Вичерпаний гештальт

Навіть найзаповітніші мрії нам зраджують...

Колись, давно... В 1987-му році я служив в радянській армії ... І в три часа ночі, посеред російського 40-градусного морозу, я стояв в карулі, у кожусі цвєта хакі і мріяв...

Мріяв я про майбутнє... Тіпа, я їду за кермом власної "дев'ятки" по мосту, десь у Києві... Вечір... Йде дощ... Грає льогка музика... І романтично думаю про шось романтичне... Як ото в кіно...

Днями якраз їхав по Південному мосту на мерседесі...

Вечір... Йде дощ. Грає льогка музика... Пробка...

І думка така: "Куди ти лізеш без поворотніка, підарас?"

Може, треба було брать "дев'ятку"...

Віталій Чіпінога