сижу угрюм за писменным столомчужой себе и мир весь непонятен -то вверх то вниз качается мой дом[Приєднана картинка]как будто он подвешен на канате -то небо вдруг передо мной сверкнёта то вдруг погружаюсь я в болотои - снова ввысь но задом наперёдстекает грязь с души моей и плоти -и вновь болото небо сердца больи шум и гам и скрип переворотаи ветра стон и звон высоких сфер -а я сижу наедине с собойрука дрожит и мысли без полётаи за спиной со скрипом бъётся дверь...1977г.?

...над озером скрипят уключины... (А. Блок)степь шумит кавыльнаяна ветру продрогласквозь туманы пыльнаягорбится дорога -рытвины проточинысловно в прядь извивыветер у обочины гнёт и треплет ивув ожиданьи осенишепчутся осиныполосы прокосныевдоль реки в лощине -с грустью неуёмноюв холоде немеязаводь...

Читати далі...

гітарний ритму бій і стукіт кастан"єт -танцюй, коханий мій, в коханні завжди злет!гнучкий мов пломінь стан оманний наче митьі стиснуті вуста, між віями блакить,і шалу томний біль в коханні віч на віч,волосся темних хвиль серпанково у ніч,а тонкий вигін брів кордоном від зажурі не жалкує стріл у пристрастях Амур.Чумацький пилом путь у незліченність зір...забудь, усе забудь! і докір, і укір -послухай, любий мій, як рветься із тенетгітарний ритму бій під стукіт кастан"єт...[Приєднана...

Читати далі...

я пришёл к тебе с приветом,рассказать, что солнце встало,что оно горячим светомпо листам затрепетало... (А. А. Фет).осміхнись,моя кохано,в цей чарівний дивний ранок!сонце вже торкнулось листя,сяє в росах серебристоі від неба віє свіжість,огортає серце ніжністьй світлим повнитсья коханням,вітерець гуляє ранню,пісня жайвора над полемосвятковує роздолля,польові квітують квіти -їх краса така тендітна!..і туман легким серпанкомдо...

Читати далі...

Мой милый Александр, зачем тебе Египет?Что в Муждуречье ты и в Индии забыл?Не знаю, юный вождь, какой бы здесь эпитетИ титул подобрать, чтоб поумерить крылРазмах и трепет, и разбухшую харизму.Ты закрываешь солнце? Это же смешно...В моей обласканной богами столь ОтчизнеМне закрывали все, от памяти до снов,Мне закрывали уши, нос, глаза и попу,И рот болтливый - утомились закрывать,Ну что ж ты сделаешь для бедного холопа?Иди себе. Ждут полководцы, чернь и знать,Тебя ждут реки крови, водопады лести...

Читати далі...

*** Я руку над столом занёс: - Эх, снова двери снег занёс! Кто б откопал меня, беднягу И шкалик водочки занёс... *** * Туюг- тюркская форма лирики, весьма своеобразная вариация рубаи. Особенность туюга – в типе рифмы. Рифма должна быть омонимичная (такая разновидность рифмы называется таджнис).Рифмуются первая, вторая и четвертая строки, как в рубаи.

не ангелом крилатим і не духома легітом що в листі у ночітобі єдиній розповім на вухокохання наше й стихну на плечія розхвилюю подихом волосся[Приєднана картинка]торкнуся перс, стривожу твої снитобі навію пристрасті і млостіщонайніжнішим шепотом луни...і відійду у світанкову тінь яхмаринкою розстану в небесахя розчинюсь у сонці, у цвітінніу пісні, в росах, у твоїх очах... -ім"ям твоїм у розсвітах зорієкохання світ трояндою зорі!..

вагався довго - виставляти цього віршика чи ні - але, я так гадаю, таки треба і про це...випадково почув вихваляння одного з бандюків як він виграв у когось там пальто у карти - звучить як вигадка, але знову ж таки - але...27. кайфує цвіль...сьогодні такий я радий!аж з радості тої помру -улився в пальто порядне,чинарик оце курю.цю ніч прохерячив в покер,тупого лохА роздяг.у злиднях подохне - похер!і небо йому їз блях.хоч сонний та не з похмілля,сльозиться у холоді зір -повітрям дихаю...

Читати далі...

...почув по новинам, що бандюків у донбаських степах по кількості перевищило наших ЗСУ...мусив щось сказати з цього приводу і отаке ось вийшло "з-під пера"...26. нашестя нечисті.1.в степу моєму розвелись щури,мерзенна зграя сірих кровопивцьта інша твань з кремлівської стіни,що розплодилась клонами убивць.і паранойїк шле свої конвої -в червоний хрест сховав злодйськи смерть,маскує в біле арсенали зброї,пакує щедро кузови, ущерть.і крошево підсипує щурам... -вже й сам як щур...

Читати далі...

25. круки над облогою.стугоном гуркотом гомоном здушенемісто ледь дихає урвантом здавленестежка до обрію десь у віддаленічорнокриваво вибухом скрушенев сизому горнію хмурному крукикружають колами тінями хижимипонад хрестами руїнами хижамив погляді пошук із болями злукисіли на дереві злі насторбученісваряться криками в лунах відлуннимидощ закрапав раптом в часі заблуканийв зиму не зливою птахам в обуреннягрудень захмарений маренням слОтисхлипами хлюпами скреготом з хрипамисіється сіткою що поза...

Читати далі...