Ну у нас вишиванки, папахи,  шаровари, жупани. В рашкє лапті, балалайкі, та кокошнікі.
А там солом"яні капелюхи...

(с) А.Лукашенко.

***

"...Министр обороны Бен Уоллес добавил, что корабли РФ просто следили за эсминцем, как обычно. Что касается обстрела, то россияне просто проводили учения во временно оккупированном регионе, в том числе артиллерийские. Об этом они предупреждали заранее. Экипаж судна также был осведомлен о военных тренировках...."

***

Как мы их «Дефендер» от Крыма отгоняли

Невозмутимость реакции британского минобороны на сегодняшние обвинения ведомства Шойгу и Смоленской в нарушении российских территориальных вод в Чёрном море у мыса Фиорент вполне соответствует классическому стилю английского юмора.
Наши им говорят:
- Слушайте, вы что себе позволяете, ваш эсминец «Дефендер» углубился на три километра вглубь нашей 12-мильной зоны!
А те:
- Да что вы говорите, странно, нам известно, что это украинская зона, и если вы считаете Крым российским, это ваше дело, но имейте в виду, что весь остальной мир так не считает
Наши им:
- Но мы же вас вынудили предупредительной стрельбой и бомбометанием по курсу «Дефендера» покинуть нашу зону!
А те:
- Да что вы говорите, вам, наверное, показалось, мы как шли своим курсом из Одессы в направлении Грузии, войдя в эту зону, так, не меняя курса, и вышли из неё
А мы им опять:
- Но мы же стреляли и бомбометали!
А те:
- Ну, да, мы слышали грохотанье, видели авиацию вашу, так вы ж предупреждали нас заранее, что проводите учения где-то поблизости…
-
Если коротко, то на наш вопрос: «Как же так?», супостаты отвечают и будут отвечать: «А вот так, Крым - это Украина, мы и впредь ее будем поддерживать в этом вопросе!». И послали ведомство Шойгу со всей Смоленской лесом
Минобороны России заявило, что российские военные открыли предупредительный огонь по курсу британского эсминца "Дефендер" вблизи Крыма, аннексированного Россией ..."

А. Дубнов.

***

"...Я думаю, что там вопрос есть и к иностранному корреспонденту, потому что в принципе Владимир Путин обычно раздражается, когда иностранный корреспондент начинает задавать уточняющие вопросы, а еще и спорит.

Он просто бесился, вы помните, в интервью с австрийским журналистом, а тут он прямо его просил спорить, просил отвечать на какие-то свои вопросы, которые он считал хитрыми и коварными. Семен, что вы думаете об этой истории смешной, нелепой с вырезкой, с цензурой, учиненной над Владимиром Путиным?...."

Но проблема в том, что он просто не хочет говорить правду. Свое нежелание говорить правду он скрывает таким прихохатыванием, я бы сказал. Это достаточно очевидно. Хотя должен сказать, что, к сожалению, часть вопросов тоже довольно слабо сформулирована. Мне кажется, что некоторые из них можно было сформулировать так, чтобы ему не удалось бы отделаться одним только смехом..."

Знаєте, чому фільм на воєнну тематику "Перевірка на шляхах" знятий ще у 60х роках поклали на полицю?

Кажуть, через одну фразу.
Поліцай перебіг до партизан, його там допитує командир загіну, як опинився у полоні.

Там щось про "Выбирались из окружения, зашли в сарай ..."

Командир прерывает "Ну да проснулись, а рядом немцы. Эту историю я уже ТЫСЯЧИ РАЗ СЛЫШАЛ"

Тема радецьких полонених задля радянської пропаганди була найболючішою та майже забороненою. Вперше її зачепили на екрані у хрущовські часи у фільмі "Судьба чєловєка". Та й то у світі повсталого та біглого солдата - одинака.

Потім у Брежнєвські часи продовжили традицію. Але трохи якось масовіше.
Показали, як охорона веде купу полонених 41 го року. Ті намагаються увесь час втекти під стрілянину та гавкіт собак. Усі вкрай виснажені, та перев"язані. Вони там що, усі 3,5млн. полонених 41го були непритомні та тяжкопоранені?

Про те, що у 41му полонених відпускали крім тих хто був мобілізований на радянській лінію фронту. А також командирів. Нічого не сказали. Як і те охорони багато не знадобилось. Та й та була здебільшого із тих же своїх.

https://blog.i.ua/user/8300867/2371764/

Найбільш незручно задля марксистської ідеологіі було те, що селяни не бажали воювати за сталінські колгоспи. Проте дурний Гітлер не здогадавсь розпустити колгоспи.
Ну хіба змінив практику видачі пайків. Видавати почали не на кількість працюючих у сім"ї як у СРСР, а на кількість їдоків у сім"ї. Ще дозволяв розраховуватись окупаційними марками.

Ще подекуди впроваджувались елементи національної образливої сегрегаціі.

У містах, правда дозволяли дрібну особисту діяльність.

Охочих піти на службу німцям у різні силові підрозділи було досить багато. Близько мільона пройшло через РОА, поліцію, та інші каральні загони. Цікаво, туди всі теж йшли теж тяжкораненими та без свідомості як у радянському кіно?

Ну що можна сказати тепер?
Нема ні Рейху, ані Совка
Україна залишилась з нами.

Першою директивою було вогонь не відкривати, на провокаціі не піддаватись.
Не відкривали, не піддавались....
Директива виконувалась близько до полудня. Коли велика  кількість терміналів було вже була або знищена, або захоплена. 

Але були порушники. Генерал Павлов, якого стратили на початку війни, віддав наказ "Дєйствовать по обстановкє".

Примітно, що половина командувачів вищої ланки зненацька "захворіли", або виписували собі відпустки, або службові відрядження, перекладаючі відповідальність на своїх помічників, та заступників. Власне, Павлов намагавсь "дєйствовать по обстановкє" також перекласти відповідальність на нижчих комадувачів.

Таким чином, війска першого ешелону залишились без командувачів, і власне без наказів.

Штаб командувача стрілкової дивізіі Пузирьова у першу ж годину обстрілу побіг з Бресту на Схід 30км. А потім відмахали марафон ще 60 км у бік Білостоку.
Потім відчайдушно брехали, що після відчайдушних боїв довелось відступити...
Насправді дивізію, яка врешті розбіглась, кинули на призволяще.

Через те, що командувачі завзято брехали одне одному, вчинити опір не вдалось.
Фронту власне не було до середини липня.

Були окремі плямки спротиву.