Ми всі виросли на казках, які закінчують хепі-ендом — весіллям. Що буває після весілля, чомусь не розповідають — мабуть, вважають, що далі іде нестримне щастя. Однак далеко не всі знаходять в шлюбі лиш радість і позитив. Деякі люди вибирають шлях самітника.

Ми в Тутка думаємо, що таких жінок, як героїня цієї статті, дуже багато. І напевно багатьом з наших читачок будуть близькі її думки.

Мене звуть Олена, мені 34 роки, у мене є маленька дочка, і я розлучена. Не через те, що чоловік мене покинув, а тому, що я це вибрала.

Мама завжди повторювала: «Кожна дівчинка хоч раз повинна “піти” заміж». Я вірила, адже мама заміжня, і тому у неї є я.

У моєму оточенні вважалося, що заміжня жінка автоматично успішна: у неї є найголовніше — чоловік. Знайомі самотні матері носили презирливе прізвисько «самотня матуся». Ще б пак: не змогла утримати чоловіка, народила не в шлюбі! В якомусь сенсі це була ганьба.

Трохи краще ставлення було до жінки, яка все ж таки була заміжньою і з якихось причин залишилася сама з дитиною. Таку жаліли, адже розлучаються не від гарного життя.

Вже будучи підлітком, я відчувала тут якийсь підступ: безхмарного щастя і любові між батьками я не відчувала. Дітей важко обдурити — я бачила, що вони просто живуть “як годиться”. Як родичі, як близькі, але не як люди, які пристрасно люблять одне одного.

Одного разу мешканці Мельбурна Лалі Мохмеді спала на думку оригінальна ідея, як перетворити любов свого 3-річного сина до книжкових персонажів у любов до здорової їжі. Сьогодні її рецепти копіюють інші батьки, яким більше не треба переконувати своїх дітей в користі правильного харчування. Вони і так з радістю все з’їдають!