Почала експертмент відмови від цукру , саме хімічного білого кристалічного)))
Абсолютно ніяких складностей немає, на п'ятий день трохи змінились смакові відчуття виявляється вершки з кавою теж солодкуваті,пластівці з молоком .
Абсолютно немає потреби ,чи тяги до цукру, більше треба боротись із звичкою вранці, коли автоматом вариш каву доливаєш вершки і насипати цукор тільки в одну чашку чоловіку . Це швидше звичка ,аніж потреба)))
От що змінилось сплю ,як убита. Ні-ні я і так спала нівроку ,не жаліюсь ,але раніше фітнес трекер визначав мені 1,5 -2 год сну ,зараз вказує ,що 2,5-3 години останніми днями.
За моїми спостереженнями, для мене поки ,що немає потреби ні бажання їсти те ,що містить цукор, і швидше- це просто для себе прийняти рішення. Я припускаю цілком можливо це було б складніше, якщо була звичка снідати булками,чи круасаном,пити газовану воду перекусувати печеньками. А так думаю абсолютно реально жити без цукру, от завтра йду в гості,а у нас застілля це ой !!!! І все ж важливо хазяйці ,щоб покуштувати мені то не їсти не складно складно -вірніше дістає давати пояснення чому не хочу. Бо просто сказати дякую я вже сита-як так що навіть не покушаєш і кладуть в тарілку ...
Ой чому у нас не збираються в гостях щоб поспілкуватись і їздять за кордон і бачать ,що по іншому ....та це вже інша тема((

Переглянула фільм "САХАР"2014 зачепив ,ні статті про відмову від цукору натикалася часто. То чого б не есперимент ,для себе ,також не буду вживати все що містить цукор . Чи буде складно ?не знаю .Можливо у когось із юашників є досвід ,поділіться.)
До цього часу в мене радше харчування можна назвати інтуїтивним - не вживаю смалець,маргарин і все де він є ,бо не хочеться .Рідко готую смажене -треба мити плитку і на сідає на поверхнях в кухні і витяжки ,краще печене (стояти біля плити не треба)))
То від чого треба відмовитись від кави з цукром, кашу молочну поливаю вареням,тепер табу,білий хліб,бублики і вівсяні печеньки,мармеладки-шоколадки це рідко ,але буває .Так і не дуже багато ....А може що і пропустила час покаже .
А так сьогодні уже третій день - по відчуттях зранку автоматично насипала цукру у каву)) прийшлось варити другу , але без проблем тримаюсь,добре літо є фрукти,сьогодні червона смородина була солодкою.
Буду дальше фіксувати відчуття.

Свято Покрови ... Тепер ще і офіційний день захисника України... Вийшла зранку йти до церкви , та на панахиду біля могил загиблих вояків УПА...
Аж ось воно, сидить знайомий на лавці ,уже зрання святкує,день захисника,як жеш ,є причина напитися. Ми із сусідкою коли підійшли ближче,щось починає бормотіти.. Підходимо ... Руслан ,що з тобою ?все добре ? Відмахується...щей злиться, не мішайте я з жінкою розмовляю. Ми в сміх і ржач . Так її нема біля тебе)))) а той цілком серйозним виглядом піднімає голову і видає:
- Я шо ідіот ?не знаю ,шо вона за кордоном! Я ж по вайберу говорю!

Так я роззява і похвалитись нічим .., а історія така . Живу за містом , є ще квартира і там зрідка буваю .... От на позаминулий вихідних посварилася з чоловіком ,і щоб розрядити обстановку пішла у квартиру. Послухала музику, випила кави ,прийняла душ і вирішила додому іти,нічого особливого,закрила двері , а ключ в дверях залишила( як виявилось згодом.
Сьогодні почитала ,що у нас завтра обіцяють сніг зібралась йти по зимові чоботи, за ключем нема... Думаю от чорт ! Згубила (( взяла запасний .
Приходжу під двері ...Йой!в моїх дверях торчить мій ключ , серце колотить порахувала , що можна було винести за півтора тижні . Відкриваю .... І що ?все на місці ! Сіла на поріг і радію УРААА! я живу в Європі )))))))

Йду сьогодні гуляю вулицею. На зустріч бачу йде панянка десь бачила, а не згадаю уже в голові шо то с пам'яттю мощей сталося )))))) всетаки згадую ой ні ! Це вона Танька однокласниця , з нею за одною партою в шкільні роки , потім зв'язок обірвався. Розпитують що як ? Про сім'ю дітей . На питання де працюєш каже Перекладачем ... Пауза ... Я з повагою ......О! ти молодець !отримала дві освіти ( бо знаю, що поступила у фінансовий)тай мови тобі давались не дуже ,то ти з ними справились таки!
А вона ,як знайдеться істеричним сміхом.... А каже так ,то я у Польщі старих з місця на місце перекладаю))))))) Сучасна професія європейський перекладач)))))

Никогда в жизни не люблю оправданий.Ведь какой смысл в оправданиях .Если человек что сделал значит это ему было нужно,этого хотелось. Особенно мы женщины любим оправдывать мужчин в их действиях ища причину в воспитании) в сложном детстве) травме первой любви и прочем ....
А по моему там где есть тысячи оправданий на самом деле нет ни одной причины.