Друзі, вибачайте, коли сьогодні вдень ви мені телефонували, а телефон був вимкнений. 

Друзі, хто є в Черкасах, потрібна кров любої групи для моєї мами (на плазму, в лікарні її розподіляють і надають потрібну). ЇЇ терміново прооперували і вона в критичному стані, на штучній вентиляції легенів. Лікар сказав шукати донорів. 

Вона йшла, поволі пересуваючи неслухняні ноги, обхопивши лівою рукою за шию міцного кремезного хлопця. Він крокував неквапно, підтримуючи її за талію надійною рукою з прокачаними біцепсами-тріцепсами, що безсоромно випиналися з-під темно-синьої футболки. Дівчина щось весело лопотіла, сміялася сама собі голосно. Широко відкритими очима вглядалася у весняне небо, на якому щойно спалахнув біло-рожевий яблуневий цвіт - на тонких вітах, що тяглися до першого лагідного сонця.

-          Така молода, а вже зранку набралася. Сором який.

Баба Стеша якраз вийшла, аби полити під вікнами гостроверхі кущики нарцисів, і з лійкою в руці всілася на лавці коло під’їзду, де вже вигрівалася на першому сонечку сусідка Люба зі своєю кицькою Мурашкою.

-                     Та хіба в цієї молодьожі совість є? – відказала Люба, скрушно хитаючи головою.

Сиві коси вибилися з-під барвистої хустки, і старенька звично заправила їх назад.

-                     Нічого нема. Ні совісті, ні понятій про жизнь, геть нічого. Ото аби набратись зрання, і ходить гиготати. Дівчина називається. Тьху.

Наталка занадто нависала на Сашкові, бо вже була несила йти.

ДАЛІ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

http://andronum.com/product/lavlntseva-nataliya-koli-rozum-spit/

Усім і кожному, хто підтримував мене у важкі часи, присвячується це маленьке оповідання. Люблю вас, друзі!  

 

Шановне товариство. Наразі маю намір повідомити українську спільноту про екологічну катастрофу державного масштабу, без перебільшення. Те, що про цей факт  замовчують вищі чиновники й центральні ЗМІ - нічого не змінює. 

А ви знали? Що, коли людина   не має доходу - то наші чиновники "в умі" вважають, що вона десь "вжарює" на майже 3 тисячі гривень. Тобто, коли ви приходите оформлювати субсидію, і не маєте ЖОДНОГО доходу (оце як я, наприклад - ще не повністю оформлений інвалід) - то вам зараховується віртуальнна сума доходу у 2900 гривень. Тобто, десь ви її теоретично видобуваєте - наче гном у казкових золотих копальнях - і від цієї чудернацької цифри ведуться розрахунки. 

Лежу на піску, ледь не зануривши голову в хвилі. За два метри від носа – хлюп, хлюп. Пляж коло дому, п’ять хвилин ходи. Ні, людей не знаю – хоч усі, напевне, сусіди з нашого району. Та я на Дніпро хіба побалакати приходжу?

А ні. Таки побалакати.

– Однолапику! Це ти?

ДАЛІ ЗА ПОСИЛАННЯМ 

http://andronum.com/product/lavlntseva-nataliya-koli-rozum-spit/

А це  він, невигаданий маленький герой оповідання

Друзі мої дорогі!

Насамперед хочу висловити кожному з вас величезну та щиру подяку за таку необхідну в цей час підтримку і допомогу. Важко навіть передати, якою важливою є для мене зараз ця підтримка. Скажімо так: не дали людині спокійно померти :-)

Хай доля дарує вам здоров’я і добробут!

Справді, дуже важливо відчувати, що хтось-таки за тебе хвилюється, бажає одужати і не розкисати. Не просто бачити третій місяць лише стелю. Часом сльози ллються самі собою. Та все ж маю надію, що це мине.

За ті безкінечні дні і ночі, що минули з початку січня, потроху вже звикаю до розпорядку хворого з переломом хребта. Аби відволікатися, дивлюся фільми, здебільшого документальні, пізнавальні, про природу, подорожі і загадки Всесвіту. Писати поки що не можу, немає внутрішніх ресурсів, натхнення не приходить – лиш біль і  спустошення, на жаль. Часом просто не можу вийти з якогось постійного депресивного стану 

Майже щодня приходять друзі. Допомагають в елементарних питаннях по господарству – трошки прибрати, винести сміття, купити продукти. Власне, зараз я цілком залежу від друзів – і тих, що близько, і тих, що далеко. По-справжньому розумію, як важливо людині мати справжніх друзів… Цінуйте всіх! Адже ніколи не знаєш, хто підставить плече у скрутну хвилину. Часом той, на кого сподівався, «розчиняється у повітрі», коли тобі зле. А той, від кого не очікував – бере на себе твої проблеми і тягне їх, коли ти сам не можеш... Життя – дивна річ…

Приходив травматолог. Сказав, що буду я інвалідом. Але – ходячим. Судячи з чутливості та координації, це можливо. Доводиться радіти і цьому. Все у світі відносно…

З приємних новин – нарешті можу рухати ногами без того, щоб це відстрілювало нестерпним болем у спині, що довго не минав і не давав спати. Тож намагаюся ноги розробляти простими рухами та масажем. Завдяки вашій допомозі вдалося вирішити питання з масажем і ліками, і здоров’я потроху повертається. В усякому разі, ноги мене триматимуть надалі. Спина поки що ні. Не хоче триматися і болить при спробах рухатися і вставати. Вдалося також придбати і спеціальний корсет після переломів хребта, за допомогою якого, сподіваюся, зможу якось пересуватися, через місяць або два. Дякую вам! На підтвердження розміщую, так би мовити, звіт про витрати. Замовляла через Інтернет, жодних проблем з якістю і доставкою.

Мрію помилуватися квітучими яблунями хоча б у травні, якщо пощастить. Лікар сказав не форсувати події та додавати рухів обережно. Але дуже хочеться 

З потреб отаке. Лікар сказав, що бажано зробити МРТ-діагностику хребта і крижа (крестець). На додачу до  рентгену, вона показує не лише кістки, але й пошкодження навколишніх тканин. Якщо зможу назбирати близько 3 тисяч гривень, то зроблю. Розцінки тут. http://scanlife.com.ua/prices/cherkassy Якщо ні, то якось обійдуся)

За допомогу, навіть малесеньку, буду вдячна.

 

Моя картка Приватбанка 5168 7423 1075 7988

 

Вибачте, якщо комусь набридаю. За якість фото теж вибачайте, клацаю як можу

Що це таке? Коли я подивилася цей сюжет, то виникло відчуття, що всі ми - потенціальні бомжі. Це лише питання часу і деяких несприятливих обставин. Можливо, я помиляюся. І в такому разі  з готовністю вислухаю думку експертів, юристів тощо. А наразі маю якесь зовсім недобре передчуття...