дев’ятий день - дощі

Твоя міцна, мій Господи, рука,

Що, оминувши  втому і оману,

Мене візьмеш – і виведеш з туману,

Дурману і дрімотної потрави

На теплі роси, у солодкі трави,

У травень золотий, на луки згуби,

Де ніжне серце і тремтливі губи,

А поміж жито – чи життя – сліди...

                                                    Ганна Осадко