«Формування громадсько-державного управління освітою в районі"

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу наукових праць та практичного досвіду управління освітою нами виявлено теоретичні основи управління освітою та особливості його розвитку на сучасному етапі.

Під управлінням освітою в нашому дослідженні будемо розуміти процес цілеспрямованого впливу керуючої підсистеми освіти на керовану з метою забезпечення ефективного функціонування і розвитку освіти, а під громадсько-державним управлінням – узгоджену освітню політику громадських і державних суб’єктів управління в інтересах людини, громади й держави на основі демократичних процедур самоуправління та співуправління із забезпеченням пріоритету прав громадськості.

У роботі визначено, що науково-теоретичною основою управління освітою є закони діалектики, положення загальної теорії систем і синергетики, теорії наукового пізнання, моделювання педагогічних процесів і систем, управління тощо.

Функціями громадсько-державного управління навчальними закладами визначено інформаційно-діагностичну, інтегрувально-моделювальну, організаційно-координаційну, контрольно-експертну та координаційно-коригувальну; формами й методами – обговорення проектів рішень, конференції, «круглі столи», методи експертних оцінок, громадські доручення, програмно-цільові, проектні методи тощо.

У роботі доведено, що на сучасному етапі управлінська підсистема освіти розвивається на основі ідей партисипативного управління, орієнтованих на демократизацію прийняття рішень з урахуванням інтересів державних, самоврядних, громадських і освітянських структур. За умови узгоджених дій зазначених сторін це дозволить забезпечити суттєве зростання ефективності процесу управління галуззю.

2. У роботі здійснено ретроспективний аналіз взаємодії держави й громадськості в управлінні освітою.

Особливу увагу було звернуто на роль земств управлінні освітою в 19 – на поч. 20 ст. Земства реалізовували ідею громадського управління народними школами, зокрема вони відіграли помітну роль у формуванні мережі навчальних закладів.

У результаті дослідження періодів еволюції управління освітою нами виявлено, що у взаємодії громадськості та держави хвилеподібно змінювалися періоди тотальної державної централізації управління та активізації суспільно-політичних рухів, що фактично співпадало з термінами перебування при владі російських монархів. Так, починаючи з другої половини 19 ст., періоди централізації та децентралізації управління народною освітою чергувались між собою в такій послідовності: 1860 – 1880 рр. – децентралізація управління; 80-рр. 19 ст. – 1904 р. – централізація управління; 1905 – 1917 рр. – децентралізація;1917 р. – 30-і рр. 20 ст. – розвиток процесів демократизації в управлінні освітою, 30-і рр. 20 ст. – 1991 р. – централізоване управління галуззю.

3.У роботі розроблено й теоретично обґрунтовано модель системи громадсько-державного управління освітою в умовах району, що утворена з п’яти складових.

Цільова складова розкриває мету (упровадження узгодженої освітньої політики громадських і державних суб’єктів управління в інтересах людини, громади й держави на основі демократичних процедур самоуправління та співуправління із забезпеченням пріоритету прав громадськості) і завдання (демократизація освіти; реалізація прав громад на участь в управлінні галуззю; задоволення потреб учасників навчально-виховного процесу; формування погоджувальних механізмів вирішення протиріч; розвиток шкільного самоврядування; покращення ресурсного забезпечення освіти) громадсько-державного управління освітою в умовах району.

Теоретична складова визначає теоретичні основи громадсько-державного управління освіто в умовах району, якими є положення загальної теорії систем і синергетики, теорії моделювання педагогічних процесів і систем; ідеї філософії та соціології освіти; наукові розробки щодо вдосконалення управління ЗНЗ та участі в цих процесах громадськості, принципи «м’якого» системного, інтегративного, міждисциплінарного підходів, загального розвитку предметів і явищ тощо.

Організаційно-структурна складова розкриває взаємодію державних, самоврядних, громадських і освітянських структур в управлінні загальною середньою освітою в районі, яку запропоновано реалізувати таким чином:

педагогічні, батьківські, учнівські, піклувальні ради: надання пропозицій щодо вдосконалення освітнього процесу, матеріальної бази закладів, соціального захисту та стимулювання учнів і педагогів, ефективного використання ресурсів;

конференції, ради закладів та освітніх округів: затвердження структури навчального року і тижня, режиму роботи, планів, кошторисів, вибір програм, профілів навчання, стимулювання учасників НВП, контроль за його умовами й результатами;

дирекції навчальних закладів: поточне управління навчально-виховним процесом у межах повноважень;

районні ради, ради об’єднаних територіальних громад, їхні виконкоми, відділи освіти: розвиток мережі навчальних закладів, всеобуч, атестація, ліцензування, соціальний захист учнів і педагогів, матеріально-технічне, фінансове, кадрове забезпечення.

Процесуальна складова визначає функції (інформаційно-діагностичну, інтегрувально-моделювальну, організаційно-координаційну, контрольно-експертну, координаційно-коригувальну); форми й методи (громадські доручення, обговорення проектів рішень, конференції, «круглі столи», програмно-цільові, проектні методи, методи експертних оцінок, позитивного стимулювання тощо) громадсько-державного управління освітою в умовах району.

Результативна складова дає можливість визначити на основі моніторингових досліджень рівень «м’якої» системної та синергетичної взаємодії в умовах району громадських, самоврядних і державних структур з реалізації узгодженої освітньої політики в інтересах людини, громади й держави.

Експериментальну перевірку ефективності розробленої в роботі системи ГДУ освітою в умовах району проведено на базі Селянщинського освітнього округу Черняхівського району на основі визначення рівня «м’якої» взаємодії освітянських, громадських і самоврядних структур з реалізації узгодженої освітньої політики в інтересах людини, громади й держави.

Результати експерименту продемонстрували, що рівень участі громадських управлінських структур (міжшкільної методичної ради, батьківської ради, учнівської ради, піклувальної ради, сільських рад) в реалізацій функцій громадсько-державного управління у Селянщинському освітньому окрузі дорівнює 0,608 (що більше, ніж 0,5), відповідно управління освітою в окрузі є громадсько-державним.

Експериментальне дослідження підтвердило ефективність авторської системи управління системи громадсько-державного управління освітою в умовах району.

4. У роботі обґрунтовано перспективи формування й розвитку громадсько-державного управління освітою в районі в умовах чинного законодавства України.

З’ясовано, що його ефективному впровадженню на сучасному етапі сприяє активізація діяльності місцевого самоврядування в розвитку освітньої галузі; розгляд на сесіях і засіданнях депутатських комісій освітніх проблем, зокрема розроблення та прийняття науково обґрунтованих програм розвитку галузі, залучення додаткового фінансування, участь депутатів місцевих рад у навчально-виховній діяльності закладів, освітніх проектах і програмах, профорієнтаційній роботі. Доведено необхідність посилення депутатського контролю за станом функціонування та розвитку галузі, здійсненням науково обґрунтованої оптимізації мережі шкіл, погодження на сесіях і комісіях місцевих рад призначення керівників навчальних закладів, важливість розширення комунікацій органів місцевого самоврядування та управління освітою з громадськістю в освітніх питаннях.

Установлено, що на сучасному етапі значні можливості для формування системи громадсько-державного управління освітою в умовах району мають освітні округи – добровільні об’єднання рівноправних суб’єктів, які діють на основі врахування позицій освітян, батьків, учнів, громади, органів виконавчої влади і самоврядування, що сприяє формуванню колегіального характеру управління, вдосконаленню діяльності педагогічних рад, методичних об’єднань, органів учнівського і батьківського самоврядування.

Окрім того, перспективними шляхами формування й розвитку громадсько-державного управління освітою в умовах району стало утворення об’єднаних територіальних громад, яким передається опікування комунальними освітніми закладами.