З життя балерин...

Пошиття пачки — справа трудомістка. На створення однієї спідниці може піти до 90 годин роботи. За все життя балерина в середньому зношує від 50 до 150 балетних пачок. Бюджет такого гардеробу дуже високий — одна пачка коштує $2 тис.

Через велику кількість хитромудрих деталей костюми не перуть між виставами. Щоб освіжити леотарди та спідниці, їх розвішують на повітрі та збризкують освіжувачем.

 

Балетні туфлі лише збоку здаються чимось неземним, насправді з пуантами ніхто не церемониться. Взуттєву пару, що зійшла з конвеєра, кастомізують під стопу конкретної балерини. Для цього пуанти скручують на всі боки, б’ють об стіну і навіть «голять» спеціальним скребком. Після таких маніпуляцій туфельки доставляють менше дискомфорту і майже не шумлять під час танцю.

Пуанти швидко стають непридатними. За один танцювальний сезон професійна балерина може зносити близько 100-120 пар таких туфель. На щастя, артисти кордебалету та танцюристи-чоловіки зазвичай обходяться чешками, інакше витрати на взуття у театру збільшилися б у багато разів.

Танцюристи можуть проводити в театрі до 12 години на день. Ранок починається із загального класу, потім — кілька репетицій поспіль, приміряння костюмів, фізіотерапія та підготовка до виступу. На вихідних розклад ще щільніший. Деякі артисти виступають у 7 балетах із вечора п’ятниці до полудня неділі. Фізичні навантаження – колосальні. Один перформанс з енерговитрат прирівнюється до 29-кілометрової пробіжки.

Тренування не припиняються навіть удома чи у відпустці. Якщо поблизу немає верстата та підлоги зі спеціальним покриттям, балерини використовують стілець, а на підлогу стелять вологий паперовий рушник. Для обладнання домашньої тренувальної бази у балерин є лайфхак. Дороге покриття для підлоги вони замінюють вкладишем для душового піддону. На ньому ноги зовсім не ковзають.

Перед виходом на сцену актори бажають один одному зламати ногу. Ці слова, сказані перед виставою, повинні принести удачу. У артистів балету для цього є інший вираз – merde. Простіше кажучи, балерини поганословлять, насилаючи один на одного прокляття, тільки роблять це вишуканою французькою мовою.

 

Так, балерини справді рідко миють голову — одного разу на тиждень достатньо. Чим жирніше коріння волосся, тим легше його зібрати в зачіску. Щоб волосся не розтріпалося, танцівниці закріплюють пучок на голові спеціальною сіточкою.

 

Не вірте фільму «Червоний горобець», в якому Дженніфер Лоуренс танцює з червоною помадою. Насправді балеринам так губи фарбувати не можна. Червону помаду заборонено для виходу на сцену. У всьому винен підтон червоної помади. Він буває оранжевим чи синім. Через яскраве світло софітів глядачеві здаватиметься, що у танцівниці помаранчеві або сині губи відповідно.

 

Чим сильніше вигин стопи, тим щільніше носок пуантів притиснеться до підлоги. Тому балерини тренують стопи від початку вивчення ремесла, щоб з’явився апломб (стійкість на пальцях). Підйом стопи – важлива характеристика, яку враховують при прийомі до балетної школи. Чим сильніше вигинається стопа, тим краще для подальшого навчання.

 

Якщо мозолі не болять, балерини просто дають їм спокій. Справа в тому, що мозолі набагато краще захищають ноги, ніж нова шкіра, схильна до утворення пухирів. Лікарі-подологи, що спеціалізуються на медичному педикюрі, рекомендують видаляти непривабливі нарости тільки в тому випадку, якщо вони завдають фізичного дискомфорту.

Підйом стопи – це насамперед те, що дано природою. Але це не означає, що за допомогою тренувань не можна покращити вигин. У наші дні існують спеціальні тренажери для цього. Користуватись ними безпечно лише в тому випадку, якщо стопи вже підготовлені попередніми вправами.