Розумна жінка...

Ні в головному, ні в дрібницях. Тому що – а який сенс? Розгрібати проблему доведеться рано чи пізно, так чи інакше. А брехня віднімає ресурс, який знову ж таки доведеться якось заповнювати. Навіщо це все? Якщо він так і не подзвонив, це означає, що ти йому не сподобалася. Крапка. Фантазії про те, що він поїхав в Гватемалу відвідати раптово хвору бабусю, або втратив твій номер, або так сильно закоханий, що соромиться зателефонувати, – не твої фантазії. Ти не займаєшся самообманом і не страждаєш потім від його наслідків.

Зрозуміло, ти їх любиш. Але тобі є що любити, крім прекрасних хлопчиків – свою роботу, свою сім’ю, своє хобі. Звичайно, чоловіки у тебе були, є і будуть. Можливо, ти вже знайшла чоловіка, з яким плануєш провести решту життя. Але ти не вважаєш, що тільки в цей момент ти відбулася, нарешті, як жінка. Ти була жінкою до нього і залишишся нею, якщо ви раптом розлучитеся. І найголовніше – ти ніколи не станеш задушливою жінкою. Тією самою, що буквально не дає своєму чоловікові вдихнути свіжого повітря, тому що постійно на ньому висить. Ти самодостатня.

Якщо ти щаслива – ти радієш. Якщо тобі погано – ти сумуєш. Ти не ховаєш свої емоції і не пригнічуєш їх, оскільки розумієш, що вони є суттю тебе самої. А ось професійної страждалиці з тебе не вийде, тому що ти себе не накручуєш, не перебираєш свої образи і втрати. Загалом, не влаштовуєш театр однієї акторки – о, як я страждала, яку трагедію пережила! Пережила – і слава богу, нема чого в цьому колупатися роками.

А значить, відразу бачиш, коли тобі брешуть, що, звичайно, дуже і дуже корисно. Але твоє внутрішнє око не вибіркове і не спрямоване тільки на тебе саму. Ти відчуваєш, коли комусь дійсно погано, і ти запропонуєш допомогу. Ти бачиш, коли хтось дійсно щасливий, і ти це відзначиш, тому що людині буде приємно.

Ти знаєш, що тобі личить, а що – ні, і не витрачаєш час на ризиковані експерименти, про які потім пошкодуєш. Ти не женешся за модою, а стежиш за нею і вибираєш тільки те, що ідеально впишеться в твій стиль. Неодмінно зробити на когось враження – взагалі не твоя задача: головне, гармонія зовнішнього і внутрішнього. Що найцікавіше, з боку здається, ніби ти взагалі зовсім не докладаєш ніяких зусиль для підтримки своєї краси, але при цьому ти завжди і всюди виглядаєш доречно. Саме так, як того вимагає ситуація.

У будь-якій сфері твого життя є певні межі, за які тобі не хочеться виходити. Або, навпаки, туди не хочеться когось пускати. І продавити ці кордони не вдається нікому і ніяким способом. Тебе можуть умовляти, підкуповувати, шантажувати або намагатися обдурити, але це марна трата часу і сил. Тому що ти сама вирішуєш, коли, навіщо і для кого ці рамки можна зрушити.

Твоє тіло не підносить тобі несподіваних і неприємних сюрпризів просто тому, що ти до нього уважна. Ти, ясна річ, жива людина і можеш захворіти або раптово погано себе відчути, або просто не виспатися, в кінці кінців. Але у тебе не буває важкого похмілля в той день, коли потрібно виглядати добре і бути бадьорою. Тому що напередодні ти зупинилася рівно тоді, коли було треба. І це, до речі, зовсім не залізна воля і не постійний самоконтроль – ти просто відчуваєш себе, тому що вмієш, а вмієш, бо розумієш, як це важливо.

Мрії – справа хороша, але ти все-таки віддаєш перевагу планам, коли мова заходить про щось важливе. І ці плани ніколи не бувають нездійсненними. Це знову ж таки питання чесності з самою собою, але не в першу чергу. Мало користі від уміння будувати плани, якщо немає вміння аналізувати ситуацію і прораховувати варіанти. Ти вмієш і те, і інше.

Минуле тебе цікавить тільки в зв’язку зі спогадами і накопиченим досвідом. А ось переживати з приводу того, що було зроблено не так, сказано не так і прожито не так, ти не будеш. І його минуле тебе теж цікавить тільки в контексті «А що там взагалі було?». І все. Ніяких «А чому?», «А ось якби …» і «Та як він міг!». Минуле пройшло. А що стосується майбутнього, то ніякого передбаченого майбутнього не буває, і ти – це прекрасно усвідомлюєш. Тому мріяти і планувати можна, звичайно, але жити треба зараз. І у тебе це виходить.

Ти зовсім не збираєшся піддаватися на дурні виверти в дусі «справжня жінка повинна …», але і заперечувати свою жіночність тобі в голову не прийде. З якого, власне, дива? З чого б раптом відмовлятися від кольорів, від гарних суконь і сумочок, від домашнього затишку і від балаканини з подругами? Бути жінкою – прекрасно. Нерозумно від цього відмовлятися, правда?

Джерело: www.tutkatamka.com.ua