В Україну гряде Стокгольмський синдром.

 Не пройшло і тижня, як у людей масово почав проявляться Стокгольмський синдром. І це більше чім зрозуміло - для нормальної людини осознавать, що більша половина твоїх співвітчизників насправді оказались жалкими, нічтожними, недолугими, недоумкуватими людьми - це абсолютно нестерпно, це пригнічує абсолютно, це подавляє на фізіологічному рівні. І вже даже не сознаніє, не подсознаніє, а все ество починає інтенсивно шукати любого виходу, любої лазєйки із сложившоїся, вкрай небезпечної і загрозливої для душевного здоров"я та ідентифікатора особистості, ситуації. Наразі я по другому поглянув на деяких депутатів, які почали переобуваться в повітрі - врешті-решт вони теж всього лиш люди. Жалкі, нічтожні, глупі люди. І якщо ти ізначально розумієш про себе, що ти всього лиш жалке, нічтожне, тупе существо, і що всяке намагання стати мєнєє жалким, мєнєє нічтожним, мєнєє недоумкуватим - все це потребує зусиль, то тоді все набагато спрощується - це перший крок, щоб стати суб"єктом в цьому світі, а не об"єктом.

 А ці 75 - це не якась абстрактна більшість, це більш чи менш харашо знайомі нам, можливо навіть друзья, можливо навіть ті люди яким ми довіряєм, яких ми поважаєм. І тому у людини на самоті в такому випадку немає ніяких шансів залишиться вірним самому собі і не стати адептом "Білого Братства" (зеленого, синього - колір не суттєвий). Особливо тоді, коли "Біле Братство" - це не якась маргінальна секта, а коли тобі заливають в уші з кожного утюга, коли тобі рекомендують його авторитетні істочніки й авторитетні люди. А наразі це стало формалізовано і приліпнено до країни, до держави, тепер уже авторитет самої України  буде задіяний на угоду "Білого Братства", його легалізації, то неокрєпші уми обов"язково перейдуть в цю секту. Простіше тим, у кого є коло авторитетних однодумців, або які являються устойчиво морально і інтелектуально самодостатніми, яких насправді не так уже і багато.