ящик — було дуже нетривіальним завданням.

Ці жінки зі спеціальними печатками за невелику плату опечатували важливі кімнати, будинки та контейнери, і щоб знову відкрити їх, єгиптянину довелося б зламати пломбу.

Ще більше дівчат ставали пивоварами — по суті це була типово жіноча професія для Стародавнього Єгипту.

Пиво єгиптяни любили, і воно було не тільки способом трохи підвищити настрій, а й важливим напоєм у релігійних ритуалах, а також непоганим джерелом калорій.

Стародавній напій нагадував швидше кашу, що забродила, з подрібленого пшеничного або ячмінного недопеченого хліба і фінікового соку. Рідину спочатку випивали через трубочку, а потім доїдали з дна залишок. Пиво настільки цінувалося єгиптянами, що іноді ним розплачувалися з робітниками.

Інша сфера, де єгиптянки іноді робили кар’єру, — медицина. Наприклад, одна лікарка на ім’я Песешет, яка жила десь 2500 років тому, була головним лікарем , стоматологом і акушером при дворі Четвертої династії фараонів Єгипту.

Дівчата могли також присвятити себе співу, танцям, акторській грі або здобути посаду провидиці або татуювальниці при храмі.

І, нарешті, єгиптянка, що належала до царської сім’ї, могла навіть стати фараоном. Але тут була проблема: посередником між богами та людьми міг стати лише чоловік.

Тому цариці на кшталт Хатшепсут чи Нейтхотеп перевдягалися в чоловічий одяг, причіпляли традиційну церемоніальну борідку та офіційно оголошували себе юнаками. У такому вигляді їх і зображають скульптори для історії.

Придворні ставилися до цього терпимо. Якщо чоловік може менструювати, значить фараон цілком може бути жінкою. Зрештою, кожен має свої недоліки.

Навіть 3 000 років тому жінкам іноді треба було впевнитись, чи не вагітні вони. І у стародавніх єгиптянок був досить дієвий спосіб зробити це: вони мочилися на насіння ячменю чи пшениці та порівнювали швидкість їхнього зростання з контрольною групою.

Якщо зрошені злаки проростали швидше, це означало, що жінка у положенні. І цьому є цілком наукове обгрунтування : стероїдні гормони естрогени, що містяться у сечі, стимулюють зростання рослин.

Сучасні вчені припускають , що такий метод міг визначити наявність вагітності у 70–85% випадків. Дуже непогано для рівня розвитку науки і техніки, яким задовільнялися єгиптяни.

Щоправда, жінки так само сподівалися визначити й стать дитини: нібито овес має рости швидше, якщо це хлопчик, а пшениця — якщо дівчинка. Але так злаки, звісно, не працюють.

У більшості давніх культур майно передавалося у спадок від батька до його синів. Але в Єгипті право власності переходило жіночою лінією — від матері до її дочок.

Це було логічно, адже материнство було набагато легше підтвердити, ніж батьківство: фараони ще не встигли винайти ДНК-тести.

Чоловік розпоряджався землею, рухомим та нерухомим майном, поки жива його дружина, якій все за законом і  належало . А після її смерті все відходило донькам, через відсутність таких — синам.

По жіночій лінії від одного фараона іншому передавалося, по суті, і вся держава цілком. Одруження зі спадкоємицею престолу давало право чоловікові управляти царством, але от заповідати його своїм дітям, які ще невідомо звідки взялися, він не міг.

Тому, щоб утримати владу, фараонам доводилося виявляти кмітливість. І правителі регулярно одружувалися зі своїми доньками, щоб після смерті їхніх матерів ніхто сторонній не вкрав царство.

Наприклад, Рамсес II після смерті своїх дружин Нефертарі Меренмут і Ісітнофрет одружився відразу з двома старшими доньками. А Тутанхамон – на своїй кузині, царівні Анхесенамон. Вік дружини взагалі значення не мав: шлюб могли укладати і з літніми дамами, і з дівчатками-немовлятами.

Під час будівництва пірамід раби не використовувалися, тому що таку священну дію могли виконувати лише вільні люди. Вони вірили, що таким чином служать богам і завойовують тепліше місце в потойбічному світі.

Але це не означає, що рабства в Єгипті зовсім не було. Наприклад, у нього могли потрапити захоплені бранці, але не лише. Ще в єгиптян існувало  боргове рабство, більше схоже на кріпацтво. Якщо людина не здатна була розплатитися за рахунками, то могла вирушити в добровільне служіння.

Але найхитріші боржники самі в раби не записувалися, а відправляли своїх дружин. Очевидно, жінка в цій ситуації вважалася чимось на кшталт застави.

Дружини таких недбайливих чоловіків працювати  на кредитора, доки борг не буде погашено. Власне, невільництво в Єгипті було досить своєрідним. Так, рабині все одно могли володіти майном, укладати угоди, а деякі заповзятливі дамочки навіть виходили заміж за нового господаря, ставали частиною сім’ї і таким чином набули волі.

А ще в єгиптян існував окремий вид рабства, коли людина служила своєму господареві, а натомість йому гарантувався успішний перехід у потойбіччя Дуат після смерті. Ось тільки дозволялося це лише рабам-чоловікам. Жінкам іноді виплачували за їхню працю трохи грошей, але подорож в Дуат заслужити вони не могли. Що важливіше — матеріальні блага в цьому світі чи блаженство в наступному вирішуйте самі.

(з мережі інтернету)