Кутова крамничка

Пор`ядно зіпріла леді років тридцяти в норковому манті, тупцяє біля прилавка з солодощами, поки її джентльмен вибирає красиву горілку і заморожені пельмені до романтичної вечері.
- Діма, візьми два "Кагора" і "Королівський шарм"!
Діма підходить ближче, візуально, впівоберта голови порівнює ціну вина і "Шарму" з вартістю пляшки красивої горілки, зітхає і просить у продавчині один "Кагор", пельмені "Домашні", пачку масла, презервативи і сто грам цукерок.
- Діма-а-а! Ти шо іздіваєшся?
- Чого це? - не розуміє Діма. - Я практичний.
- Ти дурак!
- Олька, ну, навіщо продукти переводити?!
Тут до розмови втручається Микитович - наш дворовий пенсіонер-всезнайко з багатим минулим на прізвисько Під`юпочник:
- Дмитре! Так нефайно! Купи дівчині що хоче, вона тобі вдячна буде і нічку будеш згадувати довго.
- Ага, - сміється Діма. - Я ще попередню не забувся. Купив їй два "Кагора" і півкіла цукерок.
- І шо - наставляє вухо Під`юпочник.
- А нічого, дядьку! Спочатку їй кришку зірвало - мусив килима витягувати на балкон. А потім на роботу спізнився, бо Ольці дно пробило і вона з горшка не злазила.
- Ех, молодість! - зітхає Під`юпочник. - Але, ти все-одно їй купи щось смачне, бо ж - дівчина. Он смоктунця, наприклад.
- Діду, ідіть до сраки і не лізьте не в своє діло! - каже Олька.
- Доцю, та я ж хочу, щоб як краще..
- У вашому возрості краще сидіти вдома, а не по магазинах кривати!
- А я не криваю, - каже старий. - То в тебе ноги криві.
- От через то вас, діду, і Під`юпочником назвали, що дівкам під спідниці зирите, - огризається Олька.
- Скажена якась! - каже той. - Певно ще й на вибори не піде!
- А от і піду! В нас тепер є свій кандидат від молодьожі! Правда, Діма?
- Що? Олька ти що? Ти за Зе?
- Ну, а за кого ж? Кльовий пацик!
Діма до продавчині:
- Презервативів не треба! Дайте одну малу "Медову з перцем", дві булочки, нарізку "Салямі", сирок і нам з дядьком два разових стаканчика.
- Діма! Ти шо - дурак?
- Ні, Олька! Просто ти зробила дурний вибір і ми знімаємо твою кандидатуру.
- Що?!
- Дівчинко, як тобі пояснити? - примружується Микитович. - То є життя. Як постелишся - так і спати будеш. Тому треба вибрати правильну платформу і все робити з розумом. Тоді і ти виграєш, і тебе не заграють.
Любов Бурак