Сальна церемонія

  • 29.04.17, 09:50
Коли я був у Японії, то привіз туди літаком два кілограму сала та три літри перцівки. За японськими митними правилами вартість спиртного, що ввозиться, не має перевищувати 2000 доларів, а мої три літри тягнули ну максимум доларів на 20-30, так що проблем не було. Отже Японія, Спочатку ми пили саке в Хіросімі, а потім переїхали до Нагасакі, і тут уже я витягнув перший шмат сала.
 
Витягнув і повідомив здивованим японцям, що це - українське сашимі, а ось це, сказав я , витягуючи літрову пляшку перцівки, українське саке. Сало я віддав ґаздині закладу, в якому ми пиячили, і попросив накраяти, як зазвичай у них краять сашимі. Хазяйка прийняла у мене шмат сала як приймають щось справді коштовне та з витягнутими вперед руками, на яких лежав шмат сала, попрямувала урочистою ходою на кухню.

Хвилин за п'ять вона з'явилася з величезною тарелею, на якій тоненькими скибочками було нарізано сало, посередині тарілі з сала була викладена троянда. В окремій тарілці лежав японськуй хрін васабі. Все це поставили посеред столу.
-Панове,- звернився я до поважних гостей,-перед вами традиційне українське частування - сало та перцівка. Але його споживання має певну церемоніальну основу.
Японці, розуміючи, закивали головами.
- Отже, шановні, зараз я вам покажу, як прийнято споживати сало з перцівкою в Україні. Перш за все ви берете скибочку сала та кладете на нього трішечки хрону. На жаль, українського червоного хрону з буряком немає, тому скористаємось зеленим васабі. Після того, як сало з хроном готове, майстер церемонії розливає всім по 50 грамів перцівки. Найстарший за столом підіймає гранчак, всі інші теж підіймають, старійшина вимовляє традиційний український тост "БУДЬМО",що означає японською "БАНЗАЙ", на що члени церемонії відповідають "ГЕЙ",шо означає японською "ХАЙ"(згода). Тоді старійшина вдруге каже "БУДЬМО",і всі відповідають йому "ГЕЙ", і втретє каже старійшина, але вже тричі"БУДЬМО!БУДЬМО!БУДЬМО!", а всі тричі відповідають "ГЕЙ! ГЕЙ! ГЕЙ!", після третього "ГЕЙ!" на видиху ви ковтаєте перцівку і відчуваєте, як живий вогонь розливається по роту, стравоходу і шлунку, і буквально за 5 секунд закусюєте ніжним шматочком сала із пекучим хроном. Після цього ви можете закусити ще чимось, усміхнутися іншим членам церемонії, а після цього й повторити вдруге та втретє, вже призначаючи тостуючим когось іншого.

Японці були вражені простотою та елегантністю церемонії. Перцівку було налито в маленькі глиняні чарочки для саке. Тост взяв дідусь, що бачив своїми очима із віддаленої гори вибух над Нагасакі. "БУДЬЗЬМООО!" - голосом самурая, що закликав до битви, гукнув він. "ХЕЙ!"-відповіли японці. "БУДЬЗЬМОООО!"- ще гучніше вигикнув стариган. "ХЕЙ!"-завзято відповіли семпаї. "БУДЬЗЬМОО! БУДЬЗЬМООО! БУДЬЗЬМОООО!"- відчиваючи урочистість моменту, грізно проспівав старий. "ХЕЙ! ХЕЙ! ХЕЙ!"-гаркнули японці і проковтнули перцівку.

Їх очі округлилися. "Ооооооо!"- здивовано й поважно сказали японці, подивившись на мене.
-Александер-сан, ми маєм вибачитись перед вами.
-За що?-здивувався я.
-За те, що попереджали щодо міцності саке та бабатової горілки-вони просто ніщо у порівнянні з міццю вашого українського саке.

Олександр Заклецький
Post-Поступ №1 (94)