Шекспир

Максим Рильський, "Шекспір" 1920 р.

Блукав я сам у браконьєрськім строї
в гаях зелених Анелії старої,
а вколо, в затуманеній далі
проходили блазні і королі.

Присівши на пеньку, серед поляни,
я розглядав видовисько туманне,
і рисами тонкими рисував-
і людям вічне у хвилинном дав.

Актор, п`яниця, мрійник і мисливий,
любив я слів непереможні зливи,
кохання, муки, ревнощі и гнів,
характери із криці і шовків. 

И я в наряде браконьера было
в лесах зелёных старой Англии бродил, а
там ,близко, в даль туманную брели
шуты и короли.

Присевши на пенёк среди поляны,
я наблюдал ристалище в тумане-
и тонкими мазками написал-
и людям вечное в минутном дал.

Актёр, питух, мечтатель и охотник,
любил я слов победные когорты,
любовь и муки, подлость и расплату,
характеры из шёлка и булата.

перевод с украинского Терджимана Кырымлы