Главбухші

Керівники, не давайте цим женщінам власть в рукі. Почуття власної унікальності та неповторності людини, яка (до прикладу) може називати ящірку з родини Ігуанових "ягуаною"*, переростає в почуття причетності до Іліти. Самодурство злітає стрімко вгору разом з набряклим чсв. Це сумно.
Помічаю, що у випадках карт-бланшу главбухам, подальша їх доля складається за єдиною, спільною, однаковою схемою. Спочатку ускладниться вираз обличчя, згодом нігті вкриються шилаком, а брови та губи будуть відтатуйовані,в гардеробі з'явиться сукня від українських кутюр'є, а прояви пмс стануть яскравими та помітними для всіх. Щоб боялися.
Далі, в 97% випадків, з'явиться потяг до творчості та потреба самоактуалізації. Дама шукатиме себе в різноманітних коуч-тренінгах та семінарах, бо власну особистість потрібно розвивати. Усі ці метаморфози відбуваються за якимось спільним алгоритмом,незалежно від міста, області, підприємства.
Головне пам'ятати, хто швидше стане на лижі у випадку чого)

*прим. Ягуана-то окремий випадок. Тут можуть бути мутлі,завтріки та інші фотогігієнічні шпагеті.