Дякую, люди- Титани
- 21.06.24, 22:07
Кожен раз, коли дивлюся, плачу.
Хоча, сьогодні бачила усміхненного молодого хлопця на протезі.
Життя продовжується....
Хтось віддав здоров"я заради батьківщини ......
Честь і слава назавжди.
Останні статті
- Біль...
04.10.2024, 09:29 - Дякую за захист
01.10.2024, 09:24 - філологія
30.09.2024, 21:19
репост. хай буде тут
- 07.06.24, 09:20
Олександр Морозов, військовослужбовець ЗСУ
Я не знаю який сьогодні день війни. Не маю поняття які з відки самальоти летіли, і скільки ракет чи шахедів збили за сьогодні. Мені давно не важливо які там цифирки втрат противника. Минулого року коли я повертався з відпустки я написав пост про дві країни. Так от, повертаючись зараз з відпустки, проведу паралель що за рік змінилося.
Чи стало гірше за межами зони бойових дій ? Ні... Все цвіте, пахне, ложится асвальт, дурні гроші витрачаються на потреби які по суті не такі важливі. Єкономіка воєного часу так і не пришла в Українську війну, бо нахер воно нам вобше нада, Захід все дасть. Може і дасть, але краще своя синиця в руці, ніж чужий журавель в небі.
Всіх одне запитання. Коли це все закінчится?! Не питання скільки нам до перемоги? Чи як скоро ми їх здолаємо? Питання про закінчится. Не вникаючи в суть і наслідки. Навіть такі криваві життєві уроки нічого не навчили більшість звичайного люду, кроме того як дивитись жданова в ютубі.
Про зменшення чоловічого населення на вулицях можна довго говорити, але я припускаю, що ці всі чоловіки не пішли замінити тих хто третій рік ротується з Запоріжжя на донбас, а з добаса на Запоріжжя, бо так чесно, бо так було б справедливо, бо так принаймні правильно. Історій про 1.5 роки з квартири не виходить почув не одну. Всі лягли на дно. Існує велика імовірність того, що ми можемо з того дна не піднятися.
Загалом життя в містах таке як і було до повномаштабки. В всіх всьо харашо. А шо його робить ? Живем як жили, ждем коли це всьо кончится.
Розуміння того, що в цій війні участь будуть приймати всі, так на третьому році не зявилося.
А ну да, ще там з світлом щось не так, то всі якісь дьоргані, а так, в принципі пока свету нема, то можна і на шашлики сходить...
Я не знаю який сьогодні день війни. Не маю поняття які з відки самальоти летіли, і скільки ракет чи шахедів збили за сьогодні. Мені давно не важливо які там цифирки втрат противника. Минулого року коли я повертався з відпустки я написав пост про дві країни. Так от, повертаючись зараз з відпустки, проведу паралель що за рік змінилося.
Чи стало гірше за межами зони бойових дій ? Ні... Все цвіте, пахне, ложится асвальт, дурні гроші витрачаються на потреби які по суті не такі важливі. Єкономіка воєного часу так і не пришла в Українську війну, бо нахер воно нам вобше нада, Захід все дасть. Може і дасть, але краще своя синиця в руці, ніж чужий журавель в небі.
Всіх одне запитання. Коли це все закінчится?! Не питання скільки нам до перемоги? Чи як скоро ми їх здолаємо? Питання про закінчится. Не вникаючи в суть і наслідки. Навіть такі криваві життєві уроки нічого не навчили більшість звичайного люду, кроме того як дивитись жданова в ютубі.
Про зменшення чоловічого населення на вулицях можна довго говорити, але я припускаю, що ці всі чоловіки не пішли замінити тих хто третій рік ротується з Запоріжжя на донбас, а з добаса на Запоріжжя, бо так чесно, бо так було б справедливо, бо так принаймні правильно. Історій про 1.5 роки з квартири не виходить почув не одну. Всі лягли на дно. Існує велика імовірність того, що ми можемо з того дна не піднятися.
Загалом життя в містах таке як і було до повномаштабки. В всіх всьо харашо. А шо його робить ? Живем як жили, ждем коли це всьо кончится.
Розуміння того, що в цій війні участь будуть приймати всі, так на третьому році не зявилося.
А ну да, ще там з світлом щось не так, то всі якісь дьоргані, а так, в принципі пока свету нема, то можна і на шашлики сходить...
Наша земля
- 26.05.24, 18:19
Тотальний розпач, що несеться звідусіль, підпилює і без того розхитану нервну систему. Після переїзду з окупації очікування семи діб на блокпостах Василівки вилізло бонусом купа хвороб. Як каже одна з моїх докторинь : " дорогенька, гідозепам- то вже наш хліб"))) А я ще не їм його, пручаюся. І взагалі кожного ранку розумієш, що комусь набагато гірше. А тому, хто загинув, так і взагалі...
Бісить линуче з усіх прасок лайно щодо" тцкашників", "зсушників". Всі рожевенькі і пухнасті, спостерігають, що воно далі буде. А хлопці там. Чому вони повинні.
Ніхто крім них? Низький уклін назавжди вам, рідненькі...
На бложиках, забутих, тупе старе піздло вісмут відчуває себе королем. Соромище страшне. В противагу чоловікам його віку, що воюють на Запорізькому напрямку. А я нагадаю тобі, що казав дядько з тієї бригади: "На цій землі , окрім козаків , ніхто жити не буде".
Тобто люди честі і совісті там. На фронті. Як і раніше.
Віками, за Україну. За нашу землю.
Віками не змогли її отримати і завжди намагалися захистити, але совість їх віками чиста.
Як і тих, хто зараз на фронті.
Дякую ЗСУ за кожен ранок і день у вільній країні.
Недавно дізналася, що двоюрідний брат на війні, є більш конкретна ціль донатів.
Великі жернова історії знову перемелюють українців...
Але ми живучі.
Віками це довели...
Це наша земля.
Пам'ятаю....
- 09.05.24, 09:19
Цей день. З дитинства, школяр кінця 80 тих. В повітрі особливий запах бузку і тюльпанів- іду на святковий мітинг. На душі щемливо. Потім у 2000 них, теж, сльози на очах. .. "Мне кажется, порою, что солдаты...."
Ми, українці, щиро і віддано шанували пам'ять загиблих у Другій Світовій. Але ніколи не танцювали на кістках. Ми щиро любили їх культуру, вірили брехні, а потім дізналися, що вони крадії і вбивці. Почали з крадіжки назви своєї країни і далі крали все...
Тепер вони, новітні фашисти, прийшли вбивати нас, нащадків тих, з ким " пол Европы прошагали, пол Земли. Этот день приближали, как могли"". Пам'ятаю цей день за розповідями бабусі.Її рідний брат, ветеран, герой ордену Червоної Зірки, та багатьох інших, дійшовший до Берліну, учасник параду Перемоги на Красній площі, приїжджав до нас у гості ,але ніколи не розказував про ту війну. Потім вже в юності, коли розкрилися секретні архіви, читала про звірства армії побєдітєлєй у Берліні... Дід Петро ніколи не святкував це свято, хоча приймав участь у піонерських зборищах, парадах і т.д. Багато хворів, і багато пив, рано помер.
Бабуся теж зустрічала цей день 45 року у Берліні, їх, остарбайтерів 8 травня звільнили американці.
Стираються з пам'яті її розповіді про життя у рабстві....
Війна завжди - це горе, кров, бруд. Її можна лише пам'ятати, щоб ніколи знову вона не повторилася.
Пам'ятаю трансформацію своєї свідомості, коли почав доходити абсурд життя країни 404, ще до повномасштабної війни.
А потім початок війни стер усе радянське і російське навіки.
Тепер ми пам'ятаємо звірства нових рашистів
div>
Слава нашим Героям.
Вічна пам'ять загиблим.
Пам'ятаю, поминаю....
Не забудемо, не пробачимо....
Нагадую дитині, і їх покоління точно не пробачить Маріуполь, Бучу, Ірпінь, Ізюм.
Пам'ятаю, поминаю всіх жертв коричневої і червоної чуми.
Молюсь за наших хлопців.
Наші найкращі. Як завжди цвіт нації, що захищає Україну.
Сюр ) that's all they need
- 30.04.24, 16:30
- Галько! Галько, ти мене чуєш?
- Шо?
- Я тобі кажу, копай, а не думаєш чорті що ото!
- Мамо, я копаю, копаю! Але розумієш ,на блогах видалили мої замітки, тепер ніхто не дізнається, яка я геніальна провидиця .
- Які до біса замітки, нам треба ще пару соток сьогодні добити.
- Мамо, але ж я несла таємні знання у сірі маси, це все дуже важливо, вони ,ці плєбси ,думають, що перемогли мене. Ти що не розумієш, як це важливо довести свою геніальність в інтернеті ?
- Я знаю, що важливо копати. Бо жерти влітку не буде чого, опять ти без роботи теліпаєся, а мені вас кормити. Та ще мужчіну цього твого, що ти там видумала. В грузинський ресторан, відітє, він тебе поведе. Тьфу, а сало з картоплею любить за дві щоки наминати. Я кажу - копай!
- Копаю, копаю. Але мої таємні знання завжди зі мною, розумієш. Я не піду, як усі ці нещасні запрограмованою дорогою! Їх ведуть, а вони слухняно біжать.
- Так, так. Понеси тайні знання у маси. Ось сьогодні доб'ємо город і все. Підеш на свої блохі.
****
Не укладаються вже в голові щоденні трагедії. Хто як вже може рятується, згодна ...
Рсня п*д*р*си
- 20.04.24, 19:56
Це 100 відсотків
Навіки прокляті нарід вбивць, мародерів, гвалтівників, які і кров'ю у сьомому коліні не змиють свої гріхи.
Тримаємось ....
З вірою лише у наших хлопців....
Квіточки. Марі, надихаєш щось постити:)
- 10.04.24, 17:17
Були в моєму садку. Кожного року. Не бачила їх два роки майже.
А чому на одному з тракторів не було "птін, ввєді вайска"???
- 21.02.24, 21:50
Олена Кудренко з фб
Фантасмагорія.
Пшемисль накрило "Градами". Від щоденних вибухів гинуть люди, іноді десятками. С-300, С-400, "Іскандери" "утюжать" прикордонні території, не залишаючи ні історичних пам'яток, ні шкіл, ні дитсадків, ні житлових будинків. В такому ж становищі Хелм. Якщо кордон буде прорваний, то ворог здійснить кидок на Люблін, одночасно на Жешув, а там з Білорусі буде кидок на Білосток, звідки до Варшави всього 188 км.
Т-64 на одній заправці їде понад 300 км. З Любліна до Варшави ще ближче - 172 км. Їм навіть паливо підвозити за собою можна не поспішати, бо підійдуть одним маршем. Позаду танки залишають випалені поля, де фермери Якуб та Франчішек, дивом залишившись живими, бачать коричневе спалене прильотами зерно, яке вони власноруч вирощували. Від нього в почорніле від диму небо підіймається сморід, змішаний зі сморідом від мертвих тіл цивільного населення. Якуб впізнає сусіда, з яким стояли разом на кордоні, не пропускаючи автівки з військовою технікою для ЗСУ. Поряд дружина сусіда, дивом не згвалтована непроханими гостями, бо поки їм ніколи - вони шурують на Варшаву. Але ж мертва. Ще далі собака сусіда. І повністю випалена земля. Посічені стовбурця дерев. Міськрада зруйнована одним влученням ракети з Каспію. Чи ближче. Чи КАБом-500. Чи просто артилерією. Якуб ще не навчений розрізняти типи ракет, а Франчішек не навчився зупиняти кровотечу, і тому вони почуваються беззахисними.
Гданськ обстрілюється шахедами, і вдень, і вночі, пофарбованими в чорний колір, щоб складніше було збити. Хоча, це ж українці цим займалися, тобто опором, збиттям, - для Гданська немає сенсу їх фарбувати. "Гєрань-2" може летіти коли завгодно, бо ж ніхто не збиває, і ніхто не очікував, що доведеться це робити. Порти зруйновані, і ось вже зупиняється експорт морем, а мільйони мігрантів біжать до кордонів з Німеччиною.
Справедливості заради, німці допомагають, бо ж мають історичну провину перед Польщею. Впускають мігрантів, виплачують допомогу, надають гуманітарку. Але зрештою німці блокують кордон та виставляють банери: "пішли геть, сучі діти". Натовпи німців обходять колони польських вантажівок та висипають зерно на землю, або ж не зерно. Вже не рахують, що там і як, бо розлючені.
Угорщина завзято працює на Путіна і відмовляється зустрічатися з перемовниками. Білорусь стає плацдармом для ворожого наступу. В морі величезна кількість мін. Ракети накривають велику частину прикордонних територій, і вже загинули тисячі мирних поляків. В Пшемислі масові тортури, згвалтування та мародерство. Згодом там знайдуть масові захоронення, десь в лісах. Десятки мертвих тіл, і діти їх також. Бойові буряти познімають всі дроти зі стовпів, думаючи, що таким чином привезуть собі додому інтернет. Позабирають майно, навіть собачі будки. Солинська ГЕС на річці Сян буде підірвана, і по вулицях Солині будуть плисти тіла колись безтурботних мешканців, не готових до такого лиха.
Катівні Хелму увійдуть в історію як місце масових тортур, де цвяхи вбивали під нігті, били електричним струмом та імітували розстріл за розстрілом "вєлікіє російскіє освободітєлі".
ООН покаже стурбованість, а ракети, які ненавмисно (або ж навмисно) долетять до Німеччини та впадуть десь в полях, дивним чином залишаться майже непоміченими керівництвом країни. Бо ж нікому не хочеться воювати за інших, навіть якщо вони там гинуть тисячами. НАТО ж створювалось не для захисту від Росії, чи не так? Досі невідомо, хто ж головний ворог Європи на цьому континенті, це ж точно не Росія? Бо коли вона напала на Ічкерію, на Молдову, на Грузію, потім на Україну, коли поглинула Білорусь - це ж не та сама загроза, чи не єдина, для європейців, задля протидії якій НАТО в Європі й створювалось?
А в США виграв Трамп. І йому на ту Польщу...
Якуб та Франчішек спитають: а як же ж так? Як так сталося, що кудись зник такий зручний буфер у вигляді українців, які до цих пір билися з навалою? Де місцями треба відстрілюватися на 360 градусів, місцями на одного українця семеро росіян, місцями не вистачає боєприпасів, а їх суне понад сорок тисяч на одне село, де до війни максимум тисяч п'ятнадцять жило мирних жителів?..
- Агов, українці! Чому ви нас не захистили? - можливо, спитали би Якуб та Франчішек. - Що ж ви не втримали кордон, і це зло докотилося до наших кордонів?!
Хоча, не спитають. Бо не вірять, що так станеться.
Звернення до адмінів сайту високої культури і побуту
- 19.02.24, 20:46
Шановне панство! Чи панянки, чи пани, невер майнд.
Звертаюся з таким маніфестом. А чи не пора вам видалити з наших коханих бложиків ( де ще іноді блукають юзери) оце падло, що іменує себе Hagal.?
Тому що воно методично, з'явившись тут, послідовно, сіє Іпсо і зраду. І ненависть до України.
На її блозі пасуться віслюки типу вісмуту і пристойні дівчата і мужчини ,деколи.
Звертаюся до тебе, припизжене. Те, що ти хворе на голову, уявляєш себе чи то каралєвой, чи то гадалкой, нікого не волнує особо. То явний діагноз і так видко .
Але, падло ти тупе, стули пельку і хватить вже сіяти зраду. Бо ти сидиш у дурці десь і рісуєш свій мір , і отрабатуєш гнилий рубль, а хтось щоденно гине. І захищає тебе, дебілку. Звісно, якщо ти в Україні.
Наболіло.
