П’ять ключових змін в українському правописі

Вживання у словах початкової літери І та И тепер варіантивно для питомо українських слів: Индик та Індик, Ирод та Ірод, Ирій (тобто вирій), Икавка.

Також И пишеться на початку окремих вигуків, наприклад “ИЧ!”, або часток “Ич, який хитрий”.

Окрім того И пишеться на початку слів іншомовного походження: ийбен, Кім Чен Ин.

У решті випадків пишемо літеру І: Іван, іграшка, Ірландія.

Зазначимо, що у “Словнику української мови” Бориса Грінченка близько сотні слів з початковим И.

Буквосполучення “th” у словах грецького походження передається варіантивно: Марфа і Марта, Афіни та Атени, міфологія і мітологія, кафедра і катедра і т.д. Раніше було прийнято зазвичай вживати “ф”.

Але у Комісії наголошують, що в офіційних документах має вживатися перший за черговістю у правописі варіант. Тому, візу ви можете оформити тільки до Афін, не до Атен.

Також правопис допускає по-різному писати й інші слова, запозичені з грецької мови: аУдієнція і аВдієнція, аУдиторія і аВдиторія, лаУреат і лаВреат.

А от щодо латиномовних слів з коренем –ject, то тут укладачі правопису були більш суворі: лише через Є: проєкт, об’єкт, траєкторія, проєкція.

Чимало змін у правописі стосують також і “малого тире” – дефісу.

Відтепер правильно писати “золото-валютний”, хоча раніше це слово писалось без дефісу. Окрім того дефіс “вклинився” і в низку географічних назв, які починаються зі слів Східно-, Західно-, Північно-, Південно-, Центрально-.

Наприклад, Східно-Китайське море, Південно-Західна залізниця, Західно-Казахстанська область.

Зате, тепер є низка слів, звідки дефіс “вигнали”. Це слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-, тощо.

Відтепер ексміністр, віцепрем’єр, оберофіцер, унтерофіцер, онлайн, штабскапітан.

Числівник “пів” у значенні “половина” пишемо окремо: пів Києва, пів яблука, пів відра. Раніше було кілька варінтів написання: через дефіс, з апострофом і разом.

Виняток — слова, з якими “пів” становить єдине поняття: півкуля, півмісяць, півострів тощо.

У правописі затвердили, як писати назви сайтів. Якщо поруч із назвою є родове слово — тоді використовуються лапки і назва пишеться з великої літери: сайт “Вікіпедія”, соціальна мережа “Фейсбук”, проте коли родового слова нема — назва пишеться з маленької літери і без лапок: ґугл, твітер (як це мало писатися раніше — невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році.

Складені назви інформаційних агентств пишемо з великої літері (крім родової назви) і без лапок: агентство Українські Національні Новини, агентство Франс Пресс, агентство Інтерфакс-Азербайджан. Раніше назви писали в лапках.

У новій редакції правопису є окремий пункт, присвячений утворенню фемінітивів. Укладачі пропонують утворювати жіночі форми іменників за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес.

Зазначається, що найуживанішим є суфікс -к, бо він поєднуваний з різними типами основ: авторка, дизайнерка, співачка, фігуристка тощо.

Суфікс -иц-(я) приєднують до основ на -ник (порадниця) та -ень (учениця), а суфікс -ин-(я) — до основ на -ень та до приголосного (кравчиня, філологиня). Суфікс -ес- у правописі охарактеризовано як рідковживаний.

Проект упродовж трьох років створювали 25 мовознавців з установ Національної академії наук України та університетів, які представляють усі регіони України. Вся нова редакція правопис умістилася на 216 сторінках.

Нова редакція правопису – повернення деяких норм харківського правопису 1928 року, так звана “скрипниківка”. Утім, через невичерпність українського правопису, допускається варіативність у написанні слів. Розробники переконані, що новий правопис врятує мову від русифікації та осучаснить її. А нам же лишається научатись писати по-новому та не допускати помилок.

З повним текстом можете ознайомитися тут.