Нагадаємо, СБУ повідомила Шарію про підозру в державній зраді. Ця стаття стосується подій, які розгорталися задовго до свіжого рішення СБУ, але новина лише підкреслює викладені у статті факти:

- Слухай… Тобі треба приїхати в Москву і побачити, що це за місто і як воно живе, – мій новий знайомий, 29-річний слідчий головного управління Федеральної служби Російської Федерації з контролю за обігом наркотиків (ФДМС) Денис Лукьянов активно розхвалює столицю РФ, називаючи її “крутєйшим мегаполісом, де свій капітал тримає весь світ”.

- Ти жартуєш? Мене одразу на кордоні спіймає ФСБ. Я ніколи в житті не перетну кордон із Росією, – кажу я, дивуючись, невже мій співрозмовник думає, що після годинного знайомства я погоджуюся на таку вбивчу для українського журналіста ідею?

- Та-а-ак, – Денис зробив кількасекундну паузу. – Це тобі хто сказав?

- Уже були інциденти, коли українських журналістів затримували в Росії.

- Я можу подивитися список людей, кому заборонений в'їзд, – заспокійливим тоном продовжує слідчий. – Можу за тиждень цю інформацію добути. Тому це брєд. На якій підставі? За що тебе не пустять? Я впевнений, що тебе пропустять із легкістю.

- Пропустять. А потім посадять, – сміюся я.

- Оце ти на приколі! У нас в Росії що-що, а суди працюють краще, ніж в Україні! Пропустять тебе нєфіг дєлать і навіть по базі ніхто пробивати не буде!

- Звідки ти знаєш?

- У мене великі зв'язки в Федеральній міграційній службі, бо там багато друзів та одногрупники працюють. До речі, два тижні тому (розмова відбулася у березні 2020 року – ред.) Віктор Медведчук отримав російське громадянство. І знаєш, за скільки йому зробили посвідку на проживання? За добу!

Я спілкуюся із Денисом через силу. Ми з ним познайомилися у Фейсбуці кілька днів тому. Хлопець подивився відео блогера Анатолія Шарія, в якому той висміяв мій виступ на тренінгу для журналістів. А потім вирішив розважитися і написав мені образливе повідомлення (лінк на мій профіль Шарій також розмістив у коментарях під відео): «Сиділи з братом і сміялися. Напишу, думаю, все одно не відповіси. Побачиш же, що сторінка фейкова!»

Денис був одним із чотирьох невідомих мені користувачів, які написали мені огидні слова в особистих повідомленнях. Я вирішила спробувати розговорити усіх цих небайдужих коментаторів, щоб зрозуміти, хто вони та чому так палко підтримують ідеї Шарія.

Детальніше: https://texty.org.ua/articles/102995/ya-poznajomylasya-zi-svoyimy-hejteramy-yaki-nadyvylysya-video-shariya-deyaki-z-nyh-vybachylys-ale-odyn-zhyve-v-moskvi-i-pracyuye-z-fsb/?fbclid=IwAR2zRuyKKz6tklLLSoo7AM6b2K-jWhoZ7oBvmZhONUlpDCLzA5Cddqh8X7A

У майже 30-річної історії "молдовського кейса" останні десять днів ознаменувалися двома подіями, на які слід звернути особливу увагу.

6 лютого Володимир Путін підписав указ про звільнення генерала СЗР Володимира Чернова з посади голови Управління Адміністрації президента Російської Федерації з міжрегіональних і культурних зв'язків із зарубіжними країнами.

Це управління АП РФ було, практично, копією управління по прикордонному співробітництву, яке раніше курував особисто Владислав Сурков. Між управліннями була одна ключова відмінність. Сурковське займалося Абхазією, Південною Осетією і Україною. А в складі управління Чернова працював, так званий, "молдавський відділ", яким керував Ігор Маслов, куратор проросійських політиків в Молдові.

За інформацією журналістів російського видання "Комерсант", функції Управління з міжрегіональних і культурних зв'язків, після звільнення Чернова, передадуть Управлінню прикордонного співробітництва, разом з напрямками роботи по Молдові і Білорусі. Причиною цього рішення, як і звільнення Чернова, цілком ймовірно є серйозні провали кремлівської імперської політики в названих країнах.

У Білорусі тривають протести проти незаконно переобраного Лукашенка, а в Молдові - новий президент, Мая Санду, яка не тільки хоче сформувати свій уряд, а й наполегливо просуває ідею дострокових перевиборів до парламенту, на яких шанси проросійської соціалістичної партії Додона тануть з кожним днем.

Загалом, клієнт - їде, гіпс - знімають, Кишинів витікає з рук Путіна як пісок крізь пальці.

Одночасно зі звільненням Володимира Чернова за провали в роботі, божевільну активність почали проявляти офіцери Головного управління Генштабу МО РФ (якщо простіше - ГРУ), що працюють під прикриттям журналістів і блогерів.

Приводом для такого несподіваного розвитку став інцидент, який стався з журналістами молдовського телеканалу TV8 Віорікою Тетару і Андрієм Каптаренком, які знімали сюжет для чергового випуску програми "Річка без кордонів".

10 лютого вони були затримані біля села Гура Бикулуй Новоаненського району російськими військовими, які, нібито, виконують миротворчу місію, а насправді утримують контроль над Придністров'ям.

Військові зі зброєю оточили машину журналістів і вимагали видалити відзнятий матеріал, стверджуючи, що вони не мають права знімати контрольно-пропускний пункт. Журналісти змушені були викликати поліцію для захисту.

Критика дій російських силовиків облетіла ключові молдовські медіа і сторінки правозахисних організацій. У відповідь на це вже згадані представники ГРУ в своїх телеграм-каналах почали активно просувати свій наратив про інцидент, називаючи його навмисною провокацією журналістів, які працюють на нову владу Кишинева.

До інформаційної атаки приєдналися завідувач бюро ВГТРК на Близькому Сході і в Північній Африці військовий репортер Євген Піддубний, кореспондент "Комсомольської правди" Олександр Коц, журналіст Андрій Медведєв, кореспондент пригожинського медіапула РІА ФАН Аббас Джума.

А на сайті РІА ФАН, яке належить господареві ПВК "Вагнер" Євгену Пригожину, вийшла стаття, підписана псевдонімом "Комісар Яррік" (герой комп'ютерної гри Warhammer 40,000), в якій автор доводить, що інцидент є провокацією офіційного Кишинева.

Крім того, автор РІА ФАН стверджує, що така провокація стала можлива тільки після того, як президентка Молдови Мая Санду отримала політичну підтримку в Києві, після зустрічі із Зеленським. Адже, по суті, Придністров'я - це "рідний брат" окупованих російськими терористами ЛДНР, тільки вже з 30-річною історією окупації, контрабанди, наркотрафіку та деградації регіону.

Для доказу цього факту досить згадати історію генерала російських спецслужб Володимира Антюфеєва, який був призначений Кремлем міністром держбезпеки Придністровської Молдавської Республіки, після чого був помічений в Криму в момент операції по анексії півострова, а потім став "смотрящим" від ФСБ в ДНР, отримавши посаду першого віцепрем'єра ДНР з питань держбезпеки.

Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області задокументовані матеріали протиправної діяльності було направлено до суду для розгляду.

У Чернігівській області СБУ скерувала до суду з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування стосовно громадянина однієї з пострадянських країн, який поширював через Інтернет матеріали з пропагандою війни.

До протиправної діяльності іноземець намагався залучити декількох жителів регіону.

Раніше слідчі СБУ повідомили зловмиснику про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 436 (пропаганда війни) та ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.

Детальніше: http://otg.cn.ua/2021/02/15/news-gromady/sbu-peredaly-v-sud-materialy-shhodo-cholovika-yakyj-zajmavsya-propagandoyu-vijny-v-interneti/?fbclid=IwAR2QFMNudrpLt2ZouXaNwanqCH6v-3zTk0L6thvb2X1VOUUWMPhtAuTvtdM

Служба безпеки України оголосила про підозру у вчиненні злочину громадянину України Анатолію Шарію. На переконання слідчих, він здійснював протиправну діяльність на шкоду національній безпеці України в інформаційній сфері. Є підстави вважати, що Анатолій Шарій діяв на замовлення іноземних структур.

Підозра оголошена під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури в межах кримінального провадження за двома статтями Кримінального кодексу України – ч. 1 ст. 111 (Державна зрада) та ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). Зокрема, щодо останньої статті, то мова йде про розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності тощо.

Докази слідства підтверджені низкою експертних досліджень, які встановили, що в інтерв’ю та виступах А.Шарія наявні факти його підривної діяльності проти України.

Починаючи з 2012 року, через соціальні мережі, електронні ЗМІ та російські телевізійні канали він сприяв державним та неурядовим структурам РФ у проведенні спеціальних інформаційних операцій.

Зокрема, пропагандист займався дискредитацією державної політики України, умисно та цілеспрямовано поширював маніпулятивну, викривлену інформацію щодо урядових ініціатив та подій на Сході країни. Метою було – загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, розпалювання міжетнічних і міжконфесійних конфліктів.  

Такі протиправні дії Анатолія Шарія активно використовували російські ЗМІ, зокрема, телеканали основної пропагандистської державної компанії ВДТРК («Россия 24», «Россия 1»), телеканал Міністерства оборони РФ «Звезда» тощо.

До уваги слідства були також прийняті неодноразові заяви та звернення громадян і організацій стосовно можливої антиукраїнської діяльності блогера на підставі поширюваних ним матеріалів у мережі інтернет та виступів у російських ЗМІ.

Наразі тривають слідчі дії, продовжується документування усіх обставин скоєння злочину та встановлюються інші особи, які сприяли, або можуть бути причетними до системної протиправної діяльності А.Шарія.

Джерело: https://ssu.gov.ua/novyny/sbu-oholosyla-pro-pidozru-vidomomu-prorosiiskomu-propahandystu-shariiu