Або пан, або пропав.
Багатий, як циган на блохи.
Багатому й чорт яйця носить.
Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.
Бачить кіт сало, та сили мало.
Без вірного друга - велика туга.
Без нашого Гриця вода не освятиться.
Береженого Бог береже, а козака шабля.
Близько лікоть, та не вкусиш.
Брехливу собаку далеко чути.
Буває, що й корова літає.
Було б пшоно, а каша буде.
Було, та за водою пішло.
Велике дерево поволі росте.
В закритий рот муха не влізе.
Видно пана по халявах.
Виміняв шило на швайку.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Високо літає, та низько сідає.
Від своєї тіні не втечеш.
В ліс дрова не возять.
В нього руки на всі штуки.
Вода і камінь довба.
Ворона й за море літає, та дурна вертається.
Всякому овочу свій час.
В тихому болоті чорти водяться.
В умілого й долото рибу ловить.
Говори стовпу, а він стоїть.
Голодній кумі хліб на умі.
Горбатого могила виправить.
Гостра була сокира, та на сук наскочила.
Даремно і чиряк не вискоче.
Де відвага, там і щастя.
Дешева риба - погана юшка.
Дома й стіни помагають.
Дурням закон не писаний.
Є в глечику молоко, та голова не влізе.
Жалів яструб курку - доки всю обскуб.
Забув віл, коли телям був.
Заварив кашу, так і їж.
За все береться, та не все вдається.
Задер носа й кочергою не дістанеш.
За дурною головою ногам нема спокою.
Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
Заліз у багатство - забув і братство.
За моє жито мене ж і бито.
За чужим столом не махай постолом.
Згадала баба, як дівкою була.
Знає кіт, чиє сало з'їв.
Знайко біжить, а незнайко лежить.
Знов за рибу гроші.
З одного вола двох шкур не деруть.
Їв би кіт рибку, а в воду не хоче.
Йти на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
Його й чорт у ступі не влучить.
Катюзі по заслузі.
Кігтик застряг-пропав птах.
Кінь на чотирьох, та й то спотикається.
Клин клином виганяють.
Кожна жаба своє болото хвалить.
Коли густо, а коли й пусто.
Колись і в нашої кози хвіст відросте.
Кому що, а курці просо.
Косо, криво, аби живо.
Крутить, як циган сонцем.
Куди не кинь - виходить клин.
Ласий на чужі ковбаси.
Лінивий двічі робить, скупий двічі платить.
Любить, як вовк порося.
Людей питай, а свій розум май.
Лякана ворона куща боїться.
Мак сім років не родив і голоду не було.
Миша не одну дірку має до хати.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам віця.
На голові блистить, а в голові свистить.
На городі бузина, а в Києві дядько.
Надувся, як ковальський міх.
Назад тільки раки лазять.
Називай хоч горщиком, тільки в піч не став.
Наскочила коса на камінь.
На тобі, небоже, що мені негоже.
Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
Не вартий дірки від бублика.
Не все те золото, що блищить.
Не вчи рибу плавати.
Не кажи гоп, поки не перескочиш.
Не копай іншому ями, бо сам упадеш.
Не лізь поперед батька в пекло.
Не сунь носа до чужого проса.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
Не так сталося, як гадалося.
Не так хутко робиться, як мовиться.
Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
Не хвались ідучи на торг, а хвались ідучи з торгу.
Ні в тин, ні в ворота.
Ні кує, ні меле.
Ні пава, ні ґава.
Ні риба, ні м'ясо, і в раки не годиться.
Ніс вище губи носить.
Носиться, як дурень з писаною торбою.
Пам'ятатимеш до нових віників.
Перемелеться лихо - добро буде.
Під лежачий камінь вода не тече,
Піймав куцого за хвіст.
Пішов по шерсть, та повернувся острижений.
Плаває, як вареник у маслі.
По бороді текло, а в роті сухо було.
Поможе, як мертвому кадило.
Поспішиш -людей насмішиш.
Почав обід - мовчу, як кіт.
Правда очі коле.
Про вовка помовка, а вовк до хати.
Продав кота в мішку.
Пропало, як з воза впало.
Рада б душа в рай, та гріхи не пускають.
Робить, як мокре горить.
Родичів багато, а пообідати нема де.
Силою не бути милою.
Старий кіт, а масло любить.
Старого лиса не виманиш з лісу.
Стук-грюк, аби з рук.
Там добре, де нас нема.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Тиха вода греблю рве.
Ухопив місяця зубами.
Хіба все те вовк, що сіре?
Хоч бачить око, та зуб не йме.
Хоч біс, аби яйця ніс.
Хоч близько, та слизько.
Хоч гірше, аби інше.
Хоч дурний, та хитрий.
Хто в ліс, а хто по дрова поліз.
Хто два зайці гонить, жодного не здогонить.
Хто меч підійме, той від меча й загине.
Хто мовчить, той трьох навчить.
Це ще вилами по воді писано.
Цяця, цяця та в кишеню.
Чиє б нявчало, а твоє б мовчало.
Чує дзвін, та не знає, звідки він.
Щедрий на батьківські гроші.
Що бог не дав, то все в торбу.
Язик без кісток, що хоче лопоче.
Язик до Києва доведе.
Яке коріння, таке й насіння.
Який їхав, таку й здибав.
Як корова язиком злизала.
Ясла до коней не ходять.
Як овечка: не мовить ні словечка.
Коментарі
nasinynka
123.10.20, 09:45
Влучно! Чудова підбірка
Hrab
223.10.20, 12:44
Голубка
323.10.20, 20:26Відповідь на 1 від nasinynka
Голубка
423.10.20, 20:27Відповідь на 2 від Hrab
Mykolaj_58
524.10.20, 10:41
в обране !
Кислица
624.10.20, 22:27