Про їжу...

Японські любителі морозива – великі гурмани. Адже вони із задоволенням їдять ці ласощі зі смаком крабів, курячого м’яса і навіть кактусів. Жителі Аляски вважають пікантним блюдо з підгнилими риб’ячими головами. Індіанці майя охоче наминали морських свинок, вважаючи їхнє м’ясо особливо ніжним. Глядачі колумбійських кінотеатрів їдять під час улюблених фільмів не поп-корн, а смажені мурахи. Індонезійці охоче ласують смаженими кажанами. А гастрономічна любов італійців до співочих птахів призвела до того, що в країні були повністю винищені багато видів пернатих.

Українські національні страви широко відомі за межами нашої країни. І це зовсім не стереотип чи приниження національної гідності, просто наші страви – справді смачні.

Борщ – одна з найпопулярніших страв в Україні, існує 3 види борщу: червоний, щавлевий, холодний. Вареники – варене тісто з різними начинками – традиційна українська страва на святковому чи недільному столі. Деруни або пляцки з тертої картоплі – улюблена повсякденна страва українців, зазвичай подається зі сметаною. Ну і, звісно ж, сало – корисне, смачне і ситне, до того ж довго зберігається.

Як бачимо, українці ще ті ласуни. Українська національна кухня надзвичайно багата – банош, куліш, кльоцки, медівники, балабушки, юшки, гарбузяна каша і т.д. Варто зазначити, що кожен регіон має свої страви-родзинки, до прикладу, скуштувати справжній куліш можна лише на полонині у вівчарів.

У 1919 році Бостон пережив маленьке цунамі з меляси: по місту прокотилася хвиля сиропу заввишки близько 2 м. Причиною солодкого форс-мажору став вибух величезної цистерни.

Найдавнішою їжею, яку віднайшли археологи під час розкопок в ПАР, виявилися молюски, якими понад 150 000 років тому пообідав один з наших предків. Вочевидь, людство завжди любило морепродукти.

Людовік 14–й, або Король-Сонце, – не визнавав столових приборів і їв руками все, навіть суп. При цьому він був дуже акуратний: на столі не залишалося ні крихти, ні краплі.

Щоб підтримувати себе в хорошій формі, сумоїст повинен проводити за обіднім столом не менше двох годин. При цьому не тільки наминати їжу, але й щедро запивати її пивом.

Більшість засуджених до смерті американців замовляли на останню вечерю картоплю фрі, стейки, а також гамбургери і чізбургери.

Кожен день в Макдональдси приходять не менше семи відсотків громадян США. 

В 17-му сторіччі вживання кави вважалося в Туреччині страшним злочином. Викриті любителі кави засуджувалися до смерті.

Стародавні греки покращували смак вина, змішуючи його з морською водою.

Суп «Ластівчине гніздо», який так люблять в Китаї, названий так неспроста. Він дійсно готується з гнізд ластівок.

Якщо спробувати розігріти в мікрохвильовці виноград – він вибухне. Тільки не намагайтеся це перевірити – повірте нам на слово.

Класична італійська піца містить кольори національного прапора. Його утворюють такі продукти, як томати, сир «Моцарела» і зелень петрушки.

Деякі китайські любителі чаю не тільки підсолоджують, але і підсолюють напій.

Хочете «підзарядитися» вітаміном С? Тоді пам’ятайте, що в червоному грейпфруті його міститься набагато більше, ніж в жовтому, а в чорному чаю – набагато менше, ніж у зеленому.

Батьківщина звичної для нас квашеної капусти – насправді Китай. Тільки в Піднебесній імперії її не маринували, а вимочували у вині.

У першому кетчупі, що з’явився також в Китаї більше ніж три століття тому, зовсім не було томатів. До його складу входили молюски, маринована риба і приправи.