Майбутня реальність...

Ще в 2006 році архітектурний журнал eVolo заснував конкурс Skyscraper Competition, присвячений створенню проектів хмарочосів. Звучить нудніше, ніж є насправді. А ідея полягає не просто в архітектурній різноманітності, а в новаторських ідеях використання сучасних технологій, експериментальних матеріалів, програм, естетичної частини врешті-решт. Тобто конкурс хмарочосів це буквально «зазирнути за завісу майбутнього», де молоді архітектори та дизайнери можуть створити нашу майбутню реальність!

Сьогодні ми хочемо показати вам цьогорічних переможців і розповісти про кілька цікавих проектів, які, на жаль, цього року не змогли зайняти призові місця, але несуть у собі важливу, глобальну ідею.

Перше місце: Хмарочос клімат-контролю

Країна: Південна Корея

Автори: Кім Ген Чжун, Мін Ен Гі, Ю Сан Гу

Кліматична криза – одна з найважливіших екологічних проблем наступного десятиліття. Екстремальна посуха та опустелювання на даний момент стоять на першому місці. Але за допомогою хмарочоса клімат-контролю цьому можна архітектурно запобігти. Завдяки хмарам, що утворюються внаслідок поглинання морської води (станція буде побудована над рівнем моря та закріплена на підводних фермах для ефективного використання морських ресурсів), кліматичний комплекс регулюватиме погоду, викликаючи дощ там, де посуха, та поглинаючи хмари там, де йдуть зливи, або відбиваючи сонячну радіацію.

Друге місце: Цунамі-хмарочос

Країна: Китай

Автори: Ван Цзюе, Чжан Цянь, Чжан Чаншен, Лі Мучунь, Сюй Цзін

Люди часто бояться цунамі. Технічний прогрес досі не вигадав достатніх заходів протистояння стихії. Цей хмарочос буде побудований навпроти довгої і вузької берегової лінії. Суть у тому, щоб зменшити шкоду, заподіяну цим природним явищем. Будівля буде збудована таким чином, щоб при зіткненні з цунамі хвиля розсіювалася та ставала менш небезпечною для міста. Автори були натхненні мангровими чагарниками, їх принципом та механізмом стійкості до цунамі.

Третє місце: Нова весна: агроекологічний хмарочос

Країна: Австрія, Польща

Автори: Міхал Спулнік, Марчін Китала

У світі існує цілком реальна загроза глобальної продовольчої безпеки. Запропонований же хмарочос є масштабним устроєм, що з’єднує природу, науку і соціальні поля, на яких вирощуватимуть різні культури, що не ростуть поруч у природному середовищі. Сама будова складатиметься з садових модулів, кожен з яких належить певному біому, що містить особливу флору, ґрунт, мікроорганізми, дрібних тварин та свій мікроклімат.

Далі ми покажемо вам найцікавіші проекти-учасники, які не змогли зайняти призові місця, але були відзначені авторитетним журі.

Хмарочос «Дерево» у Південному Судані

Країна: Ізраїль

Автори: Рон Краковський, Талія Цук

Основна мета хмарочоса «Дерево» – забезпечити доступною водою села Південного Судану. «Дерево» об’єднує нову спільноту, забезпечуючи її водою для сільського господарства, санітарії та повсякденних потреб.

Міський конденсатор

Країна: Китай

Автори: Юньхен Фан, Баоїн Лю, Жунвей Гао, Цзюньлян Лю

Міський конденсатор створює «суперспільноту», що стимулює соціальну активність і є сполучною ланкою для міста, дозволяючи міським жителям та робітникам-мігрантам, які вважаються маргіналами незважаючи на те, що вони є головною силою міського будівництва в Китаї, змішуватись та будувати нову, сучасну культуру.

Хмарочос очищення повітря

Країна: Китай

Автори: Зелун Ван, Шенву Фан, Манцянь Лінь

Згідно з звітом, опублікованим цього року ВООЗ, дев’ять із десяти людей у світі дихають забрудненим повітрям. Забруднення повітря стало головним убивцею людського суспільства. Більше половини найзабрудненіших міст світу знаходяться в Індії, і Нью-Делі міцно посідає перше місце, тому було прийнято рішення розташувати хмарочос-очисник саме тут. Автомобільні вихлопні гази — найсерйозніше джерело забруднення, тому автори проекту пропонують встановити хмарочос для очищення повітря на дорожніх розв’язках. Вся будівля утворює замкнуту систему з чотирма видами поглинання та фільтрації реакційного газу та регенерації забрудненого повітря.

Хмарочос для кар’єрів

Країна: Швейцарія

Автори: Саша Кюдре-Мору, Нільс Хайоз, Барт Остерхофф, Томас Венцель

За наявності у світі більше сотні величезних кар’єрів велика площа земної поверхні стає непридатною для використання після їх закриття. Тому автори хочуть перетворити колишню пустку на центр жвавого міста, в якому є житло, громадські установи, зелені насадження та сільськогосподарські угіддя, подібні до оази в пустелі.

Житловий літальний апарат Nest Skyscraper

Країна: Португалія

Автор: Мохаммад Пірдаварі

Самодостатня літаюча одиниця створює зовсім інший життєвий досвід для мешканців, у якому вони вільні вибирати своє ідеальне кліматичне місце призначення! Ідеальне житло, яке не додає витрат, бо заряджається від сонячних батарей на фасаді та підключеного гнізда. Пересувні одиниці, розташовані на приймаючій будівлі, створюють гігантський вертикальний хмарочос, який дозволяє прожити різні пори року в різних місцях і в різних кліматичних умовах і пейзажах, майже без шкоди для навколишнього середовища.

Міський хлоропласт: хмарочоси, що поглинають CO і перетворюють його на крохмаль

Країна: Китай

Автори: Кайю Чен, Юн Лінь, Цзії Лі, Чжіпен Тао

У даному проекті хмарочоса автори розробили різні частини будівлі, об’єднавши етапи та процеси збирання та уловлювання вуглекислого газу, транспортування, зберігання та, зрештою, виробництва крохмалю. В основній конструкції хмарочоса розподілені спеціальні мембрани, які збирають та відокремлюють вуглекислий газ. Далі вуглекислий газ транспортуватиметься величезним поперечним трубопроводом у величезний круглий простір для зберігання. Ряд пристроїв для синтезу крохмалю з вуглекислого газу (CO) та водню розподілено у великому кільцевому просторі. Вся енергія, необхідна для роботи устаткування, надходить від великої круглої сонячної панелі на даху.

Притулок над «гробницею»: мешканці радіоактивних Маршаллових островів

Країна: Китай

Автор: Сюїр Ван

Жителі Маршаллових Островів є безпосередніми жертвами двох основних загроз, що стоять перед людством — ядерної зброї та зміни клімату. Наприклад, на одному з атолів закопано понад 87 тисяч кубометрів радіоактивних відходів, покритих цементом. Місцеві жителі називають це місце “гробницею”. В даний час зміна клімату та підвищення рівня моря лише прискорюють витік РАВ. Святилище спрямоване на переробку радіоактивних матеріалів. Воно використовує здатність певних грибів та рослин поглинати радіоактивні матеріали та важкі метали, а також виробляти органічні речовини та енергію, забезпечуючи мешканців чистою водою, їжею та відповідною інфраструктурою.

Хмарочос із бджолиного воску: вежа, побудована у співпраці з роєм бджіл

Країна: Тайвань

Автор: Цзянь-Цзін Су

Основні цілі проекту – збереження різноманітності комах та відновлення їхньої популяції. Зі штучними каркасами та допомогою бджіл висотна споруда буде побудована як середовище проживання комах.

ОАЗІС-Х2030: Захисна мембрана для відновлення опустелювання

Країна: Тайвань

Автори: Хан-Ю Лай, Вей-Цюнь Кай, Чун-І Є

Зміна клімату та надмірна експлуатація людиною природи призвели до загострення проблеми опустелювання та деградації земель. ОАЗІС спробує запобігти прямому контакту між піском і пилом з посадковими агроплощами шляхом блокування пилу від піщаних бур у пустелі. Вода буде зберігатися за допомогою перетворювача повітряного фільтра в центрі вежі, а також рівномірно розподілятися по землі за допомогою управління з центральної диспетчерської зверху вежі. Оскільки пустельні райони мають нестабільний клімат, а довкілля там швидко змінюється, ОАЗІС підлаштовується та змінюється залежно від різних кліматичних умов.

Адаптація старіння

Країна: США

Автор: Ахмед Хелал

Глобальна пандемія коронавірусу в 2020 році повністю зруйнувала корпоративну ієрархію, коли стало очевидно, що співробітники компаній можуть залишатися продуктивними поза офісом, працюючи з дому. Цей зсув парадигми зробив комерційні офісні башти застарілими. Якщо ця типологія більше не має цінності, то що нам робити із застарілим фондом будівель? Просто знести його було б марнотратно, зарозуміло і недалекоглядно. Єдиний шлях вперед — адаптивне повторне використання — перетворення цих застарілих будівель у яскраві та важливі структури, які слугують пом’якшенню двох фундаментальних архітектурних криз у місті: житла та громадського простору.

FUNG(S)I: авангард відновлення довкілля

Країна: Індонезія

Автори: Крістофер Таніхаха, Вінсентіус Кевін та інші

Опускання суші стало неминучим. В основному це викликано підвищенням рівня моря та одночасним зменшенням рівня підземних вод. Опускання суші викликає нестачу землі, через що мешканці прибережних районів у всьому світі втрачають свої будинки.

Головною метою проекту є зупинка повного затоплення міст до того, як городяни матимуть шанс втекти у безпечну зону. FUNG(S)I виключає необхідність качати питну воду з-під землі, а також формує соціально-культурно-економічні шляхи створення нового живого «ґрунту» для підтримки людства в майбутньому.

Джерело