Лише на мить...
- 17.11.10, 21:20
Залишся спогадом весни
В моїх очах і в пам’яті просторах.
І ненароком загляни у мої сни,
Розлийся в них безмежним синім морем.
Так, як колись, до вій торкнись осіннім вітром,
Розбий розлуку хоч на мить любові світлом.
В словах байдужість… Та в душі її немає.
Душа за посмішкою сльози знов ховає.
Ти в свої сни мене не клич… Прошу, не треба.
Нехай тебе зігріє ніч Любов’ю неба.
Загубиться серед зірок наше кохання.
До твоїх вуст лиш один крок… Та вже світання.
Забудь… Пробач… Це міражі, уламки мрії.
Та в те, що ми уже чужі, серце не вірить.
Нехай дощем розмиє час стежку до тебе.
На мить лиш згадкою про НАС прилинь до мене…
Густая дымка улицы покрыла,
Сверкают бледно вдалеке огни,
На тротуаре словно клубы дыма,
А в воздухе лишь капельки одни.



