Вночі наснилося. Я на подвір'ї у себе в селищі. Прийшли рашисти, як минулої весни. "Кто вы такая?" - кажуть вони мені. А я стою і кажу: "Я- громадянка України". І сирена розбудила. Майже неділю немає зв'язку з батьками. Здогадуюсь, що були на тому сраному "рєфєрєндумє" ...і мабуть отримали папірець з куркою.... З мамою балакали лише про школу, кляті хвороби, котів та собак. Ні пари з вуст, що у них там...На серці неспокійно. Мала засмучується, що тупі рашисти...

Читати далі...

Запам'яталася фраза 60 -літнього воїна бригади, що воює на Запорізькому напрямку. Врізалася в пам'ять. Дякую, рідненькі! За кожен день і кожен сантиметр рідної землі, що ви звільняєте. Зі святом. Слава ЗСУ.

З кожним днем таке враження, що все твоє земне існування летить шкереберть. І хто ти взагалі серед цих уламків...ніхто. Тебе просто давить великий уявний прес. В один момент він розчавить тебе. Але ти борсаєшся. І таки ще виходить "Так, зараз нерви у нас же які...'- каже сумно сто п'ятий лікар, дивлячись на тебе, як на вітрину, де мабуть теж летять "уламки" його свідомості. "Та ні, це все ж до війни, мій стан такий ще до повномасштабної війни, я ж тоді була до біса ...

Читати далі...

Хоч і приїлася фраза, але )))))зайшла в один московський чат по ссилочці Фейгіна)))) там орейро , точно )Слава нашим мужнім воїнам і низький уклін назавжди. За нами правда. Слава ЗСУ[Приєднана картинка]

Бердянськ, фото Юлія- Юлія з https://www.facebook.com/groups/209526175755124/user/100001848080218/[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Із місцевого пабліку. Уявляю є..ла цих зрадників. ЗСУ поряд!!! "Ну, вот мы и дождались приятных новостей. Колобки потихоньку разбегаются из Украинского Бердянска, думая, что если колона автомобилей и автобусов выезжает рано утром со Спорткомплекса, то ее никто не заметит. Витязи нехотя стягиваются поближе к фронту с награбленными пожитками, понимая, что вряд ли уже смогут ими воспользоваться после встречи с нашей Армией. Милицианты-колобки поумнее уже в пути на болота, поглупее...

Читати далі...

Не запитали Рамашку, як він, тепер відчуває їх? Але по є..лу видно, що так.

якого ми залишили вдома. він порається сам по господарству. (це такий гумор, щоб не плакати) сумуємо. (але щоб розказати достеменно як, то треба передивитись тонни матеріалу - малюнків, коміксів і переслухати байок) нехай всі повернуться додому.чи зрозуміють нарешті, де їх дім)тектонічні зміни в долях та свідомості мільйонів.що краще, те і те, мабуть... головне - встигнути сказати те, що хотів. але клубок у горлі іноді заважає. набутися поруч. як момент. і як ...

Читати далі...

Дякую вам, тримайтеся, рідненькі! Слава ЗСУ.

На блогах Байок ностальгує за срср, і тримтить перед ворожим Заходом, поки наші Герої звільняють нашу рідну землю.І хочу сказати вам, совкодрочєрам, ви скоро помрете, а наші діти і внуки буть жити у вільній країні.А це фото від дій новітніх фашистів. Невже це можливо у 21 столітті? І хай у горлі убивць навіки зостануться кістки вбитих і закатованих українців, а також у тих, хто їх підтримує. "Орест" після московитського полону. [Приєднана картинка]Українські...

Читати далі...