Дезертир взялся реформировать СБУ

  • 18.12.20, 08:30

Чей холоп консультирует по реформированию СБУ

Спрут КГБ: как дети кгбистов-предателей вредят национальной безопасности Украины

В Институте будущего, который недавно возглавил экс-нардеп от БПП, медиа-менеджер агро-олигарха Бахматюка Вадим Денисенко, давно и плотно сидят представители российского лобби. Речь идет о бизнес-партнере Саши Януковича Анатолии Амелине, экс-замминистре инфраструктуры Шульмейстере, взявшего огромные кредиты у российского «Внешэкономбанка».

В списке сотрудников Института будущего, которые работают на наших соседей, следует выделить Ивана Ступака, сына бывшего нардепа-«регионала» Ивана Ступака-старшего. Кто-то скажет: членство отца в Партии регионов, а также его многолетняя работа в КГБ (трудился и в СБУ – в Днепропетровской и Донецкой области) – не порок. Но есть одно, но: Ступак-младший тоже немало лет проработал в «конторе», и особым патриотизмом не страдал: дошло до того, что с началом войны на Донбассе в 2014 году он фактически сбежал со службы, чтобы не попасть на фронт в результате обязательной ротации. И ради того, чтобы разорвать контракт, даже «дал на лапу» своему начальнику, заплатив … долларов.

Сейчас Ступак-младший в качестве эксперта Института будущего является консультантом главы рабочей группы в Верховной Раде по реформированию СБУ. Несложно догадаться, что ничем хорошим это для национальной безопасности Украины не закончится.

Источник: http://layno.in.ua/2020/12/16/dezertir-vzyalsya-reformirovat-sbu/?fbclid=IwAR15TyGDSQdlbylSn1IqrVlu0TTOeYR3Yat2MxcXjaOlJZnDPojA0xREchk

СБУ блокувала діяльність конвертцентру

  • 18.12.20, 08:20

У Львові Служба безпеки України блокувала незаконну діяльність одного із найбільших конвертаційних центрів у країні.

У ході досудового розслідування оперативники спецслужби встановили, що організували конвертаційний центр двоє львівських бізнесменів. Вони зареєстрували понад 70 фіктивних підприємств у кількох областях країни.

Співробітники СБ України задокументували, що ділки надавали «послуги» підприємствам реального сектору економіки, зокрема при виконанні робіт, наданні послуг та постачанні товарів за бюджетні кошти. Організатори забезпечували клієнтам мінімізацію податків, штучне завищення валових витрат, конвертацію коштів, документальне «прикриття» безтоварних операцій, незаконне формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Зловмисники також «допомагали» замовникам із відмиванням доходів, отриманих злочинним шляхом.  

За попередніми підрахунками експертів, через підробку документів та їх використання, тільки протягом 2020 року зловмисники проконвертували майже 20 мільярдів гривень.

Під час проведення понад 30 одночасних обшуків правоохоронці виявили печатки фірм із ознаками фіктивності, комп’ютерну техніку, готівку та інше майно на суму понад 60 мільйонів гривень. Також вилучено фінансово-господарську документацію та чорнову бухгалтерію, які доводять здійснення незаконної діяльності. 

Триває досудове розслідування за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Операція проводилась співробітниками Управління СБУ в Львівській області під процесуальним керівництвом Львівської обласної прокуратури.

Джерело: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-blokuvala-diialnist-konverttsentru-iz-shchorichnym-obihom-u-20-miliardiv-hryven?fbclid=IwAR1107byyLvvIOsN4Kq6pbir5a9TO-2l3YzUlGZd9vw9R-LC4JnJeFoKPio

Навальна сага

  • 18.12.20, 08:14

Розслідування факту отруєння Навального не сходить з інформаційних «радарів» ЗМІ, загострюючи і без того не просту ситуацію перед прес-конференцією Путіна. Кремль в політичному нокдауні після жахливого міжнародного скандалу, пов'язаного з новими фактами по Навальнгейту. Звідси істерична спроба обвалу спецслужбами Ютубу, Вотсапа і Телеграма. На наступний день після виходу матеріалів про причетність російських спецслужб до отруєння, прес-секретар президента Дмитро Пєсков раптово скасував щоденні брифінги навіть для "свого" пулу журналістів, що закріпило впевненість у виборі тактики Кремля, в основу якої, за браком реальних засобів протидії, покладено ігнорування і ситуативне істеричне висміювання ситуації. Будь-який крок теперішньої влади Кремля (навіть скасування прес-конференції Гаранта) буде мінусом. І знову Кремль потрапив до інформаційного цугцвангу!

Навальний за 12 років, починаючи з 2008 року опублікував десятки текстів, що викривають окремих вищих діячів російської політики і бізнесу. Для широкого кола читачів в Росії і за кордоном ці розслідування створювали картину корумпованості оточення Путіна.

І ось тепер у всьому цьому поставлена «жирна крапка». Всі учасники політичних і ділових комунікацій навколо Кремля - як всередині системи, так і поза - тепер мають справу з розслідуванням, яке показало, що група співробітників ФСБ протягом трьох років експериментувала з бойовою отрутою на сім'ї Олексія Навального, використовуючи всю інфраструктуру ФСБ - підроблені паспорти, підтримку регіональних УФСБ, спеціальні наукові центри.

Метою цих трирічних експериментів було встановлення можливості «вбивства без доказів». Жертвою цього жахливого експерименту могли виявитися не тільки сам Навальний, але і його дружина і діти.

Це розслідування за наслідками набагато вагоміше, ніж, наприклад, санкції, до яких путінська верхівка вже адаптована. Жахливість цієї історії вплине на все, що є зараз на політичному обрії Росії: на участь Кремля в мінських угодах по Україні, на «Північний потік», на політичні комунікації в Євразії, на становище російських держкорпорацій і їх керівництва, на всі форми російського просування в світі. Ця історія веде до остаточного переосмислення путінізму для тих людей, які не збиралися цього робити раніше.

Картина трирічної спецоперації, протягом якої методично знищується сім'я російського опозиціонера з метою перевірки дії бойової речовини, яке в подальшому могло б застосовуватися щодо будь-кого, - це виходить за межі взагалі будь-яких аргументацій на користь Кремля - «геополітичних», «політики націнтересів», «ексцесу виконавця» і т.д.

Ізоляція та відсторонення АП від реального діалогу робить постановку питання про справу Навального на президентській прес-конференції фактично неминучою.

Єдиною відповіддю на розслідування отруєння Навального стала ініціація нових дій по старим справам замість роботи з фактурою нинішніх звинувачень. Останнє свідчить про провал інформаційної політики Кремля, котрий використовує неактуальні контр-аргументи, бо ніякої реальної контраргументації не існує взагалі.

Ключові моменти в розслідуванні отруєння Навального виглядають логічно, незважаючи на запущену АП у широкий загал методичку про те, що розслідування – це частина відкритої інформаційної війни проти Росії і Путіна. Куратори вважали, що у «думаючої аудиторії» отримана Навальним інформація повинна викликати сумніви про чисто «журналістський» тип розслідування, без втручання та роботи спецслужб і розвідки. Але спроби АП знизити напругу навколо ситуації вже не призводять до потрібного результату через те, що «кожен день – новий "удар" припадає саме по Путіну. Якщо минулі «атаки» на Путіна і його оточення ще якось спростовувалися, то на розслідування Навального до сих пір Кремль не дав ніякої відповіді, що говорить про досягнення ефекту розслідування: АП більше не намагається відбивати атаки і пішов за президентом в «бункер».

Цілком можливо, що на прес-конференції питання про справу Навального буде поставлено у вкрай м'якій і знеособленій формі.

Але, зважаючи на напругу останнього року та на безліч критичних питань, які виникають до Кремля та його керманича, чи не стане ця прес-конференція останньою для Путіна та його найближчого оточення? 

Джерело: https://censor.net/ru/blogs/3237457/navalna_saga?fbclid=IwAR0APFkQasRWW0BEP-iSZdBZUyR5ZLGlaxxWwI6S3rixjMp-ay12IVYQ_g8

Головна казка Росії

  • 16.12.20, 19:38
17 грудня відбудеться традиційна велика прес-конференція головного казкаря Кремля. Цього року 774 журналіста акредитувалися на цю подію. Це в два рази менше, ніж зазвичай.

Експерти Кремля запевняють, що така низька зацікавленість може бути обумовлена тим, що в 2020-му Володимир Путін вже багато разів звертався до росіян. Рік був занадто складним і того вимагали обставини, але все ж формат тих звернень вийшов несвіжим і не цікавим. Тому майбутня прес-конференція повинна бути не рядовою подією. Це дуже важливо для імперії, бо події минаючого року розхитали і без того не таку впевнену позицію Росії.

Що може врятувати прес-конференцію Володимира Путіна? Гучна сенсаційна дія: яскрава заява, пошук винуватця та його публічне звільнення, відставка врешті решт. Безумовно, останнє – то лише примарна надія більшої половини населення Росії, але… Можливо чудеса відбуваються не тільки у казках?!

Тем для висвітлення у Путіна дуже багато. Рік був щедрим на негаразди для Кремля. Економічна криза, коронавірус, сміхотворне народне волевиявлення, нестабільність «поясу вірності» країн-сателітів. Але яку тему не візьми – повсюди практично повна відсутність здобутків і перемог.

Які б засоби впливу не застосовував керманич нації під час виступу, як би не складав-перекладав папірці та не відволікав увагу аудиторії маніпуляціями з ручкою, довести людям, що економіка Росії на щасливому підйомі не вдасться. Люди вже не сліпі і не глухі. Протягом цього року прості пересічні росіяни дуже багато чого зрозуміли і зробили висновки. Тому – цей фокус не пройде.

До перемоги над коронавірусом, ще, як до столиці України рачки. Така омріяна вакцина власного виробництва навіть навряд чи дістанеться простим мешканцям Росії найближчим часом.

Відразу 8 південних регіонів поставили "рекорди" ковідної смертності і захворюваності. Тиждень що минув став найважчим з початку пандемії майже по всьому Півдню. У Ростовській і Астраханській областях на вихідних оновлені "рекорди" по добовій смертності від коронавірусу: на Дону дві доби поспіль помирало по 27 чоловік, а в Астраханській області - дві доби по 5 чоловік. Продовжує стрімко зростати і захворюваність.

Найбільший коефіцієнт поширення коронавірусу зафіксований в окупованому Криму - до кінця тижня він підскочив до 1,2. У суботу 12 грудня в «республіці» був виявлений 351 новий хворий (знову рекорд!) Проти 333 в п'ятницю.

Країни, які Кремль десятиріччями вважав «васалами» імперської Росії, практично вийшли з під контролю. Прибалтика, Молдова, Білорусь, Кавказ, Азія. Турецька амбітність у Нагірному Карабасі перемогла імперські сподівання Кремля. Намагання «хорошою міною при поганій грі» довести свій контроль над ситуацією та роль «верховного судді» для народів Кавказу смішне не тільки для Туреччини, а й для всього світу.

Цьогорічна зміна конституції, замість того, щоб стати справжньою «скрепою» для людей, перетворилася на посміховисько та стала причиною появи в мережі величезної кількості зневажливих відгуків та мемів.

Про що може казати вождь на своєму виступі? Гарного та позитивного немає, негативного та принизливого для Росії – забагато! Єдине, мабуть, що залишається Путіну - знайти такого собі «цапа-відбувайла» і перевести на нього стрілки негативу росіян.

Тому відставка, наприклад, губернатора в прямому ефірі або чіткий посил, щоб глава регіону сам писав заяву «за власним» - це те, що чекали від Володимира Путіна не тільки в цьому році. І як тут не згадати, що в списку на виліт є ряд прізвищ, за якими просто стоїть одне питання - до Нового року або відразу після. І інформацію цю підтверджує безліч джерел, називаючи приблизно одні й ті ж прізвища. При цьому є важлива особливість - джерела незалежні один від одного.

Такий хід – це єдине, що можливо підніме репутацію Путіна. Підводячи підсумок. Ця прес-конференція для Путіна не може бути провальною або низькорейтинговою.

І ще про сподівання на «казочку» у вигляді довгоочікуваної фрази «я устал – я ухожу»! Путін вирішив правити країною, поки здатний виголошувати промову і віддавати накази, зберігаючи хоча б мінімальну здатність адекватно (з його точки зору) сприймати реальність.

Що буде далі - залишається тільки припускати, можливі самі різні сценарії. Подивимося вже через декілька днів - 17-го ...

 

Джерело: https://censor.net/ru/blogs/3237189/golovna_kazka_ros

Неліквідне золото. Частина 4.Крах.

  • 11.12.20, 17:50

Отже, підведемо сумний підсумок хазяйнування самопроголошених республік на Донбасі. За шість років закрито, затоплено, ліквідовано понад 50 відсотків шахт, які ще декілька років тому працювали і постачали Україні вугілля. Фактично йде цілеспрямоване знищення вугільної галузі, яка виявилась непотрібною окупанту. Економічно Росія абсолютно не зацікавлена у збереженні гірничих підприємств Донбасу – своїх зі значно дешевшим вугіллям дівати нікуди.

Хай для України вугілля Донбасу було не дешеве, бо галузь дотувалась з бюджету, хай не вищого ґатунку, але своє, за яким не треба було вклонятись сусіднім державам. В усякому випадку, Україна повністю забезпечувала потреби у вугільній продукції тільки за рахунок власного ресурсу.

А що змінилось для вугільної галузі в окупованих районах?

У квітні 2017 року в якості тимчасового адміністратора для управління такими підприємствами як «Донецьксталь», Єнакіївський і Макіївський металургійні заводи, Єнакіївський коксохімпром, Ясинівський коксохімічний завод, Харцизький трубний завод, Алчевський меткомбінат, а також вугледобувними підприємствами «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит» та «Краснодонвугілля», окупаційною владою було призначено ЗАТ «Внєшторгсервіс», яку офіційно очолив громадянин Російської Федерації Володимир Пашков, бувший віце-губернатор Іркутської області.

А тіньовим управителем управителя став український олігарх-утікач Курченко.

Під управління Сергія Віталійовича Курченка, крім усього іншого, потрапили виключно прибуткові шахти, які свого часу так вдало приватизував Рінат Ахметов.

Але ЗАТ «Внєшторгсервіс» не зареєстроване на території ОРДЛО, а у Південній Осетії, теж невизнаній республіці.

Для чого такі складнощі? А ось для чого!

На думку журналіста Дениса Казанського, таким чином Росія легалізувала свої відношення з окупованим Донбасом. Вугіллячко у ОРДЛО купує ЗАТ «Внєшторгсервіс», яке далі практично вільно може продавати цей товар куди завгодно, зокрема – тій же Україні, що і робилось у 2017 році.

За інформацією Міністерства фінансів США, ЗАТ «Внєшторгсервіс» у схемах реалізації донецького вугілля співпрацював з контрольованим Курченком ТОВ «Газ-Альянс», для експорту вугілля до країн Європи, зокрема – до Польщі.

І так все рядком-ладком йшло, аж поки російські компанії не поскаржились до Генпрокуратури РФ та ФСБ. Виявляється, Сергій Курченко виклопотав заборону на вивезення вугілля з території ОРДЛО для всіх компаній, крім – здогадайтесь з першого разу – крім ТОВ «Газ-Альянс».

Так от що змінилось на Донбасі, тіньовим королем якого багато років був Рінат Ахметов! Тепер його підприємства опинились за допомогою московських покровителів з силових структур Росії у руках іншого тіньового короля, Курченка. Ось за це шахтарі і воювали.

Декілька слів слід сказати про успішність бізнесу Курченка у видобувній галузі. Ми, мабуть, погарячкували, коли сказали, що ЗАТ «Внєшторгсервіс» купує вугілля в ОРДЛО. На кінець 2019 року цей управитель заборгував за поставлену продукцію 40 мільйонів доларів, у тому числі шахтам 8 млрд. російських рублів. І при цьому жодних претензій з боку окупаційної влади – борг відстрочили на два роки, без виплати штрафних санкцій.

Проте, монопольне становище ЗАТ «Внєшторгсервіс» посилюється. Одним з перших указів, які підписав Денис Пушилін після свого призначення, стала передача під управління «Внєшторгсервісу» Докучаєвського флюсо-доломітного комбінату.

Ось що думає Денис Казанський щодо ситуації у вугільній галузі: вугілля вивозять за безцінь, зарплати шахтарям платять копійчані, аби не бунтували, ще й із значним запізненням. Якби шахти зупинились, розпочались би голодні бунти. А так шахти працюють, як кажуть, на межі, і біля них ледь жевріє життя шахтарських поселень. По суті, це модель економіки Ост-Індської компанії.

Почувши твердий грунт під ногами, Сергій Курченко має наміри через суди скасувати персональні санкції, які проти нього запровадила Україна. Як кажуть, «нічого особистого».

 

Джерело: https://censor.net/ru/blogs/3236326/nelkvdne_zoloto_chastina_4krah

Владимир Зеленский обратился к представителям местных властей!

  • 09.12.20, 16:23

На своей странице в Facebook Президент Украины Владимир Зеленский призвал представителей местных властей и новых политиков в громадах не воспринимать реформу децентрализации как возможность дерибана дополнительного финансирования, которое теперь появилось в громадах. В День местного самоуправления он напомнил, для чего это всё создается и призвал региональных политиков к совместному диалогу по поводу воссоздания Совета регионального развития:

«Еще никогда на местном уровне в Украине не было столько властных и финансовых возможностей, как сейчас. Вследствие децентрализации местные бюджеты увеличились в несколько раз, в целом по стране это колоссальная сумма: ежегодно – сотни миллиардов гривен. Перешли на места и полномочия.

Именно это и обусловливает столь отчаянную борьбу за влияние в громадах почти по всей Украине. До таких эмоций, интриг и столкновений, как в местных советах в течение последних недель, давно не было даже в национальном парламенте.

Это и определяет один из главных вызовов для всего нашего общества, о котором важно сказать именно сегодня, в День местного самоуправления.

Децентрализация — это не просто о деньгах, о распределении возможностей. Прежде всего, это о развитии. Деньги, как и полномочия, могут быть только инструментом, который применяется в интересах общества. Но очевидно, что точно не ради воплощения в жизнь той или иной стратегии развития общин идет такая борьба на местах.

Вот почему задачей конструктивных сил в местных советах, центральной власти и общества в целом вижу сдерживание аппетитов дельцов, которые рассматривают местные бюджеты и новые полномочия исключительно как личную кормушку или компенсатор упущенных возможностей на национальном уровне. Время дельцов прошло.

Если некоторым из них еще удалось переиграть интересы общества, обманув часть избирателей, то это вовсе не означает, что следующие пять лет могут быть для них временем личного обогащения и «княжения», как это бывало раньше.

Мы должны продолжать реформу децентрализации именно так, как она и планировалась. Ради развития громад, создания новых возможностей и комфортной среды для жизни людей. Приглашаю всех представителей местной власти и новых политиков в громадах к дискуссии о том, как нам всем вместе добиться такого качества жизни в громадах по всей стране, чтобы люди видели: децентрализация – это успех Украины. Кстати, одним из наиболее перспективных направлений считаю реанимацию Совета регионального развития, который позволит существенно улучшить коммуникацию между мэрами, главами областных администраций, центральными органами власти. Местное самоуправление – это как раз о качестве жизни».

Источник: https://myc.news/arhiv/vladimir_zelenskij_obratilsya_k_predstavitelyam_mestnyh_vlastej_?fbclid=IwAR24nylNWo2igInqV3D0hax751Ko7zlMsiokVygTzZlqzXZ9Skga-8tM6ak


Медведчуковские меда продвигают нового "распятого мальчика"

  • 08.12.20, 17:40
"Обожаю" московские склонности к фантазиям. Правда все чаще наши краснозвездные мюнхгаузены попадают впросак. Помните, как они, сообщая о "сотнях тысяч паломников", которые пришли в Харькове на встречу к патриарху Кириллу, дорисовали массовость встречи с помощью фотошопа? Сделали это так грубо, что даже IT-первокурсники обнаружили фейк? Или, например, зарисовали на святейшей руке патриарха Кирилла часы Breguet? Хотя зачем стесняться? Первоиерарх, у которого яхты, элитная недвижимость и в прошлом торговля алкоголем, может себе позволить.
Сейчас российские поданные взяли подряд на тему: "украинские верующие вышли на протест против приезда святейшего Варфоломея". На самом деле одна жалкая тусовочка в конце ноября была. Мы, оппоненты акции, махнули рукой, раз уж старые коммунисты решили заработать московских денег, то промолчим. Ради христианского милосердия. До лета далеко, а там, если что подключимся. Выйдем к старушкам, заглянем в глаза, спросим, за что они не любят его Всесвятость? Ласково спросим, поскольку стариков жалко. Но медведчуковские медиа решили гонять по сайтам фото этой тусовки и многократно используя ее, как иллюстрацию, заявлять о "новых" протестах. Вот, например, сегодня, на сайте 112-го канала появилось фото типа украинцы протестуют. Скорее всего, с той самой первой акции. А на втором фото, которые мы сделали буквально в это же время в этом месте нет никаких "протестующих украинцев". Или мы их не застали? А кто-то их вообще видел?
Говоря о "распятом мальчике", я имела ввиду не собственно буквальное повторение фейка, а уже некую установленную единицу измерения российской лжи. В нашем случае логично спросить по-другому? А был ли мальчик в принципе?

Інтерв'ю з Юрій Михальчишин

  • 08.12.20, 13:04
Цікаве інтерв'ю
Юрій Михальчишин
- людини, яка не лише в теорії знайома із специфікою роботи СБУ, але й мала практичний досвід роботи у цій структурі, а тому розуміється на тому, про що каже.
Раджу прочитати та поміркувати над тим в чиїх інтересах насправді працюють ті, хто розказує про міфічні "стандарти НАТО", відповідно до яких Україна нібито має реформувати свою службу безпеки.
Між іншим, насправді "стандартів НАТО" у цій сфері не існує, якщо хтось не в курсі, бо у різних державах-членах НАТО спецслужби діють відповідно до умов власного безпекового середовища і серйозно відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але то предмет іншої дискусії.
Проте, Україна, на думку збіговиська купки гратоїдів, однозначно ПОВИННА свою спецслужбу реформувати винятково до "стандартів НАТО"... мабуть для того, щоб угорським сепаратистам на Закарпатті ніхто не заважав проводити свої антиукраїнські шабаші. А там і інші підтягнуться...
П.С. як прихильник євро-атлантичної інтеграції я хотів би бачити симетричні кроки з боку наших західних партнерів, зокрема, якусь жвавішу і адекватнішу реакцію держав-членів НАТО на відверто недружні кроки з боку Угорщини щодо України та експансіоністські претензії угорського Уряду до сусідів. Чи у штаб-квартирі НАТО не усідомолюють, хто є справжнім вигодоотримувачем від подібної поведінки Будапешту?

Щодо проведення обшуків в ДК «Укроборонпром»

  • 07.12.20, 19:10

Служба безпеки України з серпня поточного року проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада). Мова йде про навмисне вчинення окремими службовими особами державних підприємств дій, спрямованих на шкоду державним інтересам України – зокрема, у сфері військово-технічного співробітництва та оборонно-промислового комплексу.

Одним із епізодів кримінального провадження є дослідження інформації, опублікованої інтернет-виданням «Цензор.Нет» 5 серпня 2020 року в статті «Провал у Пакистані. Як топменеджери «Укроборонпрому» вибили Україну зі стратегічного ринку озброєнь». Автор звернув увагу на втрату Україною ринків збуту вітчизняної продукції внаслідок залучення іноземних комерційних структур, афілійованих із посадовими особами ДК «Укроборонпром» та ДК «Укрспецекспорт».

В ході досудового розслідування встановлено, що вітчизняний спецекспортер залучив до військово-технічного співробітництва з країною Південної Азії компанію «R». Незважаючи на наявність прямих застережень та наявність негативного іміджу на ринку торгівлі озброєнням, ця компанія була залучена і до вже чинних контрактів, і до передконтрактних переговорів, що перебували на завершальній стадії.

За попередніми даними, представникам іноземної компанії передавалась службова інформація, яка містить комерційну таємницю щодо стану військово-технічного співробітництва України та однієї з країн Південної Азії, умов можливих зовнішньоекономічних контрактів, переговорів тощо.

Наявні в Службі безпеці України матеріали свідчать, що внаслідок залучення компанії «R» фактично зірвано укладення низки стратегічних контрактів, а також створені умови для виходу на ринок озброєння не українських товарів, а країн-конкурентів.

При цьому окремі посадовці ДК «Укроборонпром» та ДК «Укрспецекспорт» свідомо приховували та ігнорували листи державних іноземних компаній, які свідчили про негативну репутацію компанії «R» та недоцільність співпраці з нею. А командування сухопутних військ іноземного замовника у 2020 році взагалі включило компанію «R» до «чорного» списку.

Окремо зазначаємо, що залучені до реалізації вказаних контрактів посадові особи ДК «Укроборонпром» та ДК «Укрспецекспорт», а також компанії «R» є пов’язаними особами, оскільки до призначення на посади в державний концерн та компанію працювали разом у зазначеній комерційній структурі.

Загалом внаслідок підривної діяльності посадових осіб ДК «Укроборонпром», ДК «Укрспецекспорт» та компанії «R» шкода державі полягає у зниженні військово-технічного співробітництва України з іноземним партнером. Водночас цим має намір скористатися РФ, що в свою чергу створює загрозу національній безпеці України.

Враховуючи всі ці фактори, Служба безпеки України на підставі отриманих ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду у м. Києві з метою недопущення знищення та приховування доказів у кримінальному провадженні 3 грудня 2020 провела низку обшуків за місцем знаходження ДК «Укроборонпром», ДК «Укрспецекспорт» та інших фігурантів провадження.

Водночас варто звернути увагу, що посадовці спецекспортера не сприяли проведенню слідчих дій та з’ясуванню істини по кримінальному провадженню, а навпаки штучно затягували їхнє проведення, приховували документальні матеріали та носії інформації, блокували приміщення тощо.

Наразі слідчі дії тривають. За результатами оцінки зібраних матеріалів та отриманих показів, органом досудового розслідування за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора будуть прийняті рішення відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.

Джерело: https://ssu.gov.ua/novyny/shchodo-provedennia-obshukiv-v-dk-ukroboronprom-ta-dk-ukrspetseksport?fbclid=IwAR3oHRqx_1BxHGFDQrxfKfifvQ-Eg6Tv_EYFIIK0y9xgorU117HTelSi7Xw

О последней версии законопроекта по реформе СБУ

  • 07.12.20, 17:47

Известный журналист и политический аналитик из Брюсселя Игорь Плинер (Igor Pliner) в рейтинговом европейском СМИ «The Brussels Times» опубликовал материал относительно того, что после заключения с помощью России мирного соглашения в Нагорном Карабахе, которое перекроило карту Южного Кавказа, напряженность остается высокой.

Поскольку местное население испытывает противоречивую смесь благодарности, недоверия и страха, соглашение является значительной победой для России: Москва не только успешно зарекомендовала себя как гарант безопасности в странах ближнего зарубежья ЕС и увеличила присутствие своих войск, но и выставила в плохом свете ЕС в регионе.

Конфликт подтвердил тот факт, что почти исключительное внимание Брюсселя к дипломатии и экономическим последствиям неэффективно против экспансионистской России в восточном соседстве, политическая среда которого является более милитаризированным, чем когда-либо. Однако ЕС не единственный, кто должен заниматься последствиями демонстрации силы Россией. Над Украиной также нависнет угроза из-за недавних событий — ее суверенитет уже нарушен, она опасается за свою национальную безопасность — и не будет уверена в действенной реакции ЕС.

В Украине уже все иначе

Украина «застряла» в территориальном конфликте с Москвой с 2014 года, поэтому сравнение между Нагорным Карабахом и «гибридной войной» на украинском Донбассе было актуальным еще до недавнего мирного урегулирования. Независимо от того, действующими лицами на местах выступают национальные армии, как в Нагорном Карабахе, или этнически разделенные граждане той же страны, как на Донбассе, результат, кажется, всегда одинаков: усиленный контроль России и прибытие на место событий «маленьких зеленых человечков».

Неудивительно, что исход войны в Нагорном Карабахе добавил и без того огромной острой необходимости Киеву улучшить свою национальную безопасность. Президент Украины Владимир Зеленский давно отмечал необходимость реформирования сектора безопасности страны, в частности отечественной спецслужбы (СБУ), с целью конкурировать с мощными спецслужбами России, пытаясь защитить страну от дальнейших враждебных посягательств.

К сожалению, это легче сказать, чем сделать, поскольку усилия Зеленского неоднократно встречали ожесточенное сопротивление со стороны заинтересованных сторон, прежде всего олигархов с российскими связями, а также организованной преступности. Мощная коалиция игроков, стремящихся защитить статус-кво, сформировалась почти сразу после того, как Зеленский стал президентом. И она достигла определенных успехов, отсрочив некоторые из его долгожданных институциональных реформ. Этот процесс очень наглядный именно в ситуации с законопроектом о реформе СБУ.

Частные интересы против реформы СБУ

Реформа должна прежде всего укрепить Службу, но ее нынешний формат является лишь тенью того, с какого процесс стартовал. Председатель СБУ Иван Баканов надеялся «сделать службу мощной, институционально способной и современной», наращивая ее возможности «не только противостоять современным вызовам и угрозам безопасности, но и в сотрудничестве с представителями сектора национальной безопасности и обороны восстановить суверенитет и территориальную целостность страны».

Вместо этого «законодательные манипуляции», обнаруженные Бакановым, пока угрожают сделать СБУ неэффективной в борьбе с организованной преступностью, «которую иностранные спецслужбы используют для разведки и подрывной деятельности против Украины. Это финансирование терроризма и сепаратизма, а также коррупционное проникновение агентов в государственные учреждения». По словам главы СБУ, Службе удалось разоблачить более 120 организованных преступных группировок за последние два года, некоторые из которых использовались российскими спецслужбами.

Но наибольшее беспокойство у Баканова вызывает то, что действующий проект запретит СБУ расследовать экономические преступления и коррупцию, тем самым оставляя Украину уязвимой для российской гибридной войны. Более того, законопроектом предлагается радикально уменьшить количество сотрудников СБУ на десять тысяч в течение следующих трех лет до 17 тыс., что по сравнению с более 200 тыс. сотрудников ФСБ России и КГБ Беларуси, вызывает дополнительные вопросы относительно будущей эффективности СБУ.

Не стоять, сложив руки

Что-то не так, заметили и представители НАТО, когда глава представительства НАТО в Украине поставил под сомнение соответствие законопроекта «евроатлантическим нормам, принципам и лучшим практикам». Наблюдения, высказанные дипломатическим языком, были основательными и является сигналом, что реформы в Украине находятся под пристальным контролем за рубежом. Но в своей меткости комментарий, безусловно, был направлен как на Брюссель и Вашингтон, так и на Киев.

В конце концов, международные наблюдатели и украинцы-реформаторы прекрасно осознают, что большая часть первоначального прогресса, достигнутого после протестов на Евромайдане, уязвима к быстрым изменениям — даже в большей степени без наличия надежной функционирующей инфраструктуры национальной безопасности.

Поэтому чрезвычайно важно, чтобы трансатлантическое сообщество, и особенно Европейский Союз, усиливали поддержку Украины и усилий правительства по реформам. Если этого не сделать и повторить ошибки, допущенные в Нагорном Карабахе, это станет болезненным ударом для ЕС и НАТО, учитывая стратегическое расположение Украины, как жизненно важного партнера по безопасности в Восточной Европе.

Источник: https://myc.news/specproekty/poslednyaya_versiya_zakonoproekta_po_reforme_sbu__ugroza_budushej_effektivnosti_specsluzhby?fbclid=IwAR0GmUSzafZXdnPQnpXPFH_mP59wG_BEe3stVtTX5twNRR4MNBrbCollt3Y