Про співтовариство

Прочтите "Цели и правила сообщества". Стоит важной заметкой.
Я знаю, что почти все пишут стихи.Зачастую просто*В стол*. И у вас есть стихотворения любимых авторов.Многие пришли к этому через какую-то стихию, что наталкивает на жгучее желание выразить себя в стихах.Мне интересны ваши стихи.И я верю, что каждый человек уникален.Надо разжечь эту искру поярче.Пусть мы у неё согреемся.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Стих_и_я

Дорога в осень

[Приєднана картинка]Дорога дальняя меня уводит в осень, Поля покрыла изморозь уже, И мне давным-давно не двадцать восемь, И было много разного в судьбе. Сквозь утренний туман деревья проступают, Бредут коровы мирно вдоль реки, Росою утреннею бархатцы сияют И песнь свою выводят петухи. Восток окрасился зарёю новой И сказочными стали облака, И пахнет где-то спаленной соломой, И крынкою парного молока. Дорога дальняя меня уводит в...

Читати далі...

Mascherata

  • 09.10.15, 18:13
[Приєднана картинка]Осенний маскарад горитОн жжет лишь праздничные краскиВенецианской яркой маскойСкрывает холодность ланитВ папье-маше провал глазницЧернеет пустотой прощальнойВ дворянстве пишут все мещанеО красоте костров-зарницЛесов, и парков, и садов,И восхищаются безмерноНо красно-желтое инферноВам метит далеко не в бровьБыстротекущий карнавалЭстета взгляд мельком потешитНо в сердце тлеет ад кромешныйСияет улиц АбырвалгКакие дивные черты!Изысков вычурны узоры!Но пролетает грустный...

Читати далі...

Хто будить уранці?

Ти торкаєш мого обличчя, Тихо-лагідно...І лоскочеш. На світанку глянеш у вічі, Час поніжитися по ночі... Заширмую вікно - то зникнеш... За портьєрою станеш смирно. Просто хочу заснути, відвикши, Від усяких пестощів... Сіро... Стали стіни самотньо тінню... -Добрий ранок, мій сонячний звіре!.. Знов в кімнату заходить проміння...

іду крізь парк...

  • 09.10.15, 15:08
іду крізь парк немов крізь злам у часі[Приєднана картинка]між днем оцим й минулим по межі -самотно тут, печально в одночасі,тут обрис твій за краплями імжі.вагомо листя жовкле з віт спадає,сковзає тихо у веселі дні -минулі дні...вже й спогаду немає,як наче ти наснилася мені.а серце в грудях так щемить і ниє!з чого? чому?...і звідки ця печаль?!чи то вже дощ такий журливий нині,у прохолодний у вечірній час,в осінній час, у невимовний смуток...я смуток цей у спогади візьму.

вирішуються долі...

  • 09.10.15, 14:59
вирішуються долі всі без насі зустріч кожна оповідь прощання...а я про тебе думаю весь час -на терезах розлук моє кохання.між нами відстань, відстань наче крик!печальних дум не зміряти ніколи.до болю в серці я давно вже звик,але не звикну до душі без волі.відчуджено стою серед стихіймарнот і днин на зламі існування.крізь пил і дим я бачу погляд твій,привітний жест і усмішку вітання -та знаю я на терезах надійлише самотність і вага чекання...

ЖУЖА

...Вот и Осень пришла, с деревьев опали листы Хоть и вместе сейчас, с тобою мы точно не пара! Видел много за лето похожих, но ТЫ — это ТЫ!!! С первой встречи ты сразу, как-то в душу запала Как "влюблённый вампир" — Ты пила мою кровь По-французски, манерно, называл тебя — "ЖУЖОЙ" Я прощал тебе всё, но однажды "Большая Любовь" по причине тебя, чуть не стала ужасным конфузом! Я признаюсь, что ты — истрепала...

Читати далі...

віршування в окупації.

47. самотний сталкер.а час іде, життя триває...біда схитнула метроном,трима на ниточці, хитаєтвій світ, в якому злам і злом.віднині ти самотний сталкер -шукаєш стежку між руїн,каміння де, прути з металустирчать в іржі з бетонних стін.з"їдає очі дим ядучий,що від згасаючих вогнів... -прямуєш вперто і рішучов таємний схрон від ворогів.а в завтра знов ввійдеш понурошляхом, який і пил, і прах -не озираючись в минуле! зола і мор зворотний шлях.ідеш спираючись на костуркрізь дим і попіл...

Читати далі...

Я не хочу !

[Приєднана картинка]Я не хочу оград, хочу поля, Луга и степи, райских кущ сады.Благоуханна щедрая земля.Озера, реки, тихие пруды. И тянутся, с мольбой и чистотой,Пушистые головки хризантем.Весь этот мир сияет красотой,Но жгут его всю радость, а затем?

Ты махала мне рукой…

Чайки жалобно кричали, отобрав у рыб покой Ты на пристани стояла и махала мне рукой Ветер дунул, не на шутку, (пробирала дрожь тела) На тебе задралась юбку, послав чуточку тепла Эх! И я... задрал бы юбку, нежной, ласковой рукой Так, что ночь, моя голубка ты шептала: "Только мой!" ..Ты на пристани стояла, выделяясь из девчат Тем, что матерно кричала (Как не...

Читати далі...

* * *

  • 05.10.15, 13:25
Быть с тобою навечно, Наслаждаясь дыханьем. Подарить тебе вечность, И растаять в экстазе. Закружиться, забыться, Утонуть в твоих ласках, Быть счастливою песней, В этом мире прекрасном! 6.01.2015