Відносно повалення Лєніна у Харкові.

Відносно повалення Лєніна у Харкові.

Я вже говорив, що не час було його валити. Краще було б повалити остаточно Гєпу і Допу. Але коли вже знесли, то й чорт по ньому!  

Жаліти немає про що! Архітектурне оформлення пам’ятника – досить банальне, навіть жалюгідне. Скульптура теж тривіальна, художньо злиденна! Тільки й того, що велика, кажуть, найбільша в Україні зпоміж усіх Лєнінів. 

Майдан  Свободи у Харкові  давно вже підлягає реконструкції. Майдан – красивий, головна його прикраса – імпозантна будівля Держпрому. Огляд майдану гостями міста  зазвичай починається з тієї частини вул. Сумської, що навпроти будівлі колишнього обкому партії, тепер - ОДА. І тут-то пам’ятник Лєніну (дуже високий, сама постать метрів з 12, та постамент у півтора рази більший, та ще й місцина  під постаментом  локально піднята)  дуже заважає оцінити сувору стриману архітектурну красу Держпрому. Заважає цьому ще й сквер, що за пам’ятником. Його, звісно зносити не треба, але кронуванням дерев, особливо найвищих зайнятися треба було б: значно знизити їх висоту, та придати особливу форму – куль чи циліндрів, чи залишити природню довільну форму, але знизити! Як-от кроновані липи  в Германії,  у Ганновері (Hannover, Herrenhauslicher Garten). 

І красиво, і листя завжди молоде, велике, здорове. Замість пам’ятника я б хотів бачити перед ним великий гарний сучасний програмно керований фонтан, а за ним, на підвищенні, ближче до скверу – спеціальний подіум з підведеними джерелами е/енергії для швидкої організації сцени для концертів нашого симфонічного оркестру філармонії під керівництвом пана Юрія Янко, чи приїжджих артистів, чи для проведення віча. От тільки Гепа цього не хоче, він вже зайняв майдан під автостоянку, - найбезглуздіша ідея з його ідей! Хоча ґлуздом для нього  є зайнятість майдану, його неспроможність прийняти багатьох людей! Бо розуміє, що тепер люди можуть і дострелити!