хочу сюди!
 

Лилия

38 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-40 років

Лист із Херсону

  • 09.06.22, 15:07
"Наташа, ми тримаємося щосили. Відчувається, що вони бояться. 
 Дуже бояться. Вони можуть зупинити на вулиці будь-яку людину і змусити повторити кілька разів, що вони великі, що вони сильні і ми хочемо жити з ними.
Ми опускаємо очі і повторюємо, а в голові крутиться - як же ви, с@ки, боїтеся, якщо вам, для вашої величі, потрібно, щоб хтось про цю велич повторював. 
Як ви самі в собі не впевнені.
Це як, статевий акт з імпотентом, якому треба нескінченно повторювати, що він сильний, що в нього все виходить, дуже довго і вперто для нього старатися і при цьому думати, коли ж це болісне знущання, нарешті закінчиться.
Ми повторюємо це для того, щоб зберегти нас усіх. Тому що дуже складно воювати беззбройній людині проти безмозглого тулуба з автоматом.
Тому що потім, коли цю нечисть виженуть із нашої землі, нам треба буде упорядковувати місто. З ким би ми зараз не говорили, у всіх одні слова.
Слова, що у місті запах гнилі. Нам, напевно, потрібно буде дуже багато миючих засобів, щоби просто довго мити тротуари, будинки, і навіть дерева.Тому що все, до чого торкалися ці нелюди, має запах гнилі.
Вчора одна жінка, пенсіонерка, відмовилася повторювати, що вони великі. Три здорові мужики її роздягнули і залишили на вулиці, заборонивши комусь підходити до неї, щоб допомогти.
Три години вона роздягнена стояла на вулиці і тільки голосно говорила:
«Не підходьте до мене, мої рідненькі. Не наражайте себе на небезпеку. Будь ласка! У нас ще буде з Вами дуже багато справ... Потім!
І ще. Вони крадуть.
Вони крадуть усе.
Мені навіть складно вигадати, що вони не крадуть.
Ми ніколи не бачили крадіжки у таких масштабах. Починаючи від дитячих іграшок і закінчуючи ящиком овочів, що підгнили.
Вони бояться, бо у місті постійно розклеюють листівки.
Наші листівки із українською символікою.
Ми чекаємо на ЗСУ. І коли вони будуть близько, то херсонці голими руками та зубами розправлятимуться з нечистістю.
Вони це відчувають.
Тож поспішають.
А ми зачекаємо.
Зачекаємо.
Зчепимо зуби, стиснемо кулаки до оніміння в пальцях і чекатимемо. Тому що нам є заради чого чекати.
Щоб було раз і назавжди. І жодного з цієї нечисті не лишилося.
А потім митимемо місто.
Довго.
Наташа, передайте всім, що Херсон – це Україна!
І, якщо можете, моліться за нас, називаючи у своїх молитвах усі українські імена. 
Тому що це наші імена..."

Автора написаного по зрозумілих причинах не вказано.


Та ще один привіт із Херсону!!!

Волонтер дядя Гриша з м. Херсон.





А на блогах як завжди... помідорному зраднику весело у своєму бредовому ідіотизмі.




17

Коментарі

19.06.22, 20:52

    210.06.22, 08:20

      311.06.22, 14:06Відповідь на 2 від Syrena27

        411.06.22, 14:06Відповідь на 1 від GalinaKiev